Постанова № 26411663, 25.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р. № 2а-5480/12/1370

о 11 год. 13 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Голуб О.Є., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велпласт-Т», представник -Кожушко Л.В. (довіреність від 10.01.2012 року)до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби, представник -Тістечко Ю.Я. (довіреність № 43/10-0 від 03.05.2012 року)про визнання протиправним висновку, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю фірми «Велпласт -Т»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби у якому просило:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби № 000056230 від 08.06.2012 року на суму 7436,66 грн.;

- визнати протиправними п. 2 висновку в акті перевірки що: «п. 44.1. ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187 ПК України ТОВ «Велпласт-Т»завищено податкові зобов'язання у розмірі 168630,00 грн. в тому числі за квітень 2011 року в сумі 168630,00 грн. та в порушення п. 44.1. ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187 ПК України занижено податкові зобов'язання у розмірі 168630,00 грн. в тому числі за квітень 2011 року на суму 168630,00 грн.».

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ним правомірно понесено витрати по виготовленню та монтажу стелажів згідно договору та акту виконаних робіт підписаного із ПП «Львів - Металбуд», а також отримання інформаційно-консультаційних послуг згідно договору і акту здачі приймання робіт із ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007». Акти перевірки контрагентів не можуть бути підставою для зняття податкового кредиту позивача. Господарські операції позивача із вказаними контрагентами підтверджуються належним чином оформленими документами.

Також безпідставним є твердження відповідача про завищення сум податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 168630,00 грн., оскільки таке ґрунтується на акті перевірки контрагента, який не створює жодних правових наслідків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення, просила суд позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що позивач проводив взаєморозрахунки з ТОВ «Будгарантсервіс»на підставі усної домовленості, в результаті чого виникла розбіжність внаслідок того, що ТОВ «Велпласт-Т»включено до складу податкового зобов'язання в квітні 2011 року сум ПДВ 168630,00 грн., притому що податковий кредит ТОВ «Будгарантсервіс» в квітні 2011 року становить 0,00 грн.

Згідно акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Будгарантсервіс»встановлено, що в останнього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань у квітні 2011 року та згідно ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності.

Відповідач також стверджує, що перевіркою ПП «Львів-Металбуд»встановлено укладення цивільно -правових відносин та проведення транзитних операцій, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового зобов'язання.

Відповідач стверджує, що понесені на підставі договору позивача з ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007»про надання інформаційно -консультаційних послуг, витрати на придбання цих послуг не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне надання послуг. У позивача відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, не доведено їх використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення їх без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством первинними документами до складу податкового кредиту підприємства. Крім цього, перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007»достатньої кількості складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують податкове зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення, просила суд позов задоволити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

18.05.2012 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача по питанню взаєморозрахунків з ТОВ «Онур Україна», Представництва «Онур Таахут Ташмаджелик Ве Тіджерат Лімітед Ширкеті»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, ТОВ «Будгарантсервіс»за квітень 2011 року, ТОВ «Авто-газ-сервіс 2007» за грудень 2010 року, ПП «Львів-Металбуд» з 01.08.2009 року по 31.03.2010 року, ТОВ «Галицькі інвестиції»за жовтень 2010 року, ТОВ «Альфа-мед 2006»за 2011 рік. За результатами проведено перевірки складено акт № 173/22-0/34279297.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

- ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Товар, послуги по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655, 656 ЦК України.

- п. 44.1. ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, ТОВ «Велпласт-Т»завищено податкові зобов'язання у розмірі 168630,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 168630,00 грн. та в порушення п. 44.1. ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187, занижено податкові зобов'язання у розмірі 168630,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року на суму 168630,00 грн.;

- п. 198.3., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п 7.4.1. п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року до складу податкового кредиту безпідставно включено суми ПДВ по безтоварних операціях на загальну суму 39224,88 грн., в тому числі за грудень 2009 року в сумі 2615,60 грн., за грудень 2010 року в сумі 3333,33 грн., за березень 2011 року в сумі 33275,95 грн.

В акті перевірки зазначено:

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Велпласт-Т»проводило взаєморозрахунки з ТОВ «Будгарантсервіс»на підставі усної домовленості, де ТОВ «Велпласт-Т»- продавець, ТОВ «Будгарантсервіс»- покупець. Сума взаємовідносин складає 1011780,02 грн., в тому числі ПДВ на суму 168630,00 грн.

З акту документальної перевірки ТОВ «Будгарантсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ в період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, встановлено, що у ТОВ «Будгарантсервіс»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не мало адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань у квітні 2011 року та згідно ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності.

Таким чином, задекларований податковий кредит за квітень 2011 року за результатами перевірки зменшені до 0, в тому числі по взаєморозрахунках з ТОВ «Велпласт-Т»за квітень 2011 року з суми 168630,00 грн. зменшено до 0,00 грн. Відтак, в порушення п. 44.1. ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України ТОВ «Велпласт-Т»безпідставно задекларувало податкові зобов'язання у розмірі 168630,00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Будгарантсервіс» за квітень 2011 року правочин з реалізації яких є нікчемним.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Велпласт-Т»проводило взаєморозрахунки в четвертому кварталі 2009 року з ПП «Львів-Металбуд». Сума взаємовідносин складає 15693,58 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2615,60 грн.

ТОВ «Велпласт-Т»у грудні 2009 року понесено витрати по виготовленню та монтажу стелажів згідно акту виконаних робіт № ПСВВ-7682 від 31.12.2009 року на суму 15693,58 грн., в тому числі ПДВ 2615,60 грн. Правочини, що виконувались за період з 01.08.2009 року по 31.01.2010 року ПП «Львів-Металбуд»з контрагентами -покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків, в тому числі і для ТОВ «Велпласт-Т». Відтак, в результаті порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань, угоди укладені з постачальниками на реалізацію товарів (робіт, послуг) на адресу ПП «Львів-Металбуд», та в свою чергу угоди укладені ПП «Львів-Металбуд»на подальшу реалізацію товарів (робіт, послуг) мають протиправний характер, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту ПП «Львів-Металбуд». А такий правочин по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.

ТОВ «Велпласт-Т»проводило взаєморозрахунки з ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007»на підставі договору на підставі якого ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007»було надано інформаційно -консультативні послуги на користь ТОВ «Велпласт-Т». Загальна вартість робіт без ПДВ 16666,67 грн., ПДВ -3333,33 грн. В ході перевірки встановлено, у підприємства ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007»відсутні у достатній кількості складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь -якого виду діяльності вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, яке не виконують податкове зобов'язання.

Відсутність необхідних умов для ведення господарської, економічної діяльності, відсутності основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності.

08.06.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000562300, яким повідомлено позивача, що згідно п. 54.3. ст. 54, абз. 2 п. 123.1. ст. 123 розділу 2 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 173/22-0/34279297 від 18.05.2012 року, встановлено порушення п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 44.1. ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем -податок на додану вартість, усього 7436,66 грн., в тому числі за основним платежем -5949,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1487,33 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього ж Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього ж Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього ж Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п. 44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 цього ж Кодексу.

Згідно п. 185.1 ст. 185 цього ж кодексу, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п. 187.1. ст. 187 цього ж кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1. ст. 188 цього ж кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього ж Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення

об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування реальності (фактичності) здійснення господарських операцій надано суду копії:

- договору на надання послуг № 00000001 від 01.12.2010 року підписаного між ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007»та позивачем про інформаційно -консультаційні послуги (п. 1.1. договору). Загальна сума договору становить 20000,00 грн.;

- податкової накладної від 09.12.2010 року за № 09123 виданої ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007»позивачу, згідно якої позивачем на підставі угоди отримано інформаційно -консультаційні послуги на суму 20000,00 грн. в тому числі ПДВ -3333,33 грн.;

- акта здачі-прийняття робіт від 09.12.2010 року за № 09123 підписаного між ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007»та позивачем, згідно якого позивачем отримано інформаційно -консультаційні послуги на суму 20000,00 грн. в тому числі ПДВ -3333,33 грн.;

- договору №01/12-09 від 01.12.2009 року підписаного між ПП «Львів - Металбуд»та позивачем про виготовлення та монтаж стелажів. Загальна сума договору складає 15693,58 грн. в тому числі ПДВ -2615,60 грн.;

- податкової накладної від 31.12.2009 року за № 1245 виданої ПП «Львів - Металбуд»позивачу, згідно якої позивачем на підставі договору надання послуг № ПСВВ-7682 (31.12.09) отримано виготовлення та монтаж стелажів на суму 15693,58 грн. в тому числі ПДВ -2615,60 грн.;

- акта надання послуг (виконання робіт) № ПСВВ-7682 від 31.12.2009 року підписаного між ПП «Львів - Металбуд»та позивачем, згідно якого позивачем отримано виготовлення та монтаж стелажів на суму 15693,58 грн. в тому числі ПДВ -2615,60 грн.;

- видаткової накладної № РН-001945 від 27.04.2011 року згідно якої позивач передав ТОВ «Будгарантсервіс»товар на загальну суму 1011780,02 грн. в тому числі ПДВ 168630,00 грн.;

- податкової накладної від 28.04.2011 року за № 21 виданої позивачем ТОВ «Будгарантсервіс», згідно якої позивачем на підставі договору поставки надано вказаному контрагенту товар на загальну суму 1011780,02 грн. в тому числі ПДВ 168630,00 грн.

Судом не враховуються обґрунтування позивачем та його представником позовних вимог, оскільки господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення. Тобто, законодавцем на суб'єктів господарювання покладено обов'язок складання первинних бухгалтерський документів, які є підставою для їх бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо договору на надання послуг № 00000001 від 01.12.2010 року підписаного між ТОВ «Авто-Газ-Сервіс 2007» та позивачем про інформаційно -консультаційні послуги, суд зазначає, що у такому відсутні такі істотні умови, як зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції відсутні і у номенклатурі податкової накладної від 09.12.2010 року за № 09123 та акті здачі-прийняття робіт від 09.12.2010 року за № 09123, у якому також відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо договору №01/12-09 від 01.12.2009 року підписаного між ПП «Львів - Металбуд»та позивачем про виготовлення та монтаж стелажів, суд зазначає, що у такому відсутні такі істотні умови, як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, термін виконання робіт та термін дії договору.

Зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції відсутні і у номенклатурі податкової накладної від 31.12.2009 року за № 1245, у цій же податковій накладній відсутні товарно - транспортні витрати, що унеможливлює виконання договору за змістом виготовлення та монтаж стелажів. В акті надання послуг (виконання робіт) № ПСВВ-7682 від 31.12.2009 року також відсутні дані, як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (в колонці «Назва робіт»зазначено стелажі, в колонці «Кількість»зазначено «1»), та дані які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо видаткової накладної № РН-001945 від 27.04.2011 року згідно якої позивач передав ТОВ «Будгарантсервіс»товар на загальну суму 1011780,02 грн. в тому числі ПДВ 168630,00 грн. суд зазначає, що у такій відсутні такі істотні умови, як місце складання, зміст господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. У згаданому акті перевірки позивача вказано, що правовідносини позивача із ТОВ «Будгарантсервіс»по цій же поставці товару відбувались на підставі усної угоди, однак в податковій накладній від 28.04.2011 року за № 21 виданої позивачем ТОВ «Будгарантсервіс»зазначено договір поставки від 29.04.2011 року, тобто після складання видаткової накладної та видачі податкової накладної.

Вказані невідповідності наданих позивачем доказів не обґрунтовують його позовні вимоги, оскільки по суті не підтверджують реальність здійснення таких господарських операцій. Позивач не звільнений від обов'язку складання первинних документів, які передбачені і відповідали б законодавству про бухгалтерський облік. Відсутність таких документів свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними п. 2 висновку в акті перевірки що: «п. 44.1. ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187 ПК України ТОВ «Велпласт-Т»завищено податкові зобов'язання у розмірі 168630,00 грн. в тому числі за квітень 2011 року в сумі 168630,00 грн. та в порушення п. 44.1. ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187 ПК України занижено податкові зобов'язання у розмірі 168630,00 грн. в тому числі за квітень 2011 року на суму 168630,00 грн.», такі задоволенню не підлягають, оскільки акт перевірки не є формою рішення податкового органу на підставі якого відбувається узгодження сум податкових зобов'язань, а лише службовим документом, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації. Акт перевірки не є рішенням, нормативно -правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, яке б в силу вимог закону порушувало права, свободи чи інтереси позивача у сфері публічно -правових відносин.

Судом враховуються заперечення відповідача про порушення позивачем вимог п. 44.1. ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187, п. 198.3., п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п 7.4.1. п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо завищення/заниження позивачем податкових зобов'язання у розмірі 168630,00 грн., в тому числі за квітень 2011 року в сумі 168630,00 грн., а також щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по безтоварних операціях на загальну суму 39224,88 грн., в тому числі за грудень 2009 року в сумі 2615,60 грн., за грудень 2010 року в сумі 3333,33 грн., за березень 2011 року в сумі 33275,95 грн., оскільки такі позивачем належними та допустимими доказами спростовані не були.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Велпласт-Т»до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним висновку, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне

оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 01.10.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.