Постанова № 26411100, 07.08.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р. Справа № 2a-1937/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю: представника позивача - Андрейка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Богородчанському районідо приватного підприємства "Агроресурс" про стягнення податкового боргу в сумі 8094,83 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2012 року Державна податкова інспекція у Богородчанському районі Державної податкової служби (надалі-позивач) звернулася в суд з позовом до приватного підприємства "Агроресурс" про стягнення податкового боргу в сумі 8 094,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 04.07.2012 року за відповідачем рахується податковий борг з плати за землю на загальну суму 8 094,83 грн., в тому числі застосованих штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень та несплатим самостійно задекларованої суми згідно декларації.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що у відповідача знаходиться в оренді дві земельні ділянки, які знаходяться в межах Богородчанської селищної ради та Підгірської сільської ради по яких числиться борг, а саме: штрафні санкції з плати за землю (Богородчанської селищної ради) -57,12 грн. і пеня 2,73 грн., в сумі 59,85 грн. та податковий борг по платі за землю (Підгірської сільської ради) в розмірі 8 035,00 грн., який включає в себе несплату самостійно задекларованої суми земельного податку згідно поданої декларації за березень-травень 2012 року в розмірі 5223,72 грн. та 2811,28 грн. застосованих штрафних санкцій згідно податкового повідомлення рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 37). Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, судом продовжено розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.08.2001 року Богородчанська районна державна адміністрація Івано-Франківської області здійснила державну реєстрацію юридичної особи -приватного підприємства "Агроресурс", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(а.с.20). Відповідача взято на податковий облік державною податковою інспекцією у Богородчанському районі. Відповідач є платником земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача на праві оренди перебувають дві земельні ділянки, які знаходяться в межах Богородчанської селищної ради та Підгірської сільської ради.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (починаючи із 01.01.2011 року) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Плата за землю (земельний податок, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів.

Плата за землю -з агальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідач 20.02.2012 року у відповідності до вимог пункту 286.2. статті 286 Податкового кодексу України подав до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі декларацію з плати за землю (земельного податку) по земельній ділянці Підгірської сільської ради за 2012 рік, в якій, серед іншого, відповідачем розраховано розмір вказаного зобов'язання за березень -травень 2012 року з місячним платежем в розмірі 1741,24 грн., що в сумі становить 5223,72 грн.(а.с. 13-14). Даних зобов'язань відповідач за вказаний вище період не виконав та не сплатив до бюджету, і на момент розгляду справи податковий борг з земельного податку становить 5223,72грн.(а.с.7).

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем зобов'язання із земельного податку та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, являються узгодженою заборгованістю відповідача.

19.03.2012р. позивачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю ПП «Агроресурс».

Цього ж дня складено акт за № 8/153/31465882, яким встановлено порушення відповідачем граничного строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (а.с.17).

Державною податковою інспекцією у Богородчанському районі за виявлене порушення винесено податкове повідомлення-рішення за №0000051503 від 20 березня 2012 року та, на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 554 календарних дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 14056,35 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20% в сумі 2811,28 грн. за платежем -земельний податок з юридичних осіб Підгірської сільської ради. Таке рішення отримано відповідачем 20.03.2012 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці рішення (а.с. 16).

Також, 20.03.2012 року, на підставі зазначеного вище акту перевірки, якою встановлено порушення визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку 123 календарних дні сплати 285,59 грн. суми грошового зобов'язання, винесено податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20% в сумі 57,12 грн. за платежем -земельний податок з юридичних осіб Богородчанської селищної ради. Як вбачається з відмітки на корінці податкового повідомлення-рішення, таке отримане керівником юридичної особи 20.03.2012р. (а.с.15)

На час судового розгляду штрафні санкції в розмірі 2811,28 грн. та в сумі 57,12 грн. застосовані зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем до бюджету не сплачені.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 20.03.2012 року, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції, є узгодженими та являються податковим боргом.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається із розрахунку суми позовних вимог та зворотного боку облікової картки платника податків відповідача із земельного податку Богородчанської селищної ради станом на 26.06.2012 року за відповідачем рахується пеня, яка числиться по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань із земельного податку в розмірі 2,73 грн.(а.с.8, 10-12).

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи державною податковою інспекцією в Богородчанському районі надсилались відповідачу перша та друга податкові вимоги від 11.03.2009р. та 13.04.2009р. відповідно, які отримані відповідачем, про що свідчать підпис директора ПП "Агроресурс" Васильківа О.О. в графі "податкову вимогу отримав" та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18-19). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією із земельного податку від 20.02.2012р. № 1608, податковими повідомленнями-рішеннями за №№0000051503, 0000041503 від 20.03.2012 року, податковими вимогами, зворотнім боком облікової картки платника податків, які містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

З огляду на вказане, суд дійшов переконання про те, що позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Агроресурс" податкового боргу в сумі 8094,83 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Агроресурс" (код ЄДРПОУ - 31465882, місцезнаходження - 77706, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с.Підгір'я, урочище Мілька гора) в дохід Державного бюджету України 8094 (вісім тисяч дев'яносто чотири) гривні 83 копійки податкового боргу (плата за землю).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 13.08.2012 року.