Постанова № 26411095, 05.07.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року о/об 18год. 29хв. Справа № 0870/4733/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Тєтєрєва В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» (далі - позивач або ЗДП «Радіоприлад») до Запорізької об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, в якому позивач просить: зобов'язати відповідача зупинити будь-які дії по реалізації Акта ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ЗДП «Радіоприлад», що підпорядковане ДК «Укроборонпром», за 2009-2011 роки, у частині, що стосується заперечень ЗДП «Радіоприлад» та відкликати усі листи, що бути надіслані на реалізацію акта ревізії і пов'язані із цими питаннями; визнати неправомірні дії відповідача при складанні Акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ЗДП «Радіоприлад», що підпорядковане ДК «Укроборонпром» за 2009-2011 року №001-20/8 від 06.04.2012 та неприйнятті обґрунтованих та правомірних заперечень ЗДП «Радіоприлад»; визнати незаконним Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ЗДП «Радіоприлад», що підпорядковане ДК «Укроборонпром», за 2009-2011 роки №001-20/8 від 06.04.2012, складений Запорізькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області за результатами планової ревізії в частині включення в нього інформації та висновків, як неправомірні; визнати протиправним та скасувати п.п. 1-4 листа Запорізької об'єднаної державної фінансової інспекції Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни №001-11/684 від 04.05.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені в Акті ревізії, є недоведеними та необґрунтованими, а тому порушують права позивача. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок проведення ревізії та відображення результатів проведеної ревізії, виставлено необґрунтовані вимоги щодо зобов'язання позивача опрацювати матеріали ревізії, вжити заходи щодо усунення виявлених порушень та притягнення до відповідальності винних осіб, а також неправомірно надіслано листи, зокрема, до ДК «Укроборонпром» та прокуратури щодо результатів проведеної перевірки.

Заперечуючи проти позовних вимог, з підстав викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що спірний Акт ревізії було прийнято відповідачем в межах компетенції, до позивача не було застосовано адміністративно-господарських санкцій та відповідні правові наслідки в частині покладання додаткових обов'язків чи звуження використання належних позивачеві прав. Крім того, відповідач, з посиланням на п. 42 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550, вказує, що він мав усі правові підстави інформувати правоохоронні органи про результати ревізії.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні 07 червня 2012 року замінено неналежного відповідача Запорізьку об'єднану державну фінансову інспекцію Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на належного - Державну фінансову інспекцію в Запорізькій області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог у повному обсязі та просили суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» зареєстроване як юридична особа за організаційно-правовою формою - державне підприємство, ідентифікаційний код - 14313317.

В період з 05.03.2012 року по 06.04.2012 року Запорізькою об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ЗДП «Радіоприлад», що підпорядковане ДК «Укроборонпром», за 2009-2011 роки.

За результатами перевірки складено Акт №001-20/8 від 06.04.2012 року, який із запереченнями був підписаний Директором позивача - С.В. Панфіловим та головним бухгалтером ЗДП «Радіоприлад» Г.В. Смаглюк.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийняті обов'язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни, які оформлені листом №001-11/684 від 04.05.2012.

Вказаними вимогами зобов'язано позивача: 1) опрацювати матеріали проведеної ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання про притягнення до відповідальності винних осіб; 2) внести, керуючись ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, зміни до договору оренди №122 від 05.05.1998 в частині підвищення розміру орендної ставки, у разі відмови контрагента внести такі зміни розірвати договір в установленому законодавством порядку; провести претензійно позовну роботу з орендарем для отримання несплачених коштів та перерахувати кошти в сумі 984,0 грн. до Державного бюджету; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у заниженні орендних ставок, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України; 3) провести претензійно позовну роботу з орендарем (згідно договору оренди №1837/д від 09.02.2006) для отримання несплачених коштів та перерахувати кошти в сумі 984,0 грн. до Державного бюджету в іншому випадку стягнути з осіб, винних у заниженні орендних ставок, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України; 4) забезпечити в подальшому дотримання вимог визначених норм законодавства.

Пунктом першим Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 постановлено утворити Державну фінансову інспекцію України, реорганізувавши Головне контрольно-ревізійне управління України.

За змістом пункту п'ятого зазначеного Указу Президента України центральні органи виконавчої влади, на які цим Указом покладені функції з реалізації державної політики у відповідній сфері, виконують повноваження у визначених сферах компетенції відповідних органів, що ліквідуються згідно з цим Указом.

Відповідно до статті другої Закону України «Про державну контрольно-ревізійне службу України» №2939-ХІІ від 26.01.1993 (далі - Закон України №2939-ХІІ) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. №550 (далі - Порядок №550), визначено, що цей порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 4 Порядку №550 планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Судом встановлено, що ревізія ЗДП «Радіоприлад» була проведена відповідно до п. 2.22 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на І квартал 2012 року, п.1.1.6.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Запорізької об'єднаної державної фінансової інспекції на І квартал 2012 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 05.03.2012 року №24, 25, 26, 27, від 12.03.2012 №28, 29, 30.

За правилами пункту 35 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому титульному аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища) та номер примірника.

Акт ревізії містить:

вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб контролюючого органу та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії;

констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Акт ревізії підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку, а також за необхідності іншими працівниками об'єкта (п. 36 Порядку №550).

Відповідно до п. 40 Порядку №550 керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об'єкта контролю зобов'язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

За правилами пунктів 42-43 Порядку №550 у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючому органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу. Контролюючий орган аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу або його заступником.

Порядок реалізації результатів перевірки встановлений пунктами 45-52 Порядку №550.

Так, відповідно до п. 45 Порядку №550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що оформлення результатів ревізії об'єкту контролю Актом ревізії передбачено Порядком №550 та є обов'язковим для відповідача, а тому вимоги позивача про визнання таких дій неправомірними є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України 19.10.2006 №346/1025/685/53 затверджено Порядок взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України (далі - Порядок №346).

За змістом пункту першого Порядку №346 цей Порядок спрямований на забезпечення ефективної взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України з питань розгляду звернень правоохоронних органів, призначення, організації та проведення ревізій за ними, передачі їм матеріалів ревізій за власною ініціативою органів ДКРС, зворотного інформування про результати розгляду переданих матеріалів, виділення спеціалістів органів ДКРС, інших питань, що мають місце при виконанні органами ДКРС та правоохоронними органами покладених на них завдань.

Відповідно до п. 5.3 Розділу 5 Порядку №346 у разі виявлення порушень законодавства ревізією, проведеною не за зверненнями правоохоронних органів, ревізійні матеріали, у яких зафіксовано порушення, що передбачають кримінальну відповідальність або містять ознаки корупційних діянь, передаються до правоохоронного органу в повному обсязі у визначені пунктом 5.2 цього Порядку строки.

Якщо такою ревізією виявлено порушення законодавства, за які не передбачено кримінальну відповідальність або які не містять ознаки корупційних діянь, орган ДКРС у визначені пунктом 5.2 цього Порядку строки письмово інформує про такі порушення правоохоронні органи. При передачі ревізійних матеріалів або інформуванні про виявлені порушення в листі до правоохоронного органу коротко зазначається: коли, ким, на якій підставі і за який період проводилась ревізія; встановлені факти основних порушень законодавства (назва, дата, номер, стаття чи пункт нормативно-правового акта), розмір матеріальної шкоди (збитків) та посадові (службові) особи, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальну шкоду (збитки); які заходи для усунення порушень законодавства та відшкодування матеріальної шкоди (збитків) ужито органом ДКРС та керівництвом об'єкта контролю.

За таких обставин, враховуючи, що дії по реалізації результатів ревізії, зокрема надіслання листів відповідним органам, прямо передбачена нормами Порядку №550 та Порядку №346, які є обов'язковими для органів державної фінансової інспекції, як для суб'єкта владних повноважень, вимоги позивача щодо зобов'язання зупинити будь-які дії по реалізації Акту перевірки №001-20/8 від 06.04.2012 року є безпідставними, а відтак задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про визнання неправомірними дій відповідача при неприйнятті заперечень ЗДП «Радіоприлад» суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 42 Порядку №550 у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючому органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу.

За змістом п. 43 Порядку №550 контролюючий орган аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях) та дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу.

Так, судом встановлено, що після проведення перевірки позивачем було подано письмові заперечення до Акту №001-20/8 (вих. №131-1031 від 23.04.2012р.), які в той же день були отримані посадовою особою відповідача. Висновки на зауваження (заперечення) до акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ЗДП «Радіоприлад», що підпорядковане ДК «Укроборонпром», за 2009-2011рр. за вих. №1318 від 07.05.2012 року надіслані позивачу. За змістом вказаного висновку, зауваження на Акт перевірки відповідачем залишені без задоволення.

Разом з тим, правова позиція позивача про те, що заперечення (зауваження) на Акт перевірки є обґрунтованими та правомірними не покладає обов'язок на суб'єкта владних повноважень їх задовольняти. Крім того, чинним законодавством не встановлено повноважень відповідача за результатами перевірки зауважень (заперечень) на акт ревізії змінювати текст Акта ревізії.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконним Акт ревізії в частині включення в нього інформації та висновків, як неправомірні, на запитання суду представником позивача уточнено, що останній не погоджується з висновками, щодо : 1) оплати аудиторських послуг у період з 01.06.2010 року по 31.12.2011 року при відсутності затверджених фінансовими планами на 2010 - 2011 роки видатків на аудиторські послуги; 2) залучення підприємством до надання юридичних послуг сторонніх виконавців (фізичних осіб) за наявності в структурі ЗДП «Радіоприлад» юридичного відділу зі штатом у 3 одиниці; 3) безпідставного віднесення до довгострокової кредиторської заборгованості та відповідно до фінансових витрат 366 730,52грн., а саме: нарахування пені на заборгованість за кредитом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 85 227,04грн. та нарахування відсотків ПАТ «Банк Кіпру» в розмірі 281 503,48грн.; 4) недоотримання доходів від реалізації металобрухту на загальну суму 156 362,58грн. у зв'язку з реалізацією металобрухту за нижчими цінами; 5) застосування заниженої орендної ставки в договорі оренди державного майна, що призвело до недоотримання коштів.

Відповідно до частини другої статті 75 Господарського кодексу України основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів. Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому: підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України; інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони належать.

Згідно п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» №1673 від 29.11.2006 року постановлено Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади установити під час формування та затвердження фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектору економіки граничний обсяг їх витрат, які можуть бути визначені, зокрема, на оплату консалтингових та аудиторських послуг на рівні не більше як 1,5 відсотка обсягу чистого прибутку.

За змістом частини другої вказаного пункту у разі виникнення об'єктивної потреби у плануванні зазначених витрат понад визначені граничні розмірі та/або за відсутності чистого прибутку їх обсяг встановлюється за рішенням органу, уповноваженого управляти майном (корпоративними правами) суб'єкта господарювання, відповідно до поданого суб'єктом розрахунку таких витрат, за погодженням з органами, уповноваженими затверджувати фінансові плани.

Наказом Міністерства економіки України №173 від 21.06.2005 року затверджено Порядок складання, затвердження та контролю виконання плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки (далі - Порядок №173), за змістом пункту першого якого цей Порядок визначає процедуру складання, затвердження (погодження) та контролю виконання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному фонді якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, суб'єкта господарювання, засновником якого є Кабінет Міністрів України (далі - фінансовий план підприємства).

Відповідно до пункту дев'ятого Порядку №173 зміни до затвердженого фінансового плану підприємства можуть уноситися один раз на рік, у якому затверджувався фінансовий план, та не більше двох разів протягом планового року.

Зміни до фінансового плану підприємства не можуть уноситись у періоди, за якими минув строк звітування.

Проект змін до фінансового плану підприємства з пояснювальною запискою про причини змін готується підприємством і подається органам, уповноваженим управляти державним майном або корпоративними правами держави, органам, відповідальним за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, за процедурою, передбаченою абзацами першим і другим пункту 4 цього Порядку.

За приписами пункту десятого Порядку №173 органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, у двотижневий строк приймають рішення щодо внесення змін до фінансового плану підприємства та подають змінений фінансовий план підприємства до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України за процедурою, передбаченою пунктом 5 цього Порядку, із зазначенням підстав унесення змін до нього.

Органи, до сфери управління яких належать підприємства, що є суб'єктами природних монополій, підприємства, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері, стосовно підприємств, засновником яких є Кабінет Міністрів України, подають завізований проект рішення Кабінету Міністрів України та проект зміненого фінансового плану підприємства на погодження до Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України за процедурою, передбаченою пунктом 5 цього Порядку.

Проект зміненого фінансового плану підприємства погоджується та затверджується за процедурою, передбаченою пунктами 6 і 7 цього Порядку. На фінансовому плані підприємства ставляться відмітка "Змінений" та дата затвердження або погодження.

Мотивована відмова про підстави відхилення змін до фінансового плану підприємства надсилається в письмовій формі.

Судом встановлено, що в рядку «Витрати на аудиторські послуги» (код рядка - 014/4) у фінансовому плані підприємства на 2010 рік, затвердженого заступником Міністра промислової політики України 13 жовтня 2009 року, а також у зміненому фінансовому плані підприємства на 2010 рік, затвердженому першим заступником Міністра промислової політики України 21 липня 2010 року, відсутня інформація щодо проведення витрат на аудиторські послуги.

В рядку «Витрати на аудиторські послуги» (код рядка - 014/4) у фінансовому плані підприємства на 2011 рік, затвердженому першим заступником Міністра промислової політики України 21 липня 2010 року, також відсутня інформація щодо витрат на аудиторські послуги.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчиненні дій позивачем спрямованих на внесення змін до фінансових планів ЗДП «Радіоприлад» на 2010-2011 роки з відображенням у відповідних рядках витрат на аудиторські послуги, згідно вимог Порядку №173. Відмова у прийнятті таких змін до фінансового плану підприємства також відсутня. Суд критично оцінює пояснення заступника директора ЗДП «Радіоприлад» О.Г. Крючкова, викладені у листі №ЗДЕ-854 від 02.04.2012 року, про те, що витрати на аудиторські послуги були заплановані у фінансовому плані на 2010 рік у рядку «Інші адміністративні витрати» (код рядка 014/5/16/1) та у фінансовому плані 2011 року (код рядка 014/5/10, 014/5/11, 014/5/16) з огляду на те, що підприємство не може спрогнозувати обсяг судових проваджень та їх результати при відстоюванні інтересів підприємства, оскільки чинним законодавством не передбачено включення витрат на аудиторські послуги у інші рядки ніж «Витрати на аудиторські послуги» у фінансовому плані підприємства.

Крім того, твердження позивача про безпідставне посилання контролюючого органу на п. 13 Порядку №173 за змістом якого відповідальність за достовірність та обґрунтованість планування окремих показників несе керівник підприємства згідно з укладеним контрактом, не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки згідно висновків Акту ревізії відповідальність за вказані порушення покладена на заступника директора ЗДП «Радіоприлад» Крючкова О.Г.

При цьому, доводів щодо неправомірності відображення в Акті ревізії інформації щодо залучення до надання юридичних послуг сторонніх виконавців (фізичних осіб) при наявності в структурі ЗДП «Радіоприлад» юридичного відділу зі штатом у 3 одиниці позивачем не наведено.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року №2269-XII (далі - Закон України №2269-ХІІ) державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна (ст. 5 Закону України).

Відповідно до статті п'ятої Закону України №2269-ХІІ орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Частиною першою та другою статті 19 Закону України №2269-ХІІ передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до п.1 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 рок 786 (далі - Методика №786), методику розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв'язку, рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації).

Згідно п. 8 Методики №786 у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 10 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою: Опл = (Вп x Сор)/100, де Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, грн.; Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком №2.

Судом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глорія-1» укладено Договір №122 оренди державного майна від 05.05.1998 року. Відповідно до п. 1.3 Договору №122 оренди державного майна призначення приміщення, що передається в оренду - склад.

Згідно пункту 11 Додатку №2 до Методики №786 орендна ставка за використання нерухомого державного майна для розміщення складу становить 15%.

Разом з тим, в розрахунку розміру плати за оренду нерухомого майна орендна ставка становить 12%, що є порушення вимог Методики №786.

Крім того, суд відзначає, що відповідно до бухгалтерської довідки (т.1 а.с. 223) ТОВ «Глорія-1» донараховано орендну плату та включено до розрахунку орендної плати. Також в матеріалах справи наявний лист №ЗДЕ-1359 від 24.05.2012 року на ім'я заступника прокурора Запорізької області, в якому позивач повідомляє про те, що підприємством був проведений розрахунок орендної плати за оренду нерухомого майна, що знаходиться на балансі та передано в оренду ТОВ «Глорія-1» та розроблений договір про зміни №3 до договору оренди від 05.05.1998 року №122, який передбачає збільшення орендної ставки з 12% до 15%, та лист адресований Товариству з обмеженою відповідальністю «Глорія-1» з договором про зміни та додатками, що свідчить про фактичне виконання позивачем п. 2 Вимог щодо усунення порушень фінансової дисципліни №001-11/684 від 04.05.2012.

Також судом встановлено, що за умовами Договору №1837/д оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» від 09.02.2006 року, предметом договору є оренда нерухомого майна, а саме вбудованих нежитлових приміщень окремо розташованої будівлі складу, майно передається в оренду з метою розміщення складу паливно-мастильних матеріалів. Згідно договору про зміни №2 від 12 червня 2007 року розрахунок орендної плати відбувався з урахуванням орендної ставки - 12%, що є порушення вимог Методики №786

Разом з тим, з договору №1837/д від 09.02.2006 року вбачаться, що сторонами в ньому є Регіональне відділення Фонду державного майна в Україні по Запорізькій області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Герда», а відтак, п. 3 Вимог щодо усунення порушень фінансової дисципліна №001-11/684 від 04.05.2012 адресовані неналежній особі, оскільки відповідачем самостійно Акті ревізії зазначено, що порушення допущено з вини Регіонального відділення Фонду державного майна по Запорізькій області, яким безпосередньо укладався зазначений договір оренди, а не ЗДП «Радіоприлад».

В ході ревізії також встановлено, що станом на 31.12.2012 в бухгалтерському обліку ЗДП «Радіоприлад» рахується кредиторська заборгованість у сумі 1 285 183,76 грн. за кредитним договором ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 26.06.2007 № 010/02-2/367 та у сумі 30 782 224,19 грн. та за кредитними договорами ПАТ «Банк Кіпру» від 31.07.2007 № 10/07 та від 15.10.2007 № 16/07. Відповідно до листа ПАТ «Банк Кіпру» суму коштів, які останній додатково нарахував в загальному розмірі - 281 503,48 грн. обліковуються лише в своєму балансі, ця сума не була заявлена та не буде пред'явлена ЗДП «Радіоприлад» та буде списана одразу після вирішення питання з задоволенням вимог ПАТ «Банк Кіпру» на заявлену у справі про банкрутство ЗДП «Радіоприлад» суму 30 500 720,71 грн.

Листом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 18.01.2012 №С08-120-1/14-16 повідомило, що станом на 17.01.2012 загальна сума заборгованості ЗДП «Радіоприлад» складає 1 285 183,76 грн., з якої: 700 000,00 грн. - заборгованість за кредитом не погашена у встановлений термін; 85 227,04 грн. - нарахована пеня на заборгованість за кредитом; 464 562,80 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками; 35 393,91 грн. - нарахована пеня на заборгованість за відсотками.

Таким чином, в ході ревізії встановлено, що в межах справи про банкрутство грошові вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» визначені у розмірі 902 847,90 грн. та ПАТ «Банк Кіпру» у розмірі 30 500 720,71 грн. На думку контролюючого органу відповідні вимоги вважаються конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення справи про банкрутство.

На підставі викладених обставин відповідач в ході ревізії дійшов висновку про порушення ЗДП «Радіоприлад» вимог статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або оголошення його банкрутом» згідно якої протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), а тому позивачем безпідставно завищено кредиторську заборгованість перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 85 227,04 грн. та перед ПАТ «Банк Кіпру» в сумі 281 503,48грн. та порушено п. 1. ч.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Разом з тим, згідно бухгалтерської довідки за березень 2012 року у зв'язку з помилковим проведенням в бухгалтерському обліку проводки по відображенню відсотків ПАТ «Банк Кіпру» в сумі 281 503,48грн. та пені за заборгованість по кредиту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 85 227,04грн. вказані помилки були виправлені. Таким чином, вказані порушення були усунуті позивачем під час проведення ревізії.

Судом встановлено, що ревізію повноти та своєчасності формування доходів, отриманих ЗДП «Радіоприлад» від реалізації металобрухту встановлено, що в період з 01.06.2010 по 31.12.2011 реалізація металобрухту, що утворюється від списання основних засобів та відходів від основного виробництва здійснюється відповідно до укладених договорів, а саме:

- договір від 05.09.2011 № 3/61, укладений з ТОВ "ДЕКРА ПРОМ";

- договір від 23.02.2010 № 23/1, укладений з ТОВ "МК Груп";

- договір від 26.05.2010 № 3-062, укладений з ТОВ "ВТОРСТІЛ".

Згідно накладних на відпуск металобрухту у період з 01.06.2010 по 31.12.2011 ЗДП «Радіоприлад» за відповідними договорами ревізією встановлено отримання доходу на загальну суму 273930,09 грн.

В ході ревізії направлено запит, зокрема, до Публічного акціонерного товариства «Запорізький Втормет» щодо середніх цін на металобрухт, які склалися у відповідний період та на підставі відповіді від 30.03.2012 № 12-02/33 ревізією встановлено, що ціни, за якими здійснювалась реалізація металобрухту ЗДП «Радіоприлад» порівняно нижчі за ті, що існували на відповідному ринку у відповідний період

Суд критично оцінює посилання позивача на ту обставину, що контролюючим органом було здійснено порівняння цін на металобрухт лише з середніми цінами ПАТ «Запорізький Втормет», оскільки лист від Запорізької торгово-промислової палати щодо визначення середньої ринкової вартості металобрухту по Україні в період з 01.06.2010 по 31.12.2011 був отриманий відповідачем лише 24 квітня 2012 року, тобто поза межами строку проведення перевірки, а тому аналіз вказаної інформації не міг бути наведений в Акті ревізії.

Крім того, суд враховує, що ані Акт ревізії, ані обов'язкові вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни не містять вимог щодо усунення вказаних порушень, а також застосування санкцій за наведені порушення.

Відповідно до п. 21 ч. 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, що спростовує твердження позивача про відсутність компетенції щодо визначення посадовими особами відповідача розміру заподіяної державі збитки чи матеріалу шкоду.

Таким чином, доводи позивача про те, що Акт ревізії містить необґрунтовані та недоведені висновки спростовуються матеріалами справи.

Разом з тим, суд враховує, що в рішенні Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) в п. 3 зазначено, що положення частини другої ст. 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (ч. 5 ст. 55 Конституції України). Тобто кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав і свобод, у т.ч. судовий захист. Для забезпечення судового захисту Конституція України у ст. 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Із змісту частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням.

Крім того, в контексті вимог позивача щодо скасування Акту ревізії, суд зазначає, що Акт ревізії в межах спірних правовідносин є лише засобом документування дій контролюючого органу, а отже ключовим у питанні можливості оскарження акта ревізії є не те, чи цей акт ревізії може бути предметом оскарження в адміністративному спорі та чи є цей акт рішенням у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а те, чи не порушено цим актом права, свободи або інтереси позивача.

Таким чином, позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене, однак при встановлених обставинах наявні підстави для задоволення частини позовних вимог.

Щодо вимог позивача про скасування п.1 та п. 2 обов'язкових вимог щодо усунення порушень фінансової дисципліни №001-11/684 від 04.05.2012 року, суд відзначає, що за текстом вказаних пунктів вимог останні лише спрямовують позивача дотримуватись норм чинного законодавства, а тому порушень прав позивача в контексті вказаних вимог судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» задовольнити частково.

Скасувати пункт 3 «Обов'язкових вимог щодо усунення порушень фінансової дисципліни» від 04.05.2012 №001-11/684 винесених Запорізькою об'єднаною державною фінансовою інспекцію Державної фінансової інспекції в Запорізькій області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова