Рішення № 2640927, 04.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.08 Справа № 4/173(14/58)

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудівельний альянс “Астра”, смт. Чабани Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Свердловська машинно-технологічна станція”, м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 308024 грн. 14 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

Секретар судового засідання: Чех Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Новиков О.Є. дов. № 2-01/25 від 25.07.08;

від відповідача –Воронін Є.В. дов. № б/н від 01.11.08.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 234193 грн. 52 коп., інфляційних нарахувань у сумі 31850 грн. 32 коп., відсотків за користування товарним кредитом у сумі 24319 грн. 07 коп., пені у сумі 17661 грн. 23 коп., за договором купівлі –продажу від 20.02.07 №44/07/205 ЗЧ.

Представником позивача надана до суду заява, здана до суду 04.12.08, за якою останній відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 18347 грн. 36 коп., відсотків за користування товарним кредитом в сумі 12750 грн. 80 коп., пені за прострочення платежу в сумі 10065 грн. 61 коп. та повідомляє суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Також, представник позивача в даній заяві просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 13502 грн. 96 коп., відсотки за користування товарним кредитом в сумі 11568 грн. 27 коп., пеню за прострочення платежу в сумі 7595 грн. 62 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.12.08, щодо вимог зазначених в заяві позивача про відмову від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 18347 грн. 36 коп., відсотків за користування товарним кредитом в сумі 12750 грн. 80 коп., пені за прострочення платежу в сумі 10065 грн. 61 коп. не заперечив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.05.08 у справі №14/58 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудівельний альянс “Астра” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Свердловська Машинно –технологічна станція” про стягнення 308024 грн. 14 коп. позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 234 193 грн. 52 коп., втрати від інфляції в розмірі 31850 грн. 32 коп., суму відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 24319 грн. 07 коп., пеню за прострочення платежу в розмірі 17661 грн. 23 коп., витрати на сплачене держмито 3080 грн. 24 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 12.06.08 у справі № 14/58 рішення господарського суду Луганської області від 13.05.08 у справі № 14/58 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.08 у справі № 14/58 касаційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення господарського суду Луганської області від 13.05.08 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 12.06.08 у справі №14/58 скасовано в частині стягнення інфляційних втрат, відсотків за користування товарним кредитом, пені. В цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області. В іншій частині рішення рішення господарського суду Луганської області від 13.05.08 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 12.06.08 у справі №14/58 залишено без змін.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 30.10.08 по справі №14/58 , вказану справу передано на новий розгляд судді Батюк Г.М.

Таким чином, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 08.10.08 у справі № 14/58, справа розглядається в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 31850 грн. 32 коп., відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 24319 грн. 07 коп., пені за прострочення платежу в розмірі 17661 грн. 23 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агробудівельний альянс “АСТРА” (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Свердловська МТС” (далі - Покупець) 20.02.07 був укладений договір купівлі-продажу №44/07/205 ЗЧ.

Згідно п.1.1 договору, «Продавець»(позивач у справі) продає, а «Покупець»(відповідач у справі) купує на умовах відстрочки платежу запасні частини для сільськогосподарської техніки (далі - запчастини) за ціною, у кількості, а також на умовах відповідно до доповнень, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до умов п.3.1 договору, «Покупець»оплачує вартість запчастин шляхом здійснення трьох прямих банківських переказів на розрахунковий рахунок «Продавця». Перший платіж здійснюється «Покупцем»шляхом перерахування на розрахунковий рахунок «Продавця»суми в розмірі 77 103 грн. 44 коп. протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору. Другий платіж здійснюється «Покупцем»шляхом перерахування на розрахунковий рахунок «Продавця»суми в розмірі 51 402 грн. 29 коп. в строк до 01.08.07. Остаточний розрахунок здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок «Продавця»суми в розмірі 128 505 грн. 72 коп. в строк до 01.10.07. Платіж вважається здійсненим з моменту надходження грошової суми на рахунок «Продавця».

Згідно п.4.2 договору «Продавець»здійснює відвантаження запчастин зі складу не пізніше 10 робочих днів при умові надходження суми першого платежу на рахунок «Покупця», згідно п. 3.2. договору. При цьому «Покупець»зобов'язаний забрати запчастини протягом 10-ти банківських днів з моменту повідомлення «Продавця»про готовність до відвантаження.

На виконання умов вказаного договору позивач відвантажив відповідачу запчастини на загальну суму 390436 грн. 60 коп., що підтверджується наявними серед матеріалів справи відповідними видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Вказані накладні підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками сторін (а.с. 13-29).

За отримані запчастини відповідач розрахувався частково, в сумі 156 243 грн. 08 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с.31-40), таким чином заборгованість відповідача перед позивачем склала 234 193 грн. 52 коп.

Відповідно до пунктів 3.8, 3.9 договору, позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, яка складає за період з 01.10.07 по 05.03.08 у сумі 17661 грн. 23 коп.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що відповідно складають інфляційні нарахування за період з серпня 2007 року по січень 2008 року в сумі 31850 грн. 32 коп.

Відповідно до пункту 3.7 договору, на суму заборгованості (відвантаженого товару) по цьому договору відбувається нарахування 13% річних за користування товарним кредитом з моменту підписання видаткових накладних до дати здійснення остаточного розрахунку. Отже, відповідач повинен сплатити позивачу відсотки за користування товарним кредитом за період з 19.03.07 до 05.03.08 в сумі 24 319 грн. 07 коп.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 234193 грн. 52 коп., інфляційних нарахувань у сумі 31850 грн. 32 коп., відсотків за користування товарним кредитом у сумі 24319 грн. 07 коп., пені у сумі 17661 грн. 23 коп.

На підставі викладеного, суд, з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 08.10.08 у справі № 14/58 розглядає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 31850 грн. 32 коп., відсотків за користування товарним кредитом у сумі 24319 грн. 07 коп., пені у сумі 17661 грн. 23 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.12.08, щодо вимог зазначених в заяві позивача про відмову від позову в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 18347 грн. 36 коп., відсотків за користування товарним кредитом в сумі 12750 грн. 80 коп., пені за прострочення платежу в сумі 10065 грн. 61 коп. не заперечив.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Справа розглядається за позовом з вимогами в частині стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом у сумі 24319 грн. 07 коп., інфляційних нарахувань у сумі 31850 грн. 32 коп., пені у сумі 17661 грн. 23 коп. ( з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 08.10.08 у справі №14/58).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 230 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Положення цієї статті застосовуються до боржника, у разі порушення ним грошового зобов'язання, в незалежності від наявності вини у його діях.

Як свідчать матеріали справи, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просив стягнути заборгованість за договором купівлі-продажу № 44/07/205 ЗЧ від 20.02.07.

Згідно статті 3 договору, загальна вартість запчастин за даним договором складає 214176 грн. 19 коп.

Як вбачається, позивач передав відповідачеві товар на суму 390436 грн. 60 коп., що на 176260 грн. 41 коп. перевищує вартість, передбачену договором.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. До того ж відповідно до ч. З ст. 173 Господарського кодексу України сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання.

Отже, пунктом 2.1.1 договору сторони фактично погодили, що договірна ціна є твердою і складається з вартості запасних частин. Згідно п. 7.5 договору, зміни до договору повинні бути складені у письмовій формі та підписані сторонами. Проте в матеріалах справи відсутні належні докази відносно досягнення сторонами домовленості щодо внесення змін до статті "вартість запчастин" договору.

Як свідчать матеріали справи, в накладних, наявних серед матеріалів справи, за якими здійснювалось відвантаження запчастин понад встановленою договором вартістю, відсутні посилання на виконання якого саме договору здійснювалось це відвантаження.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу у договірних правовідносинах. Окрім того, п. 3.7 договору сторони погодили нарахування 13% річних за користування товарним кредитом, які нараховуються на суму заборгованості за цим договором.

За таких обставин, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу № 44/07/205 ЗЧ від 20.02.07 складає 100768 грн. 37 коп.

Представником позивача надана до суду заява, здана до суду 04.12.08, за якою останній відмовляється від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 18347 грн. 36 коп., відсотків за користування товарним кредитом в сумі 12750 грн. 80 коп., пені за прострочення платежу в сумі 10065 грн. 61 коп., повідомивши суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Таким чином, відповідно до ст. 78 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти відмову позивач від даного позову в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 18347 грн. 36 коп., відсотків за користування товарним кредитом в сумі 12750 грн. 80 коп., пені за прострочення платежу в сумі 10065 грн. 61 коп., оскільки це право позивача передбачено ст. 22 ГПК України, ця відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує ні чиї права та охоронювані законом інтереси., та просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період з жовтня 2007 року по лютий 2008 року в сумі 13502 грн. 96 коп., відсотки за користування товарним кредитом за період з 19.03.07 по 05.03.08 в сумі 11568 грн. 27 коп., пеню за прострочення платежу за період з 02.10.07 по 05.03.08 в сумі 7595 грн. 62 коп.

За таких підстав провадження по справі в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 18347 грн. 36 коп., відсотків за користування товарним кредитом в сумі 12750 грн. 80 коп., пені за прострочення платежу в сумі 10065 грн. 61 коп. підлягає припиненню на підстав п.4 ст.80 ГПК України.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача інфляційні нарахування за період з жовтня 2007 року по лютий 2008 року в сумі 13502 грн. 96 коп., відсотки за користування товарним кредитом за період з 19.03.07 по 05.03.08 в сумі 11568 грн. 27 коп., пеню за прострочення платежу за період з 02.10.07 по 05.03.08 в сумі 7595 грн. 62 коп., такими що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, підлягають стягненню з відповідача, відповідачем не оспорені.

За таких обставин позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню частково та стягнення з відповідача, з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростували доводи позивача суду не надав.

За таких обставин, позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково.

У судовому засіданні 04.12.08 за згодою представників сторін судового процесу була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України питання судових витрат судом розглянуте тільки у частині невирішеного у постанові Вищого господарського суду України від 08.10.08 у справі №14/58, тобто у частині стягнення інфляційних втрат, відсотків за користування товарним кредитом, пені, тому судові витрати в частині держмита в сумі 326 грн. 87 коп. та 12 грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються з відповідача, у іншій частині судові витрати покладаються на позивача, оскільки він відмовився від частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526,530,632 ЦК України, ст.ст.173,193,218,230 ГК України, ст.ст.22,44, 49, п.4 ст.80,ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Свердловська машинно-технологічна станція”, м. Свердловськ Луганської області, провулок Лутугіна, 7, код ЄДРПОУ 24206156 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агробудівельний альянс “Астра”, смт. Чабани Київської області, вул.Машинобудівників, 1, код ЄДРПОУ 30050930 інфляційні нарахування в сумі 13502 грн. 96 коп., відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 11568 грн. 27 коп., пеню за прострочення платежу в розмірі 7595 грн. 62 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 326 грн. 67 коп., витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 12 грн. 51 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –09.12.08.

Суддя Г.М.Батюк