Рішення № 2640909, 08.12.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.08 Справа № 13/199

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-інвест»м. Запоріжжя

до відкритого акціонерного товариства «Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса»м. Первомайськ

про стягнення 194323 грн. 63 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивача

Бондаренко В.М. дов. № 25/11/08 від 25.11.08

Від відповідача

Дудник М.О. дов. № 27/1д від 05.07.08 р.

У судовому засіданні 27.11.2008 р. була оголошена перерва до 08.12.2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач заявлено позов про стягнення боргу у сумі 191680 грн. 40 коп., пені 2268 грн. 65 коп., та 3 % річних –283 грн. 58 коп.

Заявою від 17.11.2008 р. позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені до суми 5804 грн. 34 коп., 3 % річних до суми 725 грн. 52 коп. та заявлена нова позовна вимога про стягнення втрат від інфляції у розмірі 3258 грн. 56 коп. Нова позовна вимога про стягнення втрат від інфляції в сумі 3258 грн. 56 коп. не приймається судом до розгляду відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є новою, окремою позовною вимогою, яка не була заявлена при поданні позову.

За таких обставин предметом позову по справі є стягнення боргу в сумі 191680 грн. 40 коп., пені в сумі 5804 грн. 34 коп., та 3 % річних 725 грн. 52 коп.

08.12.2008 р. позивач повідомив суд, що відповідач після звернення з позовом оплатив частину основного боргу і станом на 08.12.2008 р. він складає 149680 грн. 40 коп.

Позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач суму основного боргу визнає, заперечуючи проти стягнення пені та 3 % річних з підстав невірного визначення періоду їх нарахування.

Відповідачем заявлене клопотання про відстрочення виконання рішення суду строком до 6 місяців.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що 06 березня 2008 року сторонами по справі був укладений договір № 34-83/08 за яким позивач зобов’язався поставити кокс, а відповідач оплатити та прийняти його.

Згідно п. 4.5. сторони встановили, що оплата здійснюється в розмірі 100% з відстроченням платежу 14 календарних днів.

Згідно п. 7.1. за порушення зобов’язань за договором вина сторона сплачує пеню в розмірі 0,1 % від вартості партії продукції, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Сторонами по справі був підписаний протокол узгодження цін к договору № 34-83/08 від 06.03.2008 р. яким була змінена ціна коксу, та встановлено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту відвантаження.

15 вересня 2008 р. за актом прийому-передачі та видатковою накладною № РН-0000216 від 12.09.2008 р. позивач поставив відповідачу кокс КЛ-2 на загальну суму 191680 грн. 40 коп.

Факт одержання продукції на суму 191680 грн. 40 коп. відповідач не заперечує.

22.10.2008 р. позивач направив до господарського суду Луганської області позовну заяву в якій просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 191680 грн. 40 коп., пеню 2268 грн. 65 коп., та 3 % річних –283 грн. 58 коп.

Після звернення позивача з позовом відповідач оплатив частину боргу і станом на момент винесення рішення він складає 149680 грн. 40 коп.

Заявою від 17.11.2008 р. позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені та 3 % річних, та просить суд стягнути пеню в сумі 5804 грн. 34 коп. нараховану за період з 30.09.2008 р. по 17.11.2008 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, та 3 % річних за той же період в сумі 725 грн. 52 коп.

Відповідач проти стягнення пені та 3 % річних заперечує посилаючись на невизначеність умовами договору строку виконання грошового зобов’язання.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Наявність боргу на момент звернення по справі в сумі 191680 грн. 40 коп., та його розмір на момент винесення судового рішення –149680 грн. 40 коп. підтверджується матеріалами справи, та визнається сторонами.

Доводи відповідача щодо не встановлення умовами договору строку виконання ним грошового зобов’язання судом відхиляються з огляду на те, що сторонами був підписаний до договору протокол узгодження цін яким було встановлено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту відвантаження.

Таким чином, позивач правомірно зазначає про наявність прострочення виконання грошового зобов’язання з боку відповідача та нараховує пеню та 3 % річних починаючи з 30 вересня 2008 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення суми боргу 149680 грн. 40 коп., пені в сумі 5804 грн. 34 коп., та 3 % річних в сумі 725 грн. 52 коп. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 42000 грн. 00 коп. підлягає припиненню відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України

Клопотання відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду строком до 6 місяців судом відхиляється за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –1982 грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Надмірне сплачене позивачем до державного бюджету державне мито за платіжним дорученням № 102 від 19.11.2008 р. в сумі 32 грн. 60 коп. підлягає поверненню.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Первомайський електромеханічний завод імені К. Маркса»Луганська область, м. Первомайськ, провулок Заводський б. 1 ідентифікаційний код 05758925 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест»м. Запоріжжя, вул.. Жуковського 46 к. 216 ідентифікаційний код 32692239 борг в сумі 149680 грн. 40 коп., пеню в сумі 5804 грн. 34 коп., 3 % річних в сумі 725 грн. 52 коп., державне мито у сумі –1982 грн. 10 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

3. Провадження в частині стягнення суми боргу 42000 грн. 00 коп. припинити.

4. Повернути з державного бюджету України позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Авангард-Інвест»м. Запоріжжя, вул.. Жуковського 46 к. 216 ідентифікаційний код 32692239 надмірне сплачене державне мито за платіжним дорученням № 102 від 19.11.2008 р. в сумі 32 грн. 60 коп.

Підставою для повернення є копія цього рішення суду скріплена витиском печатки суду.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

15 грудня 2008 р.