Ухвала суду № 26408303, 26.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 р.Справа № 2а-1493/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 2а-1493/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку"

до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0006032305 від 06.12.2011 року, яким ТОВ "Європейський фонд розвитку" було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1548445,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001792305 від 17.02.2012 року, яким ТОВ "Європейський фонд розвитку" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 645625,50 грн., з яких за основним платежем 559861,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 85764,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001152305 від 01.02.2012 року, яким ТОВ "Європейський фонд розвитку" було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 51107,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0001162305 від 01.02.12 року, яким ТОВ "Європейський фонд розвитку" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34704,00 грн., з яких за основним платежем 23136,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11568,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" (63213, Харківська область, Нововодалазький район, с. Бахметівка вул. Леніна б. 115 «Б», код 24271057) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.)

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги норми матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України та ст. 159 КАС України.

Скаржник зазначає, що під час проведення перевірок податковий орган діяв згідно приписів чинного законодавства. Дійшов до висновку про те, що суми податку на додану вартість, податку на прибуток віднесені до складу податкового кредиту підлягають виключенню, посилаючись на факт, що правочини, укладені та такі, що виконувались, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський фонд розвитку" та далі по ланцюгу, не спричиняють реального настання правових наслідків, а відтак є нікчемними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 24.10.2011 року по 18.11.2011 року посадовими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський фонд розвитку» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.10 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10 р. по 30.06.11 р., в ході якої було встановлено порушення вимог п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого підприємством було завищено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 1 320 568,00 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2010 року на 7474,00 грн., у 4 кв. 2010 р. на 722750,00 грн. та у 1 кв. 2011 р. на 590344,00 грн.; вимог п. 138.3 ст. 138, п. 141.1 ст. 141, ХХ підрозділу 4 Податкового кодексу України, внаслідок чого було завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 227877,00 грн.; вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Європейський фонд розвитку» було безпідставно занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 559861,00 грн., у т.ч. за жовтень 2010 р. на суму ПДВ 153969,00 грн., за листопад 2010р. на суму 8808,00 грн., за грудень 2010 р. на суму 180277,00 грн., за січень 2011р. на суму 78379,00 грн., за лютий 2011 р. на суму 4628,00 грн., та за травень 2011 року на суму 133800,00 грн., а також зменшено рядок 20.2 Декларації за червень 2011 року в розмірі 9299,00 грн.; вимог п.п. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242, п. 249.1 ст. 249 Податкового кодексу України, встановлено заниження екологічного податку в розмірі 7135,24 грн., в т.ч. у 1 кв. 2011р. в розмірі 1380,77 грн. та у 2 кв. 2011р. в розмірі 5754,97 грн.; вимог п. 250.1 і п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України в частині ненадання декларацій з екологічного податку за 1 кв. 2011 р.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 22.11.2011 року № 5532/2305/24271057, на підставі якого Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова були складені податкові повідомлення рішення: № 0006032305 від 06.12.2011 року, яким ТОВ «Європейський фонд розвитку» було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 548 445,00 грн., в т.ч. за 3 кв. 2010 р. у розмірі 7474,00 грн., за 4 кв. 2010 р. у розмірі 722750,00 грн., за 1 кв. 2011р. у розмірі 590344,00 грн., за 2 кв. 2011р. у розмірі 227877,00 грн. та № 0006042305 від 06.12.2011 р., яким ТОВ «Європейський фонд розвитку» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 731389,00 грн., з яких за основним платежем 559861,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 171528,00 грн.

Вищенаведені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Харківській області, за результатами розгляду первинної скарги було винесено рішення від 07.02.2012 р. вих. № 591/10/25-103 про результати розгляду скарги, згідно якого ДПА у Харківській області скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.12.11 р. № 0006042305 в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 85763,50 грн., в іншій частині вказане рішення та податкове повідомлення-рішення № 0006032305 від 06.12.11 р. залишила без змін, а скаргу директора ТОВ «Європейський фонд розвитку» від 15.12.11 р. - без задоволення.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем правомірності прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Враховуючи той факт, що твердження відповідача щодо нереальності господарських операцій вчинених в межах договорів та укладених між позивачем та його контрагентами не знайшли свого підтвердження, а навпаки було встановлено реальність господарських операцій, які підтверджувались належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 0006032305 від 06.12.2011 р. було прийнято відповідачем згідно п.п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі висновків акту перевірки від 22.11.11 р. № 5532/2305/24271057 про порушення позивачем положень п. 5.1, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п.п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 розділу ХХ підрозділу 4 Податкового кодексу України, внаслідок відображення у податковому обліку з податку на прибуток, а саме у складі валових витрат (ряд. 04.1 Декларації), первинних документів, які були складені контрагентами-постачальниками: ПП «Аквіт 7» (7474,09 грн.), ТОВ «Брокер класік» (1014870,80 грн.), ТОВ «Валрус-Ексім» (952000,00 грн.), ТОВ «Верес» (366700,00 грн.), ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» (1475715,00 грн.) за господарськими операції, котрі відбувались у межах нікчемних правочинів, а саме правочинів які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Податкове повідомлення-рішення від 17.02.12 р. № 0001792305 було прийнято ДПІ на підставі висновків акту перевірки від 22.11.11 р. № 5532/2305/24271057 про порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок відображення у податковому обліку, а саме у складі податкового кредиту, господарських операцій з контрагентами-постачальниками: ПП «Аквіт 7» (сума ПДВ 1494,82 грн.), ТОВ «Брокер Класік» (сума ПДВ 16145,13 грн.), ТОВ «Валрус Ексім» (сума ПДВ 190400,00 грн.), ТОВ «Верес (сума ПДВ 73340,00 грн.), ТОВ «Лінда Стар» (сума ПДВ 99726,56 грн.), ТОВ «Мостплюс» (сума ПДВ 35244,86 грн.), ТОВ «Промтехноопт» (сума ПДВ 7642,01 грн.), які відбулися у межах нікчемних правочинів, а саме правочинів які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Крім того, висновки щодо нікчемності правочинів укладених між позивачем та ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер Класік», ТОВ «Валрус Ексім», ТОВ «Верес, ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» були зроблені посадовими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі висновків податкових інспекцій, на обліку в яких знаходяться зазначені вище контрагенти, та які відображені в актах перевірок контрагентів-постачальників: ПП «Аквіт 7» - акт від 21.03.11р. № 377/23-304/33816787, ТОВ «Брокер-класік» - акт від 06.04.11 р. № 663/234/35971265, ТОВ «Валрус-Ексім» - акт від 08.04.11 р. № 1328/18-010/37189924, ТОВ «Верес» - акт від 03.06.11 р. № 2230/2305/32951749, ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» - акт від 28.03.11 р. № 440/23-304/37190531, ТОВ «Лінда Стар» - акт від 15.09.2011 р. № 3903/182/37363810, ТОВ «Мостплюс» - акт від 23.06.11 р. № 2138/23-307/37213506, ТОВ «Промтехноопт» - акт від 13.09.11 р. № 9/23-02-05/37092055.

За приписами ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна відповідати встановленим вимогам, та яка повинна складатися у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

В п. 201.6 ст. 201 ПК України, зазначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В п. 201.10 ст. 201 ПК України. передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У період вересень-жовтень 2010 року на підставі рахунків-фактур № 280909 від 27.09.10 р., № 111003 від 11.10.10 р., накладних № 280909 від 28.09.10 р., № 111003 від 11.10.10 р., податкових накладних № 280909 від 28.09.10 р., № 111003 від 11.10.10 р., які були оформлені належним чином, ТОВ «Брокер-Класік» поставило (передало у власність) позивачу товар (сходи Fakro, оклад Fakro, вікна ПВХ, вікна Fakro, болти, цвяхи, арматура, дошка, проволока, цегла, сталь листова, бетон, сітка, швелер, труба стальна, бетон, щіти опалубки, електроди) на загальну суму 1014870,78 грн., в т.ч. ПДВ 169145,13 грн., які були відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних та були включені до складу податкового кредиту, зокрема у вересні 2010 р. у розмірі 60107,00 грн. та у жовтні 2010 р. у розмірі 109038,00 грн.

Розрахунки між сторонами були здійснені у безготівковій формі - шляхом перерахування позивачем на поточний рахунок ТОВ «Брокер-Класік» грошових коштів у розмірі 1014870,78 грн., про що свідчать долучені до матеріалів справи виписки із банківського рахунку та оборотно-сальдова відомість по рах. 63.1.

Необхідність придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Брокер-Класік» була обумовлена здійсненням позивачем ремонтних робіт у орендованих приміщеннях, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Сумська,49, 5-тий поверх, в підтвердження цього матеріали справи містять належним чином завірені копії договору оренди № 03/06 від 03.06.10 р., укладеним між позивачем та ТОВ «ТЕХНО АЙРОН» та акт прийому-передачі приміщення від 04.06.10 р, листів на згоду на здійснення капітального ремонту приміщень, договору будівельно-ремонтного підряду, договірними цінами, відомостями ресурсами, локальними кошторисами та актами приймання виконаними будівельних робіт до зазначених договорів.

З метою приведення приміщень 5-того поверху по вул. Сумській, 49 в м. Харкові, після здійснення в них ремонтних робіт, у придатний для використання стан (прибирання сміття), а також прибирання прилеглої території, ТОВ «Європейський фонд розвитку» було укладеного з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» договір № 050111 від 05.01.11 р. про надання клінінгових послуг.

Виконання ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» умов зазначеного договору підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 310111 на суму 624258,00 грн., у т.ч. ПДВ - 104043,00 грн., податковою накладною № 116 від 31.01.2011р. на суму 624258,00 грн., яка була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних.

На підставі виписок із банківського рахунку та оборотно-сальдової відомості по рах. 631 судом встановлено, що позивач розрахувався з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» за надані послуги у безготівковій формі у розмірі 624258,00 грн.

Крім того, встановлено що приміщення 5-того поверху по вул. Сумській, 49 в м. Харкові здаються позивачем в суборенду.

Також колегія суддів зазначає, що дійсність договору № 050111 від 05.11.11 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», його реальність та пов'язаність послуг наданих зазначених суб'єктом господарювання з господарською діяльністю позивача була встановлена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.11 р. по справі № 2а-4850/11/2070 за позовом ТОВ «Європейський фонд розвитку» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення, яка була залишена без змін ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.11 р.

Відповідно до довідки АА № 113534 Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управління статистики у Харківській області судом встановлено, що видами діяльності ТОВ «Європейський фонд розвитку» за КВЕД є: роздрібна торгівля поза магазинами, не віднесена до інших групувань (52.63.0), мисливство (01.50.0), рибництво, надання послуг у рибництві (05.02.0), інші види рекреаційної діяльності (92.72.0), вирощування зернових та технічних культур (01.11.0), неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (51.39.0).

Так, 01.11.2011 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку» та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» було укладено договір № 011110 про надання послуг по дератизації, дезінсекції та дезінфекції.

Факт виконання ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» взятих на себе за договором обов'язків підтверджується технічним завданням, рахунком-фактурою № 310111 від 31.01.11р., актом здачі-приймання послуг від 31.01.11 р. на суму 1146600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20%), податковою накладною № 115 від 31.01.11 р., остання була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних звітного періоду.

Позивач повністю розрахувався з ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» за надані послуги в безготівковій формі, що підтверджується випискою із банківського рахунку.

У підтвердження реальності здійснення господарських операцій за договором № 011110 від 01.11.10 р., наявності ділової мети при вчинені дій з отримання послуг матеріали справи містять копії правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на об'єкти птахівництва будинок, виробничий фазанарій на земельній ділянці сільської ради, а також звіти про продаж товарів, які підтверджують реалізацію у спірний період фазанів (у живому вигляді та приготовленому).

Крім цього, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.11 р. по справі № 2а-4850/11/2070 за позовом ТОВ «Європейський фонд розвитку» до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування рішення, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.11 р. було встановлено, що договір № 011110 від 01.11.10 р. про надання послуг по дератизації, дезінсекції та дезінфекції укладений між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» є дійсним та був повністю виконаний сторонами, тобто господарські операції між позивачем та ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» мали реальний характер.

Судовим розглядом встановлено, що 05.05.2011 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Замовником» та ТОВ «Промтехноопт» як «Виконавцем» було укладено договір № 5/05-ЕФР на проведення маркетингових досліджень щодо надання інформації, отриманої в результаті проведеного маркетингового дослідження за певними питаннями.

Факт виконання ТОВ «Промтехноопт» взятих на себе за договором обов'язків підтверджується приєднаними до матеріалів справи актом приймання-передачі виконаних робіт, звітом до акту та податковою накладною № 868 від 30.06.11 р., остання була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2011 року та включена позивачем до складу податкового кредиту за червень 2011 року.

Згідно виписки із банківського рахунку та оборотно-сальдової відомості по рах. 631 було встановлено, що розрахунки між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» були здійсненні у безготівковій формі у розмірі 46032,04 грн.

Водночас, встановлено, що 01.10.2010 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Замовником» та ТОВ «Валрус Ексім» як «Виконавцем» було укладено договір № 1-10/304 про надання послуг по проведенню біотехнічних заходів. В Технічному завданні, який є додатком № 1 до договору, сторонами було визначено місце виконання послуг, їх об'єм та інші вихідні дані. За умовами договору строк виконання зазначених вище послуг - 25 грудня 2010р. включно. Ціна договору - 1142400,00 грн., в т.ч. ПДВ 190400,00 грн. Форма розрахунків - безготівкова та повинна бути здійснена протягом 30 днів з моменту підписання акту здачі-приймання послуг.

ТОВ «Валрус Ексім» було здійснено біотехнічні заходи у встановлений строк, даний факт підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2512 від 25.12.10р. на суму 1142400,00 грн., в т.ч. ПДВ 190400,00 грн., рахунком-фактурою № 2515 від 25.12.10р., податковою накладною № 2512304 від 25.12.10р., яка була відображена позивачем у реєстрі отриманих накладних за грудень 2010 року.

ТОВ «Європейський фонд розвитку», відповідно до виписок із банківського рахунку та оборотно-сальдової відомості по рах. 631, розрахувався з ТОВ «Валрус Ексім» у безготівковій формі розмірі 1142400,00 грн. на поточний рахунок ТОВ «Валрус Ексім».

Господарська операція з ТОВ «Валрус Ексім» була відображена позивачем у податкову обліку з податку на прибуток та з податку на додану вартість, зокрема, вартість послуг у розмірі 952000,00 грн. була включена до складу валових витрат товариства (4 кв. 2010р.), а сума ПДВ з вартості послуг у розмірі 190400,00 грн. - до складу податкового кредиту за грудень 2010 року.

Матеріалами справи встановлено, що 01.11.2010 року між ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Замовником» та ТОВ «Верес» як «Виконавцем» було укладено договір № 3-10/11 про надання послуг по проведенню біотехнічних заходів.

Факт виконання ТОВ «Верес» взятих на себе за договором обов'язків підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 310111 від 31.01.11р. на суму 440040,00 грн., в т.ч. ПДВ 73340,00 грн., рахунком-фактурою та податковою накладною № 47 від 31.01.11р. на суму 440040,00 грн. (у т.ч. ПДВ 73340,00 грн.), яка була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за січень 2011 року.

Розрахунки між сторонами були здійснені у повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать долучені до матеріалів справи виписки із банківського рахунку та оборотно-сальдова відомість по рах. 631.

Наведена операція з ТОВ «Верес» була відображена позивачем у податковому обліку шляхом включення вартості послуг у розмірі 366700,00 грн. до складу валових витрат за 1 кв. 2011р., а суми ПДВ з вартості послуг у розмірі 73340,00 грн. - до складу податкового кредиту за січень 2011 року.

Також матеріали справи містять належним чином завірені копії документів, які підтверджують наявність в користуванні мисливських угідь, прудів, нежитлових приміщень, а також документи, які підтверджують факт здійснення такого виду діяльності як мисливство та рибництво: договір купівлі-продажу від 28.09.2010 р., акт № ВЭ-0000033 введення в експлуатацію основних засобів від 01.09.10 р., проект ліміту використання диких парнокопитних тварин в мисливському сезоні, накладна № 15 від 20.10.11 р, договори оренди землі та акт прийому-передачі земельної ділянки до відповідного договору, кадастрові плани земельних ділянок, рішення Харківської обласної ради XVIII сесії XXIII скликання від 25.09.2001р. «Про надання в користування мисливських угідь» та інші, які підтверджують наявність ділової мети при укладені правочинів з контрагентами: ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Валрус Ексім», ТОВ «Верес», та підтверджують пов'язаність послуг наданих зазначеними суб'єктами господарювання з господарською діяльністю позивача.

Крім того, позивач у спірний період здійснював такий вид діяльності як оптова торгівля продовольчими товарами (кондитерськими виробами) та паливно-мастильними матеріалами, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями біржового договору № 77232 від 25.07.08 р. та № 77481 від 05.09.08 р., технічних паспортів на транспортні засоби, договору № 2/С від 30.11.2009 р., укладений між позивачем та ТОВ «НВФ «Нові технології для бізнесу» з додатками та актами приймання-передачі приміщень, звіти про переміщення товарів на складах. Має ліцензію серії АВ № 564007 на право здійснення оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторного росту).

Так, матеріали справи свідчать, що у спірний період, позивач придбавав товар (кондитерські вироби, пестициди, агрохімікати, тощо), який в подальшому реалізований іншим суб'єктам господарювання, зокрема у ПП «Аквіт 7», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс».

У серпні 2010 року ПП «Аквіт 7» поставило (передало у власність) позивачу, ТОВ «Європейський фонд розвитку» на підставі видаткових накладних № 08/08-101 від 08.08.10 р., № 1708101 від 17.08.10 р., № 3008102 від 30.08.10 р., та податкових накладних № 0808101 від 08.08.10 р., № 1708101 від 17.08.10 р., № 3008102 від 30.08.10 р., товар (печиво, цукерки в асортименті) на загальну суму 8968,91 грн., в т.ч. ПДВ 1494,82 грн., які були відображені позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2010 року.

ТОВ «Європейський фонд розвитку», на підставі виписки із банківського рахунку повністю розрахувався з ПП «Аквіт 7» за поставлений товар у безготівковій формі.

Крім того, товар придбаний у ПП «Аквіт 7» в подальшому був реалізований іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: карточка рахунку 63.1 за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., звіти про переміщення товарів на складах.

Водночас, господарські операції з ПП «Аквіт 7» були відображені позивачем у податковому обліку з податку на прибуток (вартість товару була включена до складу валових витрат товариства (3 кв. 2010 р.), та у податковому обліку з податку на додану вартість (сума ПДВ сплачена в ціні товару була включена до складу податкового кредиту серпня 2010 р.).

Між ТОВ «Лінда Стар» як «Постачальником» та ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Покупцем» було укладено ряд договорів поставки від 01.03.2011 року № 01/03-20, 16.05.2011 року № 06/08-05 та 01.04.2011 року № 06/01-04.

Встановлено, що на виконання умов договору поставки від 01.03.11р. № 01/03-20 ТОВ «Лінда Стар» поставило позивачу товар (цукерки, печиво в асортименті) на загальну суму 13860,39 грн., в т.ч. ПДВ 2310,06 грн., зокрема, у березні 2011 р. на суму 4101,04 грн., в т.ч. ПДВ 683,51 грн. та у травні 2011 року на суму 9759,35 грн., в т.ч. ПДВ 1626,56 грн., даний факт підтверджується видатковими накладними: № 011 від 01.03.11р., 051 від 21.03.11р., 136 від 15.05.11р., та податковими накладними: № 11 від 01.03.11р., 51 від 21.03.11р., 136 від 15.05.11р.; на виконання умов договору поставки № 06/01-04 від 01.04.11р. ТОВ «Лінда Стар» поставило позивачу у квітні 2011 року товар (комбікорм гранульований (К 110-1 однорічні Карпові риби) на суму 471520,00 грн., в т.ч. ПДВ 78586,67 грн., що підтверджується видатковою накладною № 192 від 29.04.11 р. та податковою накладною № 192 від 29.04.11 р. та на виконання умов договору поставки № 06/08-05 від 16.05.11 р. ТОВ «Лінда Стар» поставило позивачу товар (кормова суміш для підкормки диких кабанів) на суму 588600,00 грн., в т.ч. ПДВ 98100,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 262 від 31.05.11р. та податковою накладною № 262 від 31.05.11 р.

На підставі виписок із банківського рахунку встановлено, що позивач повністю розрахувався з ТОВ «Лінда Стар» за поставлений товар у безготівковій формі.

Товар придбаний у ТОВ «Лінда Стар» в подальшому був реалізований іншим суб'єктам господарювання, про що свідчать долучені до матеріалів справи звіти про переміщення товарів на складах.

16.03.2011 року між ТОВ «Мостплюсс» як «Постачальником» та ТОВ «Європейський фонд розвитку» як «Покупцем» було укладено договір поставки № 021603 від 16.03.11р.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Мостплюсс» відповідно до специфікації № 1 від 16.03.11 р. на підставі видаткової накладної № 542 від 13.04.11 р., та податкової накладної № 0704004 від 07.04.11 р. поставило позивачу товар (реаком-хелат цинку, реаком-хелат заліза) на загальну суму 211469,16 грн., в т.ч. ПДВ 35244,86 грн., перша накладна була відображена позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2011 року, а сума ПДВ за цією накладною була включена до складу податкового кредиту за квітень 2011 року.

З банківських виписок вбачається, що розрахунки між сторонами були здійснені у безготівковій формі.

Товар придбаний у ТОВ «Мостплюсс» був в подальшому реалізований ТОВ Агрофірма «Подолівська», що підтверджується видатковою накладною № Плевр-0129 від 13.04.2011 р.

Виходячи з аналізу наведених доказів, колегія суддів приходить до висновку, що повністю підтверджується факт виконання позивачем та контрагентами позивача: ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» зобов'язань за спірними правочинами.

Крім того, за приписами п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, які передбачають, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На підставі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Одже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість чи на прибуток має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, вищенаведений обсяг первинних документів додатково свідчить про вчинення позивачем господарських операцій, які спричинили зміни в структурі активів підприємства, що у свою чергу є доказом виконання позивачем усіх умов, передбачених законом, для наявності підстав на відповідне оформлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Щодо посилань в апеляційній скарзі відповідача на неправильність відображення позивачем господарських операцій з ПП «Аквіт 7», ТОВ «Брокер класік», ТОВ «Валрус-ексім», ТОВ «Верес», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» у податковому обліку з податку на додану вартість (у складі податкового кредиту) та з податку на прибуток (у складі валових витрат), а господарських взаємовідносин з ТОВ «Лінда Стар», ТОВ «Мостплюс», ТОВ «Промтехноопт» у податковому обліку з податку на додану вартість, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовими витратами виробництва та обігу слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Положеннями п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-яких витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За таких обставин, визначальною ознакою валових витрат є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Аналогічні положення містяться в Податковому кодексі України, що підлягає застосуванню з при обчисленні податку на додану вартість з 01.01.2011 року та при обчисленні податку на прибуток з 01.04.2012 року.

Зокрема, колегія суддів зазначає, що за приписами п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України.

За таких обставин суд визнає недоведеним з боку відповідача факту завищення платником податків - ТОВ «Європейський фонд розвитку» розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 1548445,00 грн.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В підпункті 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про ПДВ» зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Аналогічна за змістом норма права міститься в приписах п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

На підставі зазначеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що визнання судом першої інстанції протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.12.11 р. № 0006032305 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1548445,00 грн. та від 17.02.12 р. № 0001792305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 645625,50 грн. є вірним.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що 01 лютого 2012 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова були складені та вручені ТОВ «Європейський фонд розвитку» податкові повідомлення-рішення: № 0001162305 від 01.02.2012 р. про збільшення ТОВ «Європейський фонд розвитку» суми грошового зобов'язання з ПДВ на 34704,00 грн., з яких за основним платежем 23136,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11568,00 грн. та № 0001152305 від 01.02.12 р. про зменшення ТОВ «Європейський фонд розвитку» розміру від'ємного значення суми ПДВ на суму 51107,00 грн.

З даних податкових повідомлень-рішень вбачається, що їх було складено ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі висновків акту перевірки від 20.01.12 р. № 154/2305/24271057 про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Промспецконсалтинг», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.11 р. по 31.10.11 р., що призвело до заниження суми податку на додану вартість у серпні 2011 року на 23136,00 грн., завищення від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду у вересні 2011 року на суму 44228,00 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у вересні 2011 року на суму 6879,00 грн. та у жовтні 2011 року на суму 98614,00 грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Державної податкової служби зазначає, що висновок щодо порушення ТОВ «Європейський фонд розвитку» положень ст. 198 Податкового кодексу України ґрунтується на судженнях фахівців ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, викладених у актах перевірки контрагента - ТОВ «Промспецконсалтинг», а саме у акті від 21.10.11 р. № 112/23-03-05/37091549 та від 13.12.11 р. № 251/23-03-05/37093551 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспецконсалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ТОВ «Техноспецмаркетинг», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року, вересень, жовтень 2011 року», згідно яких у ТОВ «Промспецконсалтинг» відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих, в штаті наявні тільки керівні посади, відсутні основні фонди: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, платник не знаходиться за місцезнаходженням.

Так, матеріали справи свідчать, що, позивачем було укладено з ТОВ «Промспец консалтинг» агентський договір № 01/07/11-ПК від 01.07.2011 р., (який відповідає за формою та змістом вимогам закону) та протягом серпня-жовтня 2011 року ТОВ «Промспец Консалтинг» виконував обов'язки взяті на себе, даний факт підтверджується податковою накладною № 187 від 10.08.11 р., актом № 1 від 10.08.11 р. приймання-передачі виконаних робіт (наданих агентських послуг), протоколом № 1 від 10.08.11 р. узгодження договірної ціни, звітом про вартість поставленого товару, реєстром заявок на поставку товару, реєстром рахунків на оплату товару, реєстром видаткових накладних на товар, податковою накладною № 221 від 12.09.11 р., звітом про вартість поставленого товару, актом № 2 від 12.09.11 р. приймання-передачі виконаних робіт (наданих агентських послуг), протоколом № 2 від 12.09.11р. узгодження договірної ціни, реєстром заявок на поставку товару, реєстром розрахунків на оплату товару, реєстром видаткових накладних на товар, податковою накладною № 130 від 10.10.11 р., звітом від 10.10.11 р. про вартість поставленого товару, актом № 3 від 10.10.11 р. приймання-передачі виконаних робіт (наданих агентських послуг), протоколом № 3 від 10.10.11р. узгодження договірної ціни, реєстром заявок на поставку товару, реєстром рахунків на оплату товару, реєстром видаткових накладних на товар, виписками із реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2011 р., вересень 2011 р., жовтень 2011 р.

Крім того, внаслідок виконання ТОВ «Промспец Консалтинг» обов'язків за наведеним договором ТОВ «Європейський фонд розвитку» було продано у період з серпня по жовтень 2011 року товар на загальну суму 71433604,65 грн., що підтверджується звітами про продаж товару за період з липня 2011р. по жовтень 2011 року включно.

На підставі виписок із банківського рахунку встановлено, що позивач, ТОВ «Європейський фонд розвитку» у повному обсязі розрахувався з ТОВ «Промспец консалтинг» за надані послуги.

За таких обставин, наявні в матеріалах справи документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ «Європейський фонд розвитку» витрат свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Що стосується посилань в апеляційній скарзі на акти перевірок контрагента - ТОВ «Промспец Консалтинг» то колегія суддів зазначає наступне. Зазначені акти були складені ДПІ внаслідок неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Промспец консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Техноспецмаркетинг», а не щодо взаємовідносин з позивачем. Крім цього, акт про неможливість проведення перевірки контрагента не може свідчити про порушення іншим платником податків - ТОВ «Європейський фонд розвитку» положень податкового законодавства.

Крім цього колегія суддів зауважує, що в силу положень Цивільного та Господарського кодексу України, ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Таким чином, спростовується твердження скаржника щодо нереальності господарських операцій вчинених в межах договору 01/07/11-ПК від 01.07.11 р. укладеного між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг».

На підставі зазначеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що визнання судом першої інстанції протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 01.02.2012 р. № 0001152305 та № 0001162305 є вірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача-орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В ході розгляду справи відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а отже, податкові повідомлення-рішення рішень відповідача від 06.12.11 р. № 0006032305, від 17.02.12 р. № 0001792305, від 01.02.12 р. № 0001152305 та № 0001162305 є протиправними.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та недоведеності правомірності прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 2а-1493/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 01.10.2012 р.