Постанова № 26407912, 26.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 р. Справа № 2а-1870/2270/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2012р. по справі № 2а-1870/2270/12

за позовом Глухівського міжрайонного прокурора

до Відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції

про визнання протиправною і скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського Окружного адміністративного суду від 16.05.2011 року задоволено адміністративний позов Глухівського міжрайонного прокурора до відділу Державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції "Про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 07.02.2012 року "ВП № 3109539".

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи,що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спорів правовідносин вимоги Закону України "Про виконавче провадження" та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції винесено постанову від 07.02.2012 року ВП№ 31095396 про відмову у відкритті виконавчого провадження та відмову в прийнятті до виконання постанови заступника начальника Кролевецького РВ УМВС України в Сумській області від 18.11.2011 року № 128164 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17 грн., в зв'язку з невідповідністю останньої вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а саме відсутністю ідентифікаційного номера боржника.

07.03.2012 року на зазначену постанову про відмову у відкриті виконавчого провадження Глухівським міжрайонним прокурором внесено протест, який відхилено відділом Державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції листом від 12.03.2012 року № 4304 з посиланням на п. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 07.02.2012 року ВП №31095396 винесена з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" .

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про прокуратуру" вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про прокуратуру" предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень.

Частинами 1, 2, 3 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" у разі відхилення протесту прокурор може звернутись з заявою до суду про визнання акту незаконним - протягом 15 днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту.

Закон України "Про прокуратуру", прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України.

За приписами п. 9 розділу ХУ "Прикінцеві положення" Конституції України, прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби регламентований ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підстав, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог п.3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника при примусовому виконанні рішень тягне за собою порушення законних прав ті інтересів громадян, України, які мають однакові прізвища, а також дату та рік народження - при застосуванні державними виконавцями засобів примусового виконання, таких як накладення арешту, обмеження у праві виїзду за територію України та інших засобів примусового виконання.

Під поняттям "за наявності" розуміється не наявність ідентифікаційного номеру боржника, як інформації про особу у органа, що видав виконавчий документ чи стягувача, а сам факт наявності чи відсутності ідентифікаційного номеру у боржника, який боржник отримує в органах ДПІ.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку що державний виконавець відділу державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції при винесенні постанови про відмову у відкритті виконання провадження від 07.02.2012 діяв у межах п. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номеру боржника.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не були дотримані положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відділ державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2012р. по справі № 2а-1870/2270/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Глухівському міжрайонному прокурору Сумської області до відділу Державної виконавчої служби Глухівського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправною і скасування постанови відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.