Ухвала суду № 26407791, 27.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/4082/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Колективного підприємства Телерадіокомпанія "АННА" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. по справі № 2а-1670/4082/12

за позовом Колективного підприємства Телерадіокомпанія "АННА"

до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві Управління державної казначейської служби України в м.Полтаві

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Колективне підприємство Телерадіокомпанія "АННА" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Управління державної казначейської служби України в м. Полтаві (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- зобов'язати відповідача повернути надміру сплачену суму єдиного податку в розмірі 12210 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 року у задоволенні позову відмовлено .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм чинного законодавства.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Колективне підприємство телерадіокомпанія "Анна" зареєстровано як юридична особа 08.07.1999 виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ідентифікаційний код (код за ЄДРПОУ) - 30486147.

Позивач як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування протягом 2008 - 2010 років перебував на обліку в Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, реєстраційний номер 162602346.

В період з 15.03.2012 по 16.03.2012 відповідачем за заявою страхувальника проведено позапланову перевірку Колективного підприємства телерадіокомпанії "Анна" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, єдиного соціального внеску та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.05.2007 по 31.12.2011, а також достовірності відомостей, поданих до відділу ПОІС та М за 2009-2011 роки.

За наслідками перевірки відповідачем 16.03.2012 складено довідку №80, зі змісту якої слідує, що в ході проведеної перевірки, порушень щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків та єдиного соціального внеску не встановлено.

08.04.2012 позивачем до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві було направлено заяву про повернення йому надлишково перерахованих коштів.

28.04.2012 Управлінням Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на адресу позивача направлено лист, яким відмовлено у поверненні коштів, оскільки при звірці з органами державної податкової служби не виявлено помилково або надміру сплачених сум єдиного податку, а тому правові підстави щодо їх повернення відсутні.

Приймаючи рішення про відмову в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В період з 2008 - 2011 років Колективне підприємство телерадіокомпанія "Анна" перебувало на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується копіями свідоцтв про право сплати єдиного податку.

У 2008-2011 роках зі сплачених позивачем сум єдиного податку відділенням Державного казначейства України були здійснені відрахування до управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві за ставкою 42% відповідно до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 №727/98.

Оскільки позивач сплатив страхові внески відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в повному обсязі - це, на його думку, призвело до утворення переплати, розмір якої становить 12210 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 15.03.2012 по 16.03.2012 відповідачем за заявою страхувальника проведено позапланову перевірку Колективного підприємства телерадіокомпанії "Анна" щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, єдиного соціального внеску та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.05.2007 по 31.12.2011, а також достовірності відомостей, поданих до відділу ПОІС та М за 2009-2011 роки.

За наслідками перевірки відповідачем 16.03.2012 складено довідку №80, зі змісту якої слідує, що в ході проведеної перевірки, порушень щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків та єдиного соціального внеску не встановлено.

08.04.2012 позивачем до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві було направлено заяву про повернення йому надлишково перерахованих коштів.

28.04.2012 Управлінням Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на адресу позивача направлено лист, яким відмовлено у поверненні коштів, оскільки при звірці з органами державної податкової служби не виявлено помилково або надміру сплачених сум єдиного податку, а тому правові підстави щодо їх повернення відсутні.

Не погодившись із позицією відповідача та відмовою останнього у поверненні коштів, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання дій Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві щодо неповернення суми переплати єдиного податку неправомірними та зобов'язання повернути надміру сплачену суму єдиного податку в розмірі 12210 грн.

Колегія суддів зазначає, що ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вiд 26.06.1997 № 400/97-ВР, яким, як і Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі також Закон №1058-IV) та "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464-VI) не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування. Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 №2063-III також не встановлює пільг зі сплати страхових внесків або збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників єдиного податку.

Згідно положень частин третьої, четвертої та шостої статті 18 Закону №1058-ІV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обов'язок зі сплати страхових внесків або збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється певним статусом платника податку, нормативні акти, що регулюють діяльність осіб, які сплачують єдиний податок, не звільняють останніх від обов'язку сплати таких внесків.

Колегія суддів зазначає, що Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

У відповідності до статті 6 зазначеного Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов'язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

В той же час приписами пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення статті 6 Указу стосовно звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать названому Закону, а тому застосуванню не підлягають.

При цьому, колегія суддів враховує, що Верховний суд України в постанові від 11.04.2011 вказав: " у постанові Верховного Суду України від 9 грудня 2008 року Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Згідно з пунктом 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування суперечить цьому Закону і застосуванню не підлягає."

У відповідності до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Розміри відсотків, які підлягають відрахуванню з сум єдиного податку, порядок і строк їх перерахування визначені Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", статтею 2 якого передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Аналіз наведених положень Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" свідчить про те, що позивач не приймає участі в розподілі чи визначенні розміру відрахувань перерахованої ним до держказначейства суми єдиного податку.

Даним Указом або іншими нормативними актами не встановлено підстав та порядку зменшення розміру суми відрахування з єдиного податку, перерахованого суб'єктом підприємницької діяльності до держказначейства, а позивач не наділений повноваженнями по здійсненню контролю за перерахованими грошовими коштами.

У відповідності до пункту першого1 частини першої статті 19 Закону № 1058-IV страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Вказані норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кореспондуються з нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до пунктів 2 та 3 Прикінцевих положень якого позивач є платником єдиного внеску, нараховує та сплачує єдиний внесок відповідно до цього Закону. Дія Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності із збором та веденням обліку єдиного внеску.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачують до Пенсійного фонду України страхові внески на загальних підставах, тобто на суми витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які були здійснені фактично.

Щодо посилання позивача на частину тринадцять статтю 9 Закону № 2464-VI, як на підставу для повернення коштів, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною тринадцятою статті 9 Закону № 2464-VI визначено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.

Пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 №988/18283 визначено, що суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Колегія суддів зазначає, що повернення або зарахування в рахунок майбутніх платежів страхових внесків може здійснюватися лише щодо:

1) надміру сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування);

2) помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходить за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування).

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач у спірний період припускав надмірну чи помилкову сплату сум страхових внесків та єдиного соціального внеску, визначених ним самостійно у поданих до управління щомісячних звітах, а також сум єдиного податку, що сплачувався ним на окремий рахунок відділення Державного казначейства відповідно до вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства Телерадіокомпанія "АННА" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2012р. по справі № 2а-1670/4082/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.