Постанова № 2640743, 10.12.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-5/522

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"10" грудня 2008 р. 17:01 м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Євдокимова І.В., при секретері Макущенко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу

За адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” (99011 м. Севастополь, вул. Брестська, 18-а)

до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі м. Севастополя (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

Представники сторін:

Позивач - Булгакова Владлена Юріївна, представник, довіреність № б/н від 03.03.08, ТОВ "Стандарт - Строй";

Відповідач - Ліннік Олексій Вікторович, старший державний інспектор юридичного відділу, довіреність № 1141/9/10-050 від 08.05.08, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м.Севастополя;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001081520/0 від 07.08.2008р. про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 83762,00грн. та штрафних санкцій у сумі 4188,10грн., а всього на загальну суму у розмірі 87950,10грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що форма податкового повідомлення-рішення не відповідає вимогам діючого законодавства України. Вважає, що сума 83762,00грн. не є податковим зобов’язанням, а є сумою, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного періоду, а тому начислення штрафу у розмірі 4188,10 грн. є незаконнім, оскільки товариством при складанні уточнюючого рахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2008 року не було допущено ані арифметичних помилок, ані методологічних помилок.

Відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, з тих підстав, що при подачі уточнюючого розрахунку позивачем неправомірно було зменшено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 85250,00грн., що призвело до виникнення негативного значення на картці особового рахунку платника у сумі 83762,00грн.

Ухвалою суду від 20.11.2008 підготовче провадження по справі закінчено, та справа призначена до судового розгляду.

01.09.2005 набрав чинність Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV, яким до компетенції адміністративних судів віднесено вирішення публічно-правових спорів, у яких хоча б однією стороною є суб'єкт владних повноважень

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб’єкта владних повноважень, згідно з яким –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що органи Державної податкової адміністрації України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово, шляхом звернення до суду.

Відповідно до пункту 6 розділу VII Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позов підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст.ст. 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін в судовому засіданні, роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

В с т а н о в и в :

23.04.2008 року позивач подав у Державну податкову інспекцію у Нахімовському районі м. Севастополя уточнюючій рахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2008 року.

При заповненні позивачем уточнюючого розрахунку від 23.04.2008 була допущена описка, яка полягає у тому, що сума, на яку зменшилася сума задекларованого раніше податкового зобов'язання, була занесена не в той рядок (у рядок 8.2.), тобто дана описка не була допущена у зв'язку з виконанням арифметичних дій або у зв'язку із застосуванням ставок оподаткування. Дану обставину відповідач відобразив в акті перевірки, який і послужив підставою для ухвалення спірного податкового повідомлення-рішення.

За результатами камеральної перевірки стосовно своєчасності і повноти нарахування погодженої сумі податкового зобов’язання по податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період –березень 2008 року відповідачем була здійснена невиїзна (камеральна) перевірка, за результатами якої був складеній акт № 103/15-233/30825453 від 25.07.2008р.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя було прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.08.2008 № 0001081520/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 83762,00 грн. і застосуванні штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4188,1грн. на підставі підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. При цьому податкове повідомлення-рішення від 07.08.2008 № 0001081520/0 було оформлене за формою „ІІІ”.

Статтею 3 п. 3.1 Наказу Державної податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001 „Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій)”, встановленій виключений перелік випадків, коли податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов’язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення, зокрема, якщо податковий орган унаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження суми податкового зобов’язання.

Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, передбачено, що у випадку якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання, і самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі п’яти відсотків суми донарахованого податкового зобов’язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 №06-10/167 щодо визначення поняття "арифметична помилка або описка" під "арифметичною помилкою" слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних з додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також, при перенесенні даних податкового обліку з регістрів в декларацію про прибуток підприємства або в додатки до неї.

Під "методологічною помилкою" слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування або коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Визначення понять арифметичної і методологічної помилок доведене до відома податкових органів листом ДПА України| від 06.07.2001 № 9018/7/23-3317 і є обов'язковим для виконання всіма податковими органами.

Як вбачається зі спірного податкового повідомлення-рішення воно було прийнято на підставі абз|. в) п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 і п.п.17.1.4. п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за формою „ІІІ”.

Згідно до статті 3 пункту 3.2 Наказу Державної податкової адміністрації України № 253 від 21.06.2001 „Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій)”, форма «Ш»податкового повідомлення застосовується у разі порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання і застосовується на підставі п.п. 17.1.7. Закону України № 2181 від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” .

На підставі п. 17.1.4. Закону України № 2181 від 21.12.2000, тобто, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків по підставах, вказаних в підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, дана форма не застосовується, а застосовується форма «В1»або форма «В2», що встановлено Наказом ДПА України| від 21.06.2001г. №253 «Про затвердження Порядку напряму органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків і рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»).

Про те, як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає і формі «Ш»податкових повідомлень-рішень і іншим формам, затвердженим названим наказом.

Таким чином, суд вважає, що форма спірного податкового повідомлення-рішення не відповідає вимогам закону, оскільки відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення в довільній формі, не передбаченій законодавством, чим порушив ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 і ст. 19 Конституції України.

Нарахування позивачу штрафу в сумі 4188,10, суд також вважає незаконним, оскільки згідно п.п. в) п.п.4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України № 2181 від 21.12.2000, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання у випадку, якщо нім в результаті проведення камеральної| перевірки виявлені арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Виходячи з понять арифметичної і методологічної помилок, представлений позивачем уточнюючий розрахунок по ПДВ не містить ні арифметичної, ні методологічної помилок, оскільки дана описка не була допущена у зв'язку з виконанням арифметичних дій або у зв'язку із застосуванням ставок оподаткування. Дану обставину відповідач відобразив в акті перевірки, який і послужив підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 1.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Сума у розмірі 83762 грн. –це сума негативного значення, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту подальшого періоду що не оспорюється відповідачем та було визначено ним у в акті перевірки

Оскільки сума у розмірі 83762 грн. не є податковим зобов'язанням по ПДВ, а описка позивача, допущена в уточнюючому розрахунку, не призвела до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, а також до недонадходження до бюджету податку на додану вартість, у відповідача не було законних підстав застосовувати п.п.) п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України № 2181 від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та самостійно визначати суму податкового зобов'язання і нараховувати штрафні санкції на суму, що не є податковим зобов'язанням.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя № 0001081520/0 від 07.08.2008р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Строй” податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 83762,00грн. та штрафних санкцій у сумі 4188,10грн., а всього на загальну суму у розмірі 87950,10грн.

3. Копії постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя І.В. Євдокимов

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

17.12.2008

Розсилка:

1. ТОВ „Стандарт-Строй” (99011 м. Севастополь, вул. Брестська, 18-а)

2. ДПІ в Нахімовському районі м. Севастополя (99001 м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74)

3. Справа

4. наряд