Рішення № 2640659, 24.11.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2008 р.

Справа № 11/159-08-4532

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка";

До відповідача: Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "МІКРОМЕГАС"

про стягнення 63791,64 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Коротков Т.В. (за довіреністю), Лісниченко Л.О, (за довіреністю);

Від відповідача: Шевчук ІД. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 27.10.2008 р. за вх. № 6259 ТОВ "Стройкераміка" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ПП ВКФ "Мікромегас" (далі - Відповідач) основної заборгованості у розмірі 63791,64 грн. та 3 % річних в сумі 184,34 грн.

11.11.2008 р. за вх. № 23264 Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що в ході розгляду справи Відповідач оплатив основну заборгованість у розмірі 63607,30 грн. Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3 % річних у розмірі 184,34 грн. та понесені судові витрати.

Відповідач проти уточнених позовних вимог заперечує, вважає їх необгрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив

наступне:

Позивач зазначає, що в період з 17.07.2008 р. по 11.08.2008 р. поставив Відповідачу будівельну цеглу вартістю 1,26грн., за умовну штуку у кількості 66354 шт., яка була прийнята останнім за накладними, які скріплені підписами і печатками сторін. Постачання здійснювалось на підставі ст. 181 ГК України .

31.08.2008 р., сторони підписали Акт взаємних розрахунків, яким на думку Позивача було підтверджено існування заборгованості у розмірі 86 607,30 грн.

Посилаючись на п.1 ст.193 ГК України Позивач вказує, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору, а п.7 ст. 193 ГК України встановлено неприпустимості односторонньої відмови від виконання господарського зобов'язання.

Також Позивач вказує, що відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар (сплатити повну ціну) після його прийняття. Оскільки строк виконання зобов'язань не був встановлений договором, то згідно до п.2 ст.530 ЦК України зобов'язання по сплаті за поставлений товар у Відповідача виникли після пред'явлення відповідної вимоги, та повинні були бути виконані у 7 денний строк. 11.09.2008 р. Позивач звернувся до ПП ВКФ "Мікромегас" з письмовою вимогою виконати свої зобов'язання по оплаті за поставлену цеглу у розмірі 83607,30 грн.

Позивач стверджує що лише 22.09.2008 р., на 4 день прострочення строків оплати Відповідач часткову оплатив поставлену цеглу, сплативши 20000,00 грн. платіжним дорученням №4297 від 22.09.2008 р.

Станом на 22.10.2008 р. заборгованість Відповідача за розрахунком Позивача складає 63607,30 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов'язання, Позивач нарахував йому 3 % річних у розмірі 184,34 грн.

У зв'язку із оплатою Відповідачем в ході розгляду справи основної заборгованості, Позивач 11.11.2008 р. за вх. № 23264 надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача 3 % річних у розмірі 184,34 грн. та понесені судові витрати.

Відповідач проти уточнених позовних вимог заперечує, вважає розрахунок наданий Позивачем таким, що не відповідає дійсності, хибним, оскільки в розрахунку не відображено оплати, які були здійснені 29.10.2008 р., 31.10.2008 р., 03.11.2008 р., 10.11.2008 р.

Відповідач також вважає, що оскільки відсутній предмет спору провадження у справі повинно бути припинено на підставі п. 1' ст. 80 ГПК.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

В період з 17.07.2008 р. по 11.08.2008 р. Позивач, за накладними №177 від 17.07.2008 р., №182 від 21.07.2008 р., №185 від 22.07.2008 р., №188 від 24.07.2008 р., № 197 від 29.07.2008 р., №222 від 08.08.2008 р., №226 від 11.08.2008 р. (ТТН №003152 від 17.07.2008 р., №003157 від 21.07.2008 р., №003160 від 22.07.2008 р., №003164 від 24.07.2008 р., №003195 від 08.08.2008 р., №003199 від 11.08.2008 р.) поставив Відповідачу будівельну цеглу у кількості 66354 шт.

31.08.2008 р., сторонами був підписаний та скріплений печатками Акт взаємних розрахунків, в якому була відображена заборгованість Відповідача - 86 607,30 грн.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

08.09.2008 за вих. № 10-09/08-02 Позивач звернувся до Відповідача із претензією оплатити цеглу на суму 83607,30 грн., яка була отримана останнім 11.09.2008 р. (а.с.10)

Приймаючи до уваги те, що в накладних згідно яких постачалась цегла, не був зазначений строк для оплати, з урахування приписів ч.2 ст.530 ЦК України, Відповідач повинен був в строк до 18.09.2008 р. повністю розрахуватись з Позивачем.

Проте в порушення умов зобов'язання, розрахувався лише частково, сплативши 22.09.2008 р. - 20 000,00 грн.

Станом на 27.10.2008 р. (дата надходження позовної заяви до суду) наявна заборгованість Відповідача складала 63607,30 грн.

В ході розгляду справи Відповідач платіжними дорученнями № 4561 від 29.10.2008 р, № 4587 від 31.10.2008 р., № 66 від 03.11.2008 р., № 4688 від 10.11.2008 р. (а.с.39-42) погасив основну заборгованість в сумі 63607,30 грн.

Пунктом 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розрахунок 3 % річних за період з 19.09.2008 р. по 22.10.2008 р. у розмірі 184,34 грн., здійснено Позивачем вірно, відповідно до вимог діючого законодавства.

Заперечення Відповідача в частині необгрунтованого розрахунку річних, з посиланням на те, що в розрахунку не враховано дати погашення основної заборгованості - 29.10.2008 р., 31.10.2008 р., 03.11.2008 р., 10.11.2008 р., судом до уваги не приймаються, оскільки Позивачем розрахунок 3 % річних здійснено до 22.10.2008 р., а тому погашення заборгованості 29.10.2008 р.. 31.10.2008 р.. 03.11.2008 р.. 10.11.2008 р. не впливає на зазначений розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка" до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "МІКРОМЕГАС" підлягають задоволенню в повному обсязі як обґрунтовані та підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "МІКРОМЕГАС" (65063, м. Одеса, вул. Армійська, 18-а, а/с 593, код 30199632, п/р 26008012173980 у філії "Одеське РУ ВАТ Банк Фінанси та кредит" м. Одеса, МФО 328823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройкераміка" (67813, Одеська область, с. Калагія, вул. Чапаєва 55, код 320596668, п/р 26009310641001 у АБ "Південний" м. Одеса, МФО 328209) - 184,34 грн. 3% річних, 637,92 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 26.11.2008 р.