Постанова № 26406140, 12.10.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.10.2012 р. справа №19пд/5014/1275/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Ломовцевої Н.В., Принцевської Н.М.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:Глущенко Д.В. - представник за дов. №302 від 01.03.2012р.від відповідача:Волков М.М.- представник за дов. №7 від 12.10.2011р.розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» м.Сєвєродонецькна рішення господарського судуЛуганської областівід 13.08.2012 року у справі№ 19пд/5014/1275/2012 (суддя Косенко Т.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН СЕРВІС»м.Сєвєродонецькдо Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» м.Сєвєродонецькпрозобов»язання укласти додаткову угоду №2 до договору №144 від 11.10.2011р. «Про надання послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»ВСТАНОВИВ:

28.05.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАУН СЕРВІС» м. Сєвєродонецьк звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»м.Сєвєродонецьк про зобов»язання укласти додаткову угоду №2 до Договору №144 від 11.10.2011р. «Про надання послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»(а.с.2-5).

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.08.2012р. позовні вимоги задоволені частково.

Викладено додаткову угоду №2 до договору №144 від 11.10.2011р. у наступній редакції: 1.Доповнити розділ 5 Договору "ОБЛІК НАДАННЯ ПОСЛУГИ З ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПОСТАЧАННЯ ХОЛОДНОЇ ВОДИ" наступними пунктами, а саме: 5.11. Кількість води, що подається „Виконавцем" в теплові пункти (котельні) та використовується „Споживачем" для приготування гарячої води, обліковується та визначається за показами комерційних приладів обліку води. 5.12. Зняття поточних показів приладів обліку води на теплових пунктах здійснюється щомісячно в останній робочий день звітного місяця представником „Виконавця" за присутністю представника „Споживача" та відображається в розрахунку нерозподілених об'ємів холодної води, яка отримана для приготування гарячої води (надалі -Розрахунок, додаток 1). 5.13. Щомісячно відділ збуту „Виконавця" надає „Споживачу" інформацію про об'єм реалізованої гарячої води для населення (1 група), бюджетних установ (2 група) та інших споживачів (3 група), згідно встановлених у них приладів обліку води, а у випадку їх відсутності - за нормами споживання гарячої води для населення за розрахунками водоспоживання для підприємств (відображається в Розрахунку). 5.14. Порівнявши покази приладів обліку холодної води, яка подана „Виконавцем" на теплові пункти „Споживача", з даними по споживанню гарячої води 1, 2 та 3 груп споживачів (фактично спожита гаряча вода), складається Розрахунок, тобто визначається різниця між кількістю переданої холодної води та об'ємами реалізованої гарячої води, який підписується представниками „Виконавця" та „Споживача". Кількість стічних вод дорівнює об'єму різниці між кількістю переданої холодної води та об"ємами реалізованої гарячої води. 5.15. На підставі Розрахунку „Виконавець" щомісячно додатково вносить в рахунок „Споживачу" об'єми нерозподіленої води та стічних вод для подальшої оплати. 2.Усі інші умови Договору залишаються незмінними та „Сторони" підтверджують свої зобов'язання щодо них. 3.Дана додаткова угода набирає чинності з моменту набрання чинності рішенням господарського суду Луганської області по справі № 19пд/5014/1275/2012. Стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 858,40грн. (а.с. 84-88).

Рішення суду мотивоване тим, що позивач законно обґрунтував та документально підтвердив позовні вимоги про зобов»язання відповідача укласти додаткову угоду №2 до договору №144 від 11.10.2011р. «Про надання послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»в частині, яка підлягає задоволенню.

Відповідач, Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2012р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 92-93).

В якості доводів апелянт зазначив, що у запропонованій додатковій угоді позивач повністю змінює суттєві умови договору №144 від 11.10.2011р., а саме: договором №144 не передбачений забір води у теплові пункти і котельні з метою використання для виготовлення гарячої води для подальшого постачання населенню, підприємствам та організаціям.

Зокрема, апелянт зазначає про те, що запропонованою позивачем додатковою угодою №2 передбачається здійснювати оплату спожитої води за тарифами по споживанню гарячої води 1, 2, і 3 групою споживачів. Однак, договором №144 від 11.10.2011р. не передбачено оплата за тарифами споживання гарячої води 1 і 2 групи споживачів.

25.09.2012 року на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу №1355 від 18.09.2012р., в якому позивач просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.100-104).

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАУН СЕРВІС»(ідентифікаційний код 36048157) є юридичною особою, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з ЄДРПОУ та Статутом (а.с.9, 10, 11-25).

Рішенням Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №1344 від 01.09.2009р. «Про визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання та водовідведення»визначено ТОВ «ТАУН СЕРВІС»(ідентифікаційний номер 36048157) виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в місті Сєвєродонецьк з 1 вересня 2009 року (а.с. 8).

Відповідач, Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»(ідентифікаційний код 13405551) є юридичною особою, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 37-38).

11.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАУН СЕРВІС» (за договором -виконавець, далі -позивач) та Комунальним підприємством «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»(за договором -споживач, далі -відповідач) укладено договір №144 «Про надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення»(далі-Договір), предметом якого визначено, що виконавець зобов»язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов»язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (п.1.1).

Згідно п. 1.2. договору обсяги води, що відпускаються та прийнятих стічних вод визначаються відповідно до розрахунку (додаток №1).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що Виконавець зобов'язується відпускати Споживачу воду, якість якої відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»та приймати стічні води у кількості встановленого ліміту: вода -150968 м3 /рік; стоки -150968 м3 /рік.

Згідно п.3.2 договору відповідно до технічних умов Виконавця Споживач у точці підключення установлює (за свій рахунок) прилад обліку використаної води та обліку стоків. У разі відсутності у Споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мережі централізованого водопостачання та з інших джерел.

Розділом 5 договору сторони визначили облік водопостачання та водовідведення.

Кількість води, що подається Виконавцем та використовується Споживачем, визначається за показниками приладів обліку. При відсутності приладів обліку кількість стічних вод, прийнятих у каналізацію, приймається рівним кількості відпущеної води (п.5.1 договору).

Зняття і передача Виконавцю поточних показань приладів обліку води самостійно здійснюється споживачем з 5 по 10 число поточного місяця (в телефонному режимі, на сайт виконавця, по e-mail). На підставі чого складається акт наданих послуг за підписами обох сторін і разом з рахунком і податковою накладною надається споживачу (п.5.4 договору).

Шостим розділом договору сторони визначили розмір та порядок оплати послуг.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за використану воду та скид стічних вод Споживач здійснює за затвердженими тарифами, встановленими згідно з діючим законодавством Украйни.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату укладання договору тарифи на водопостачання та водовідведення для Споживачів 3 групи (підприємств) наступні: вода - 3,132 грн/м3 в т.ч. ПДВ, стоки -6,984 грн/м3 в т.ч. ПДВ.

Пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що оплата здійснюється Споживачем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі наданого рахунку протягом 5 робочих днів після його отримання.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення Споживач зобов'язаний у семиденний строк з дня отримання відповідних документів, направити Виконавцю повноважного представника з обґрунтованими документами, необхідними для проведення звірки даних та підписання акту звірки у цей же термін. При невиконанні цієї умови, показники, зазначені в документах Виконавця, вважаються прийнятими Споживачем до Виконання та в подальшому запереченню підлягають у судовому порядку (п.6.3 договору).

Пунктом 10.1. договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє по 31.12.2011р.

Договір вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від діючого договору або його перегляду (п.10.2).

Умови договору можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов»язковим укладенням додаткової письмової угоди, яка є невід»ємною частиною даного договору, крім пп.6.1 договору (п.10.3).

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 24.02.2012р. №123 Комунальному підприємству „Сєвєродонецьктеплокомуненерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, строком на п"ять років (а.с. 35).

В зв'язку з цим, позивач направив відповідачу листа від 27.04.2012р. №638 із додатковою угодою № 2 до договору №144 від 11.10.2011р. для підпису, завірення печаткою та повернення одного екземпляру угоди на адресу позивача (а.с.27)

Листом від 16.05.2012р. №05-468 відповідач повернув позивачу 2 екземпляри додаткової угоди, відмовивши в укладенні додаткової угоди, у зв»язку з розробкою інвестиційної програми на 2012-2018 роки, одним із пунктів якої передбачено впровадження індивідуальних теплових пунктів в жилих будинках з відмовою від централізованих теплових пунктів та переходом на двотрубну систему теплопостачання ( а.с.30).

Тому позивач звернувся до суду із позовом про зобов»язання відповідача укласти Додаткову угоду № 2 до договору №144 від 11.10.2011р. в наступній редакції, а саме: доповнити розділ 5 договору "Облік надання послуги з централізованого постачання холодної води" наступними пунктами:

5.11. Кількість води, що подається „Виконавцем" в теплові пункти (котельні) та використовується „Споживачем" для приготування гарячої води, обліковується та визначається за показами комерційних приладів обліку води.

5.12. Зняття поточних показів приладів обліку води на теплових пунктах здійснюється щомісячно в останній робочий день звітного місяця представником „Виконавця" за присутністю представника „Споживача" та відображається в розрахунку нерозподілених об'ємів холодної води, яка отримана для приготування гарячої води (надалі - Розрахунок, додаток 1).

5.13. Щомісячно відділ збуту „Виконавця" надає „Споживачу" інформацію про об'єм реалізованої гарячої води для населення (1 група), бюджетних установ (2 група) та інших споживачів (3 група), згідно встановлених у них приладів обліку води, а у випадку їх відсутності - за нормами споживання гарячої води для населення або за розрахунками водоспоживання для підприємств (відображається в Розрахунку).

5.14. Порівнявши покази приладів обліку холодної води, яка подана „Виконавцем" на теплові пункти „Споживача", з даними по споживанню гарячої води 1, 2 та 3 груп споживачів (фактично спожита гаряча вода), складається Розрахунок, тобто визначається різниця між кількістю переданої холодної води та об'ємами реалізованої гарячої води, який підписується представниками „Виконавця" та „Споживача".

Кількість стічних вод дорівнює об'єму нерозподіленої води.

5.15. На підставі Розрахунку „Виконавець" щомісячно додатково вносить в рахунок „Споживачу" об'єми нерозподіленої води та стічних вод для подальшої оплати.

Місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені частково, а саме: задоволені вимоги щодо зобов'язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду № 2 до договору № 144 від 11.10.2011р. з пунктами 5.11., 5.12., 5.13., 5.15., запропонованими позивачем, а пункт 5.14. викладено у наступній редакції: «Порівнявши покази приладів обліку холодної води, яка подана „Виконавцем" на теплові пункти „Споживача", з даними по споживанню гарячої води 1, 2 та 3 груп споживачів (фактично спожита гаряча вода), складається Розрахунок, тобто визначається різниця між кількістю переданої холодної води та об'ємами реалізованої гарячої води, який підписується представниками „Виконавця" та „Споживача".

Кількість стічних вод дорівнює об'єму різниці між кількістю переданої холодної води та об'ємами реалізованої гарячої води».

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком господарського суду, враховуючи наступне.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності зобов»язання сторони укласти додаткову угоди до договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Спірні правовідносини регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 №2918, Законом України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV, Правилами „Про надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної та гарячої води та водовідведення", затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630, „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190, „Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Держбуду України 19.02.2002 № 37, „Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод системами каналізації населених пунктів" та іншими діючими нормативно-правовими актами.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України № 2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов»язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формуванню тарифів на житлово-комунальні послуги, до складу планованої виробничої собівартості включаються витрати на холодну воду (плануються відповідно до державних і галузевих нормативів (норм), визначених в установленому порядку для технологічних потреб, зокрема підживлення та наповнення мереж, регенерація фільтрів, гідравлічні випробування власних теплових мереж і обладнання, промивання теплових мереж і систем) та водовідведення.

Відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.02.11р. №242 «Про затвердження порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання», прямі матеріальні витрати складають: витрати на холодну воду плануються відповідно до державних і галузевих нормативів (норм), визначених в установленому порядку для технологічних потреб, зокрема підживлення та наповнення мереж, регенерація фільтрів, гідравлічні випробування власних теплових мереж і обладнання, промивання теплових мереж і систем, та на водовідведення.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, сторони в договорі №144 від 11.10.2011р. визначили всі суттєві умови та погодили їх.

Згідно ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що заявлені позовні вимоги полягають у зміні укладеного між позивачем та відповідачем договору №144 від 11.10.2011р. «Про надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення», зважаючи на відмову відповідача добровільно запровадити такі зміни за пропозицією позивача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із змісту приписів ст.651, 652 ЦК України за відсутністю згоди сторін, яка передбачена пунктом 10.3 договору №144 від 11.10.2011р., у судовому порядку договір може змінено за позовом однієї сторони лише у наступних випадках: у разі істотного порушення умов договору іншою стороною, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, в інших випадках, визначених договором або законом.

Наразі, як вбачається із змісту оскаржуваного рішення і наявних матеріалів справи, позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 ГПК України не доводилося, а судом не досліджувалося і не встановлювалися наявність вказаних вище підстав, з якими діюче законодавство пов'язує можливість зміни договору у судовому порядку.

Дійсно, безпосередньо сам договір № 144 від 11.10.2011р. не містить положень, за яких його сторона зобов'язана погоджуватися із пропозицією іншої сторони про зміну його умов. Поряд із цим, вказані позивачем та місцевим судом положення п.п. 3.13., 3.14. та 5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України не містять приписів щодо обов'язковості запровадження змін у діючий договір у розглядуваній ситуації, а повинні враховуватися саме при укладанні договори для визначення його умов.

Проте, позивач взагалі не обґрунтовував своїх вимог наявністю істотних порушень умов договору № 144 від 11.10.2011р. з боку відповідача як підстави для запровадження до нього умов спірної додаткової угоди згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, так само, як із оскаржуваного рішення не вбачається дослідження і встановлення судом наявності всієї сукупності умов для зміни такого договору в порядку ст.652 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Позовні вимоги повинні бути доведені і не можуть базуватись на припущеннях.

Згідно із ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищевикладене свідчить про неповний розгляд справи в господарському суді, оскільки в порушення вимог ст.ст.32-34, 43 ГПК України, суд не з'ясував належним чином дійсні обставини справи і правовідносини, які склались між сторонами, що вплинуло на їх юридичну оцінку.

За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду за результатами апеляційного провадження дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2012р. у справі № 19пд/5014/1275/2012 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»м.Сєвєродонецьк на рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2012р. у справі № 19пд/5014/1275/2012 -задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 13.08.2012р. у справі №19пд/5014/1275/2012 - скасувати.

У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН СЕРВІС»м.Сєвєродонецьк до Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго»м.Сєвєродонецьк про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору № 144 від 11.10.2011р. -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАУН СЕРВІС»м.Сєвєродонецьк (ЄДРПОУ 36048127) на користь Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» м.Сєвєродонецьк (ЄДРПОУ 13405551) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 536,50грн.

Зобов'язати господарський суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді Н.В.Ломовцева

Н.М.Принцевська

Надр.5 прим:1 -у справу; 2 -позивачу;3 -відповідачу; 4 -ДАГС;5-ГС Луг. обл.