Рішення № 26405690, 04.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/90/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.12 Справа № 5009/3401/12

м. Запоріжжя

.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Зарічна», (70200, м. Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області, вул. Донецька, 33)

До відповідача: Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області, (70200, м. Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області, вул.3-го Інтернаціоналу, 50)

Про визнання права власності

Суддя Зінченко Н.Г.

За участі представників сторін :

від позивача: Сосніна Л.І., довіреність № 7 від 25.09.2012 р.;

від відповідача: не з'явився;

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.09.2012 р. порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Зарічна»(далі -Позивач) до Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області (далі -Відповідач) про визнання права власності на земельні ділянки, на яких розташовані будівлі та споруди, які належать на праві власності позивачу, судове засідання призначено на 25.09.2012 р.

В судовому засіданні 25.09.2012 р. до початку судового розгляду справи позивачем подано уточнену позовну заяву, якою конкретизовано розміри земельних ділянок щодо яких визнається право власності.

У зв'язку з неявкою відповідача судове засідання відкладалося до 04.10.2012 р.

В судовому засіданні 04.10.2012 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які викладені в позовній заяві та просить задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 3, 4, 120, 140, 148 Земельного кодексу України, статті 1, 16, 108, 347, 373, 374, 377, 378 Цивільного кодексу України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач посилається, зокрема, на наступне. 28.02.1996 р. розпорядженням Гуляйпільської РДА Запорізької області зареєстроване Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика «Зарічна». Розпорядженням голови Гуляйпільскої РДА № 84 від 22.12.1999 р. ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»передано в колективну власність для сільськогосподарського виробництва 2301,7 га землі в межах згідно з планом. На підставі зазначеного розпорядження ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серія ЗП № 000602, зареєстрований 28.12.1999 р. в книзі реєстрації записів державних актів на право колективної власності на землю за № 5. Згідно з Матеріалами по передачі земель у колективну власність ВАТ «Птахофабрика «Зарічна», затверджених рішенням Виконкому Гуляйпільської міської ради № 195 від 25.11.1999 р. та рішенням Виконкому Успенівської сільської ради № 39 від 25.11.1999 р. та на підставі яких був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серія ЗП № 000602, в колективну власність з метою їх приватизації було передано всього 2278,5 га сільськогосподарських угідь, до складу яких увійшли рілля, сіножаті та пасовища загальною площею 2109,4 га. Як зазначено в Експлікації земель, що є складовою частиною Матеріалів по передачі земель у колективну власність ВАТ «Птахофабрика «Зарічна», під громадськими будівлями і дворами знаходилося всього 29,4 га, в тому числі 5,4 га в населеному пункті (с. Успенівка). Крім того, на території Гуляйпільського району ВАТ «Птахофабрика «Зарічна» мало 5 черезсмужних ділянок, на яких розташовані господарські подвір'я загальною площею 23,2 га, що також підлягають передачі у колективну власність: ділянка № 1 площею 6,9 га, ділянка № 2 площею 3,6 га, ділянка № 3 площею 2,9 га, ділянка № 4 площею 4,6 га та ділянка № 5 площею 5,2 га. Експлікація цих черезсмужних ділянок зазначена в Додатку № 3 до Державного акту серія ЗП № 000602. В 2010 році ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»було перетворено у ТОВ «Птахофабрика «Зарічна». Як зазначено в Статуті ТОВ «Птахофабрика «Зарічна»позивач є правонаступником ВАТ «Птахофабрика «Зарічна». За передавальним актом (балансом) позивач отримав все майно, майнові права, борги та зобов'язання ВАТ «Птахофабрика «Зарічна». В числі майна, власником якого є позивач, враховуються об'єкти, перелік яких вказано у Підтвердженнях права власності на нерухоме майно, передане у власність ВАТ «Птахофабрика «Зарічна» РВ ФДМ України по Запорізькій області, від 25.10.2001 р., 13.8.2002 р. та 29.09.2008 р., яке розташоване в м. Гуляйполі по вул. Донецький , 33 та вул. Зарічанський, 33, а також в с. Успенівка Гуляйпільського району по вул. Першотравневій, 2, вул. Котовського, 30 (нов. № 2), вул. Котовського, 32 (нов. № 1) та вул. Котовського, 31 (нов. № 3). Статтею 108 ЦК України передбачено, що у разі перетворення (зміни організаційно-правової форми юридичної особи) до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки передньої юридичної особи. У відповідності до положень чинного земельного законодавства питання щодо передачі у приватну власність несільськогосподарських угідь -земельних ділянок під забудовами є компетенцією міських рад, якщо ділянки розташовані в межах міста, або районних державних адміністрацій -якщо землі розташовані за межами населеного пункту. При цьому, у земельних правовідносинах не передбачено правонаступництва. Стаття 378 ЦК України містить припис про те, що право власності на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Припинення права власності на землю врегульовано статтями 140 - 148 ЗК України. Приписами ст. 141 ЗК України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких немає такої підстави, як реорганізація підприємства. Таким чином, припинення права власності на земельну ділянку повинно відбуватись, коли у ліквідованого підприємства немає правонаступників (наприклад, ліквідації в процесі банкрутства), як у випадку відсутності спадкоємця у випадку смерті власника земельної ділянки (за аналогією норми, викладеної в п. "б" ст. 140 ЗК України). Реорганізоване ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»не заявляло про відмову від права власності на земельні ділянки -несільськогосподарські угіддя, на яких розташовані господарські будівлі, що належали ВАТ «Птахофабрика «Зарічна», а на теперішній час -позивачу на праві приватної власності. Стаття 377 ЦК України визначає, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Такий же припис міститься в ч. 1 ст. 120 ЗК України, відповідно до якої до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. За таких обставин, приймаючи до уваги те, що Земельний кодекс не містить такого поняття, як "правонаступництво" у земельних відносинах і саме нормами цивільного законодавства регулюються питання правонаступництва, а також питання виникнення і регулювання права власності, позивач просить суд позов задовольнити та визнати за ТОВ «Птахофабрика «Зарічна»право власності на земельні ділянки загальною площею 28,6 га, на яких розташовані належні ТОВ «Птахофабрика «Зарічна»на праві приватної власності будівлі і споруди (господарські двори), а саме на:

- земельну ділянку № 1 площею 6,9 га, розташовану за межами с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області по вул. Котовського 1,2,3;

- земельну ділянку площею 5,4 га, розташовану за межами с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області по вул. Першотравневій, 2;

- земельну ділянку № 2 площею 3,6 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Зарічанській, 20;

- земельну ділянку № 3 площею 2,9 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Зарічанській, 20,22;

- земельну ділянку № 4 площею 4,6 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Донецькій, 33;

- земельну ділянку № 5 площею 5,2 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Зарічанській, 33.

Відповідач в жодне судове засідання не заявився. 03.10.2012 р. на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву в якому відповідач посилається на наступне. Відповідно до листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.08.12010 р. № 15427/17/6-10 «Щодо питання переоформлення права власності на земельну ділянку»у разі зміни організаційно-правової форми підприємства до його правонаступника переходить і те право на земельну ділянку, яке йому належало. Отже, позивач -ТОВ «Птахофабрика «Зарічна»-є власником земельних ділянок під будівлями та спорудами, оскільки є правонаступником ВАТ «Птахофабрика «Зарічна». Згідно з п. 2.1 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 р. № 325 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.08.2009 р. за № 735/16751, в рядку «Державний акт на право власності на земельну ділянку видано»зазначаються послідовно прізвище, ім'я та по батькові громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи особи, уповноваженої співвласниками земельної ділянки; повне найменування юридичної особи (згідно з її установчими документами), що набуває право власності на земельну ділянку (у давальному відмінку). Таким чином, після зміни організаційно-правової форми юридичної особи згідно з вимогами Закону України «Про землеустрій», Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельної ділянкою та Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою і договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за № 354/3647, необхідно звернутися до ліцензованої організації та замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо переоформлення державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого юридичній особи до її реорганізації. Крім того, за текстом відзиву відповідач просив суд вирішити спір у справі № 5009/3401/12 по суті без участі в судовому засіданні уповноваженої особи відповідача.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про вирішення спору по суті без участі в судовому засіданні його уповноваженого представника, суд вважає, що клопотання відповідача подано у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, не суперечить правам та охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши та дослідивши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

З матеріалів справи слідує, що наказом РВ ФДМ України по Запорізькій області від 25.12.1995 р. № 1656 Гуляйпільський птахорадгосп «Зарічний»було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика «Зарічна».

28.02.1996 р. розпорядженням Гуляйпільської районної адміністрації Запорізької області було зареєстроване Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика «Зарічна».

Розпорядженням голови Гуляйпільскої РДА Запорізької області № 84 від 22.12.1999 р. ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»передано в колективну власність для сільськогосподарського виробництва 2301,7 га землі в межах згідно з планом.

На підставі зазначеного розпорядження № 84 від 22.12.1999 р. ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серія ЗП № 000602, зареєстрований 28.12.1999 р. в Книзі реєстрації записів державних актів на право колективної власності на землю за № 5.

Згідно з Матеріалами по передачі земель у колективну власність ВАТ «Птахофабрика «Зарічна», затверджених рішенням Виконкому Гуляйпільської міської ради Запорізької області № 195 від 25.11.1999 р. та рішенням Виконкому Успенівської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області № 39 від 25.11.1999 р. та на підставі яких був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серія ЗП № 000602, в колективну власність з метою їх приватизації було передано всього 2278,5 га сільськогосподарських угідь, до складу яких увійшли рілля, сіножаті та пасовища загальною площею 2109,4 га.

Як зазначено в Експлікації земель, що є складовою частиною Матеріалів по передачі земель у колективну власність ВАТ «Птахофабрика «Зарічна», під громадськими будівлями і дворами знаходилося всього 29,4 га, в тому числі 5,4 га в населеному пункті (с. Успенівка).

Крім того, на території Гуляйпільського району ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»отримало 5 черезсмужних земельних ділянок, на яких розташовані господарські подвір'я загальною площею 23,2 га, що також підлягають передачі у колективну власність: ділянка № 1 площею 6,9 га, ділянка № 2 площею 3,6 га, ділянка № 3 площею 2,9 га, ділянка № 4 площею 4,6 га та ділянка № 5 площею 5,2 га. Експлікація цих черезсмужних ділянок зазначена в Додатку № 3 до Державного акту серія ЗП № 000602.

На підставі рішення засновників, оформленого протоколом №1 від 15.12.2010 р., було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Зарічна»шляхом перетворення з Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Зарічна».

Відповідно до п. 1 Статуту ТОВ «Птахофабрика «Зарічна», затвердженого рішенням Зборів учасників, оформленого протоколом № 8 від 15.08.2012 р., і зареєстрованого 04.09.2012 р. за № 10841050012000393, Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Зарічна»(ідентифікаційний код 03572808) є правонаступником ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»(код ЄДРПОУ 03572808) в усіх правах та обов'язках.

За передавальним актом (балансом) ТОВ «Птахофабрика «Зарічна»- позивач у справі -отримало все майно, майнові права, борги та зобов'язання ВАТ «Птахофабрика «Зарічна».

В числі майна, власником якого є позивач, враховуються об'єкти, перелік яких вказано у Підтвердженнях від 25.10.2001 р., від 13.8.2002 р. та від 29.09.2008 р. права власності на нерухоме майно, передане у власність ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»РВ ФДМ України по Запорізькій області, яке розташоване в м. Гуляйполі Запорізької області по вул. Донецький, 33 та вул. Зарічанський, 33, а також в с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області по вул. Першотравневій, 2, вул. Котовського, 30 (нов. № 2), вул. Котовського, 32 (нов. № 1) та вул. Котовського, 31 (нов. № 3).

Право власності ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»на об'єкти нерухомості, розташовані за вказаними адресами, було зареєстровано у встановленому законом порядку, про що свідчать відповідні Витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно та Реєстраційні посвідчення.

Враховуючи, що нормами земельного законодавства не передбачено правонаступництва у земельних відносинах позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позовні вимоги про визнати за ТОВ «Птахофабрика «Зарічна»право власності на земельні ділянки загальною площею 28,6 га, на яких розташовані належні ТОВ «Птахофабрика «Зарічна»на праві приватної власності будівлі і споруди (господарські двори), а саме на:

- земельну ділянку № 1 площею 6,9 га, розташовану за межами с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області по вул. Котовського 1,2,3;

- земельну ділянку площею 5,4 га, розташовану за межами с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області по вул. Першотравневій, 2;

- земельну ділянку № 2 площею 3,6 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Зарічанській, 20;

- земельну ділянку № 3 площею 2,9 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Зарічанській, 20,22;

- земельну ділянку № 4 площею 4,6 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Донецькій, 33;

- земельну ділянку № 5 площею 5,2 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Зарічанській, 33, є предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, за яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана правова норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Ними є: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990 р., далі за текстом -ЗК України) у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Статтею 5 ЗК України (в редакції від 18.12.1990 р.) було визначено, що у суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств -за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. (ст. 22 ЗК України)

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України (ст. 23 ЗК України в редакції 1990 р.)

Отже, враховуючи вказані норми Земельного кодексу України, які були чинними на дату прийняття розпорядження голови Гуляйпільської районної ради № 84 від 22.12.1999 р. «Про передачу земель в колективну власність ВАТ «Птахофабрика «Зарічна», на підставі якого видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ЗП № 000602, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю 28.12.1999 р. за № 5, право власності ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»на землю було підтверджено відповідно до норм законодавства.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, 30.09.2011 р. було зареєстровано ТОВ «Птахофабрика «Зарічна», в яке було реорганізовано ВАТ «Птахофабрика «Зарічна».

При цьому, при проведенні реєстраційних дій, пов'язаних з перереєстрацією, за позивачем був збережений ідентифікаційний код 03572808, що відповідно до п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 р. № 499, свідчить про факт правонаступництва.

Підтвердженням правонаступництва є також той факт, що ТОВ «Птахофабрика «Зарічна»отримало за передавальним актом (балансом) все майно, майнові права, борги та зобов'язання ВАТ «Птахофабрика «Зарічна». В Статуті Товариства вказано, що ТОВ «Птахофабрика «Зарічна»є правонаступником ВАТ «Птахофабрика «Зарічна».

В числі майна, власником якого є позивач є об'єкти нерухомості, які яке розташовані в м. Гуляйполі Запорізької області по вул. Донецький, 33 та вул. Зарічанський, 33, а також в с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області по вул. Першотравневій, 2, вул. Котовського, 30 (нов. № 2), вул. Котовського, 32 (нов. № 1) та вул. Котовського, 31 (нов. № 3), перелік яких вказано у Підтвердженнях від 25.10.2001 р., від 13.8.2002 р. та від 29.09.2008 р. права власності на нерухоме майно, передане у власність ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»РВ ФДМ України по Запорізькій області.

У відповідності до статей 37, 86 ЦК УРСР, статті 55 Закону України "Про власність", частини 6 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", що діяли на час реорганізації Гуляйпільського птахорадгоспу «Зарічний»у Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика «Зарічна», до правонаступника переходять всі права та обов'язки реорганізованого підприємства. Тобто, до ВАТ «Птахофабрика «Зарічна», а потім і до ТОВ «Птахофабрика «Зарічна», перейшло як право власності на будівлі та споруди, інвентар, обладнання та інше, так і на земельні ділянки, що належали Гуляйпільському птахорадгоспу «Зарічний».

Право на власність реорганізованого підприємства міститься і в новому Цивільному кодексі України (в редакції 2003 року) -стаття 108 "Перетворення юридичної особи", де вказано, що у разі перетворення (зміни організаційно-правової форми юридичної особи) до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Стаття 22 ЗК України розподіляє землі сільськогосподарського призначення на сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що внесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо). Несільськогосподарські угіддя не підлягають паюванню та залишаються у власності сільськогосподарського підприємства.

Стаття 378 ЦК України містить припис про те, що право власності на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Порядок припинення права власності на землю врегульовано статтями 140 -148 ЗК України.

Відповідно до ст. 140 ЗК України (в редакції, яка є чинною на час вирішення даного спору) підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених ЗК України.

З наведеного вбачається, що серед підстав припинення права власності немає такої підстави, як реорганізація підприємства.

З вище викладеного слідує висновок, що припинення права власності повинне відбуватись коли у ліквідованого підприємства немає правонаступників (наприклад, ліквідації в процесі банкрутства), як у випадку відсутності спадкоємця у випадку смерті власника земельної ділянки (за аналогією норми, викладеної в п. "б" ст. 140 ЗК України).

Представник позивача в судових засіданнях наполягав на тому, що реорганізоване ВАТ «Птахофабрика «Зарічна»не заявляло про відмову від права власності на земельні ділянки -несільськогосподарські угіддя, на яких розташовані господарські будівлі, що належали ВАТ «Птахофабрика «Зарічна», а на теперішній час -позивачу на праві приватної власності.

Будь-яких письмових доказів, допустимих в розумінні ст. 32 ГПК України, які могли б спростувати даний факт відповідач до матеріалів справи не надав.

Стаття 377 ЦК України передбачає, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Аналогічний припис міститься і в ч. 1 ст. 120 ЗК України "Перехід права на земельку ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду", в якій передбачено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення

Сфера відносин, що регулюється цивільним законодавством, формулюється за принципом: всі суспільні відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні і майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством за умови, що вони не врегульовані спеціальним законодавством.

Цивільний кодекс України, введений в дію з 01.01.2004 р., поширює норми цивільного законодавства на земельні відносини (ст. 1 ЦК України). Зі спеціальних положень Земельного кодексу України (ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4) випливає, що норми Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до відносин, об'єктом яких є земельні ділянки (земля) лише у випадках, коли вони не врегульовані Земельним кодексом або спеціальними законами.

Чинне земельне законодавство не містить такого поняття, як "правонаступництво" у земельних відносинах.

Поняття "правонаступництво" більш притаманне цивільним відносинам, врегульованим Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами (зокрема, Господарським кодексом України, Законами України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про сільськогосподарську кооперацію"). Саме нормами цивільного законодавства регулюються питання правонаступництва, а також питання виникнення і регулювання права власності, тому вони і повинні застосовуватись щодо будь-якого майна та майнових прав підприємства, в тому числі і земельних прав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Зарічна»перейшли усі майнові права ВАТ «Птахофабрика «Зарічна», у тому числі право власності на землю.

Відсутність у позивача правовстановлюючих документів на право власності на спірні земельні ділянки не може розглядатися як відсутність у нього права землекористування взагалі, оскільки право власності на земельні ділянки набуто ним як правонаступником ВАТ «Птахофабрика «Зарічна», яке, в свою чергу, було правонаступником Гуляйпільського птахорадгоспу «Зарічний», якому була надана вказана земельна ділянка на праві колективної власності, що оформлено Державним актом на право колективної власності на землю, який є в наявності у позивача та копія якого залучена до матеріалів справи.

Пунктом 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з п. 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів та охорони довкілля віднесено здійснення розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повно важень видає розпорядження.

Земельні ділянки, що були предметом розгляду у даній справі, знаходяться за межами населеного пункту, отже, відповідно до п. 12 Перехідних поло жень ЗК України, органом виконавчої влади, до повноваження якого відноситься розпорядження землями цієї категорії, є Гуляйпільська РДА.

Приписами ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За письмовою заявою позивача сплачений ним судовий збір залишається за ним та до стягнення не присуджується.

На підставі викладеного, керуючись ст. 20 ГК України, ст., ст. 1, 15, 16, 108, 377, 378 ЦК України, ст., ст. 3, 4, 22, 120, 140 ЗК України, ст., ст. 22, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Зарічна», м. Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області до Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області про визнання права власності на земельні ділянки, на яких розташовані будівлі та споруди, які належать на праві власності позивачу, задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика «Зарічна», (70200, м. Гуляйполе Гуляйпільського району Запорізької області, вул. Донецька, 33, код ЄДРПОУ 03572808) право власності на земельні ділянки загальною площею 28,6 га, на яких розташовані належні ТОВ «Птахофабрика «Зарічна»на праві приватної власності будівлі і споруди (господарські двори), а саме на:

- земельну ділянку № 1 площею 6,9 га, розташовану за межами с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області по вул. Котовського 1,2,3;

- земельну ділянку площею 5,4 га, розташовану за межами с. Успенівка Гуляйпільського району Запорізької області по вул. Першотравневій, 2;

- земельну ділянку № 2 площею 3,6 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Зарічанській, 20;

- земельну ділянку № 3 площею 2,9 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Зарічанській, 20,22;

- земельну ділянку № 4 площею 4,6 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Донецькій, 33;

- земельну ділянку № 5 площею 5,2 га, розташовану за межами м. Гуляйполя Запорізької області по вул. Зарічанській, 33.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "09" жовтня 2012 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.