Рішення № 26405672, 03.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/12655-2012 03.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«Гарант-АВТО»в особі Центральної філії Публічного акціонерного

товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон»

про стягнення 10 969,27 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Костенко А.О. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»в особі Центральної філії звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон»про стягнення 10 969,27 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.10.12 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.10.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.08.08 р. між Відкритим акціонерним товариством Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(надалі -позивач, Страховик) та Михайленко В.О. (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом № 19G-0230080, за яким застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Деу Ланос», державний реєстраційний номер СА 4699 АР.

02.07.2009 р. у м. Києві по проспекту Бажана, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Деу Ланос», державний реєстраційний номер СА 4699 АР, під керуванням водія Михайленка В.О. та автомобіля «МАЗ», державний реєстраційний номер АІ 6308 ВВ, під керуванням водія Лісовал О.І.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва № 3-7449/09 від 23.07.2009 р. Лісовал О.І. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль «Деу Ланос», державний реєстраційний номер СА 4699 АР, розмір завданої матеріальної шкоди відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № С-943 від 17.07.2009 р. становить 13 851,35 грн.

За страховим випадком -ДТП, що сталась 02.07.2009 р. за участю застрахованого по договору добровільного страхування наземного транспорту № 19G-0230080 від 07.08.2008 р. автомобіля, позивачем було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 11 479,27 грн. за платіжним дорученням № 8981 від 23.10.2009 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність Лісовал О.І., була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія «Еталон»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7454656.

Договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/7454656) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Еталон»є особою, яка відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/7454656), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 19G-0230080 від 07.08.08 р. перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

31.05.12 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 83783/23/ЮК про виплату страхового відшкодування у розмірі 11 479,27 грн.

Листом № 01-04-1090 від 17.07.2012 р. відповідач надав відповідь на претензію, повідомив, що компанією прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 10 969,27 грн., проте, на даний час виплата проведена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 969,27 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Еталон»(03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33Б, 2 під'їз д; код ЄДРПОУ 20050815) на користь Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Центральної філії (01042, м. Київ, Ново-Печерський провулок, 19/3; код ЄДРПОУ 25965081) 10 969 (десять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 27 коп. страхового відшкодування та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 08.10.12 р.

Суддя С.М. Мельник