Рішення № 26405622, 10.10.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 жовтня 2012 р. Справа № 2/46/2012/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" 03062, м.Київ, пр.Перемоги, 67; 03680, м.Київ, вул.І.Лепсе, 4, корп.1

до: Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації 21022, м.Вінниця, вул.Тарногородського, 48

про стягнення 1 419 453,01 грн. за договором фінансового лізингу № 857 від 13.06.2008 р.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Лазоренко І.В. - за довірністю;

відповідача : Сегеда О.Г. - керівник ВАТ "Вінницьке управління механізації і автотранспорту будівництва"; Черненко С.В., Дорошенко О.О. - за довіреностями.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" до Відкритого акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" про стягнення 1 419 453,01 грн. за договором фінансового лізингу №857 від 13.06.2008 р., з яких : 1 237 948,11 грн.- заборгованості з лізингових платежів за період лізингу з 01.09.2009 року по 26.07.2011 ро (включно), 76 152,01 грн. - 3% річних та 105 352,89 грн. - інфляційних втрат за період з 21.08.2009 р. по 03.08.2012 р.

Позов мотивовано тим, що 13.06.08 р. між сторонами був укладений договір фінансового лізингу № 857 (далі по тексту - "Договір") відповідно до умов якого, та до умов Змін до планів лізингу позивач зобов'язувався передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби у відповідності із замовленням відповідача.

Відповідно до умов Договору, а саме п. п. 4.1., 4.2. Договору - Лізингодавець придбаває ТЗ згідно замовлення на ТЗ і надає ТЗ лізингоодержувачу на умовах, передбачених Договором; Лізингодавець доставляє ТЗ від постачальника на умовах, які не суперечать Договору.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти ТЗ у користування не пізніше 5 банківських днів після повідомлення Лізингодавцем про отримання ТЗ від постачальника, дата фактичного отримання ТЗ Лізингоодержувачем і буде вважатися датою надання.

Відповідно до п. 5.1. Договору - за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюється в Плані лізингу та інших додатках; Нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт, які підписуються Сторонами. Підписання актів обома Сторонами підтверджує досягнення згоди Сторонами щодо змісту актів виконаних робіт.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що лізингові платежі включають:

- суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ;

- комісію Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ;

- інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору.

Згідно з п. 5.10. Договору - сторони погодили наступну черговість виконання Лізингоодержувачем своїх грошових зобов'язань за даним договором:

- прострочені лізингові платежі;прострочені інші платежі;

- суми неустойки, що підлягають сплаті за порушення зобов'язання за цим Договором;

- строкова сума лізингових платежів;

- строкова сума інших платежів, що підлягають сплаті за цим Договором.

Відповідно п. 5.8. Договору - оплата вартості послуг Лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний Лізинговий платіж здійснюється у наступному порядку:

-сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ сплачується у сумі, зазначеній у Плані лізингу;

- комісія Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ кожен місяць розраховується за наступною формулою:

КЛПМ=КЛПЛ+(ЛППЛ*КоефКВ=ЛППЛ), де:

КЛПМ-комісія Лізингодавця за поточний місяць;

КЛПЛ-комісія Лізингодавця за відповідний місяць згідно плану лізингу;

ЛППЛ-лізинговий платіж за відповідний місяць згідно плану лізингу;

КоефКВ-коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховується наступним чином: офіційний курс валюти, зазначеної у Плані лізингу, за даними НБУ на момент виставлення рахунку Лізингодавцем.

Відповідно до п. 5.5. Договору - Лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини Лізингоодержувача. Пунктом 7.16. Договору передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі за послуги, надані Лізингодавцем.

Сторонами були укладені та підписані наступні Плани Лізингу: № 857/001 від 09.06.08 р., № 857/002 від 09.06.08 р., № 857/003 від 09.06.08 р.; Зміни до Планів Лізингу № 857/001 від 16.07.08 р., № 857/002 від 16.07.08 р., № 857/003 від 16.07.08 р.

На виконання умов Договору, вищевказаних Планів Лізингу, Змін до Планів Лізингу, на підставі Замовлень на ТЗ: № 857/001 від 13.06.08 р., № 857/002 від 13.06.08 р., №857/003 від 13.06.08 р. позивачем було передано відповідачу наступні транспортні засоби:

- автомобіль Краз, шасі № У7А65055080810453, реєстраційний № АА3061НМ;

- автомобіль Краз, шасі № У7А65055080810094, реєстраційний № АА3074НМ;

- автомобіль Краз, шасі № У7А65055080810070, реєстраційний № АА3073НМ.

Факт передачі відповідачу зазначених транспортних засобів підтверджується Актами прийому-передачі № 857/003 від 17.07.08 р., № 857/002 від 17.07.08 р., № 857/001 від 17.07.08 р.

Відповідач виконував свої зобов'язання щодо сплати Лізингових платежів, передбачених Договором, Планами до лізингу, Змінами до Планів Лізингу не вчасно та не в повному обсязі, утворивши за собою заборгованість у розмірі 324 169,98 грн. за період з 20.12.2008 року по 20.05.2009 року. Наведені обставини були встановлені рішенням господарського суду Вінницької області по справі № 6/94-09 від 15.06.2009 р., залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 28.07.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2009 року, які містяться в матеріалах справи.

В зв''язку з несплатою відповідачем, передбачених Договором, лізингових платежів, ТОВ "Євро Лізинг" розірвав Договір ФЛ № 857 в односторонньому порядку, відповідно до п.8.4., 3.14. Договору та 26 липня 2011 року вилучив ТЗ в Відповідача на підставі Акту державного виконавця.

Несплата відповідачем лізингових платежів за період з 01.09.2009 року по 26.07.2011 р. (включно) спонукала позивача звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідач з наданих усних пояснень та направленого до суду відзиву (вх.№08-46/10032/12) та доповнень до відзиву (вх.№ 08-46/11062/12) не погоджується з порядком обрахування платежів, 3 % річних, інфляційних, а тому вважає нараховані позивачем суми неправомірними, та такими, що не відповідають умовам Договору. Вважає, що у позивача відсутні будь-які обґрунтовані підстави для нарахування лізингових платежів після припинення Договору. Крім того, останній наголошував на неправомірне застосування позивачем в виставлених рахунках Долару США, та наголошував на неправомірне дострокове повернення орендованих ТЗ позивачу. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.08.2012 р. порушено провадження по справі №2/46/2012/5003 та призначено розгляд справи на 19 вересня 2012 р.

Ухвалою суду від 19.09.12 р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено до 10.10.12 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням сторонами клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовільнити з підстав, передбачених в позові.

Представники відповідача проти заявлених позовних вимог заперечували, просили суд в задоволенні позову відмовити.

З наданого суду позивачем витягу з ЄДРЮО та ФОП серії АА № 013092 від 28.09.12 р. вбачається, що відповідачем - ВАТ "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" було змінено тип та організаційно - правову форму Товариства, - правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство "Вінницьке управління механізації і автотранспорту будівництва".

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

За таких обставин відповідача у справі ВАТ "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" слід замінити його правонаступником - Публічне акціонерне товариство "Вінницьке управління механізації і автотранспорту будівництва".

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Згідно п.3 ч.2 ст.11 цього Закону та п.7.16 укладеного між сторонами договору лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі.

Сплата лізингових платежів, які можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно, компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу, здійснюється в порядку, встановленому договором (ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Відповідно до Зміни до Плану Лізингу № 857/001 від 16.07.08 р. передбачено, що оплата вартості послуг Лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний Лізинговий платіж та інші платежі за цим Договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної в Плані лізингу, на момент виставлення рахунку Лізингодавцем.

Позивач, керуючись умовами укладеного між сторонами договору, Планами лізингу та Змінами до Планів Лізингу, виставив відповідачу рахунки на сплату лізингових платежів.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати лізингових платежів не виконав, в результаті чого за період з вересня 2009 року по липень 2011 року утворилась заборгованість, що складає 1 237 948,11 грн.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Посилання відповідача на те, що позивач неправомірно виставляв рахунки з прив'язкою до долару США судом до уваги не беруться, оскільки як вбачається із наданого позивачем рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року по справі №30/184, яке міститься в матеріалах справи, судом було встановлено, що в Договорі ФЛ № 857 правомірно на підставі ст.553 ЦК України визначено еквівалент в доларах США.

Що стосується заперечень відповідача щодо відсутності підстав для нарахування лізингових платежів після припинення Договору судом слід зазначити наступне.

Статтею 653 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки зміни або розірвання договору.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Як встановлено судом, на момент передачі ТЗ ПАТ "ВУМіА" позивач був власником спірних транспортних засобів (про що свідчать свідоцтва про державну реєстрацію ТЗ, які знаходяться в матеріалах справи), та були вилучені останнім 26.07.11 р., згідно акту державного виконавця від 26.07.11 р., в зв'язку з несплатою відповідачем лізингових (орендних) платежів.

Позов на суму 1 237 948,11 грн. пред'явлений позивачем за період з 01.09.2009 року по 26.07.2011 року включно, що відкидає будь - які підставі стверджувати нарахування ТОВ "Євро - Лізинг" лізингових платежів після припинення дії Договору.

Як визначено в статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, які у відповідності до ст.627 цього ж Кодексу є вільними в його укладенні, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Порядок сплати лізингових платежів обумовлені сторонами у Договорі, будь - яких зауважень при підписанні Договору, планів лізингу, змін до планів з боку відповідача не було, будь-яких доказів того, що сторонам були незрозумілі обсяги їх зобов'язань за договором, або вони намагались додатково погодити їх чи уточнити в матеріалах справи відсутні.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з наведеного вище та враховуючи факт користування відповідачем ТЗ за вказаний період, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по лізинговим платежам в розмірі 1 237 948,11 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані, правомірні та нараховані згідно вимог укладеного Договору.

Крім того, судом розглянуто вимоги про стягнення з відповідача 76 152,01 грн. - 3% річних та 105 352,89 грн. - інфляційних втрат за період з 21.08.2009 р. по 03.08.2012 р.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних згідно ІПС Бази даних "Законодавство" в межах заявлених позивачем періодів судом помилок не виявлено, а тому враховуючи наявність факту порушення зобов'язання відповідача перед позивачем вказана вимога підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи наведене вище позов підлягає задоволенню в повному обсязі, відтак, заперечення відповідача на позов судом оцінюються критично, з підстав, зазначених вище.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись, ст.ст. 11, 509, 551, 525-527, 610, 806 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 34, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Замінити позивача у справі - ВАТ "Вінницьке управління механізації і автотранспорту" його правонаступником - Публічне акціонерне товариство "Вінницьке управління механізації і автотранспорту будівництва".

2. Позов задовільнити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Вінницьке управління механізації і автотранспорту будівництва" (вул. Тарногородського, 48, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 05465488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро лізинг" (пр. Перемоги, 67, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 32774741) 1 237 948,11 грн. - заборгованості з лізингових платежів за період користування лізингу з 01.09.2009 року по 26.07.2011 ро (включно), 76 152,01 грн. - 3% річних, 105 352,89 грн. - інфляційних втрат та 28 389,06 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам або вручити уповноваженим представникам під розписку.

Повне рішення складено 12 жовтня 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.: 1 - до справи; 2,3 - позивачу 03062, м.Київ, пр.Перемоги, 67; 03680, м.Київ, вул.І.Лепсе, 4, корп.1; 4 - відповідачу 21022, м.Вінниця, вул.Тарногородського, 48