Постанова № 26403771, 10.10.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року Справа № 5002-6/1446-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Антонової І.В.,

Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, Публічне акціонерне товариство "Марфін банк";

відповідач, не з'явився, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2;

представник відповідача, не з'явився, Приватне акціонерне товариство "Бориспільський автозавод";

представник третьої особи, ОСОБА_3, довіреність № 01-01/4288 від 17.09.12, Кримська філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марфін банк" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 11.06.2012 у справі № 5002-6/1446-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Марфін банк" (вул. Леніна, 28,Іллічівськ,Одеська область,68000)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" (вул. Броварська, 4,Проліски,Бориспільский район, Київська область,08322)

третя особа Кримська філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

про визнання договору частково недійсним

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Марфін банк»звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»про:

- визнання договору застави № 1244/08 від 15.08.2008, який був укладений між Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод»та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 недійсним в частині передачі підприємцем ОСОБА_2 в заставу ПАТ «Бориспільський автозавод»транспортних засобів БАЗ А079.14, 2008 року випуску, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_5; БАЗ А079.14, 2008 року випуску, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_6; БАЗ А079.14, 2008 року випуску, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_7; БАЗ А079.14, 2008 року випуску, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_8; БАЗ 079.23 Еталон, 2008 року випуску, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_10, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_9;

- виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про заставу транспортних засобів: автобусу БАЗ А079.14 «Еталон», номер об'єкта Y7FA0791480005790, автобусу БАЗ А079.14 «Еталон», номер об'єкта Y7FAO791480005744, автобусу БАЗ А079.14 «Еталон», номер об'єкта Y7FA0791480005768, автобус БАЗ А079.14 «Еталон», номер об'єкта Y7FAO791480005794, автобус БАЗ А079.23 (не регул), номер об'єкта Y7FAO791480005129, підстава обтяження договір застави в забезпечення договору комісії № 05-К/1/08, 1244/08 від 15.08.2008, обтяжував: Закрите акціонерне товариство «Бориспільський автозавод», код: 31936646.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2012 року у справі № 5002-6/1446-2012 позов задоволено частково.

Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове про задоволення позову повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано посиланням, зокрема, на статтю 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Кримську філію Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

Представники позивача та відповідачів 10.10.2012 до суду апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

12.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»(нині - Публічне акціонерне товариство «Марфін банк»(банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитні договори № 144/S, 145/S, 146/S, 147/S, 148/S, (надалі - кредитні договори) (том 1, а.с.14-21, 27-34, 40-48, 54-61, 67-74).

Відповідно до умов договорів банк зобов'язується надати позичальнику кредити у вигляді непоновлюваної кредитної лінії з 12.02.2008 і терміном погашення по 10.02.2012 включно на придбання автобусів.

09.02.2012 додатковими угодами до кредитних договорів термін погашення продовжено до 25.07.2015.

На забезпечення виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитних договорів від 12.02.2008 та додаткових угод до них, 12.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»(заставодержатель) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (заставодавець) укладено договори застави транспортного засобу № 346-СS, № 347-СS, № 348-СS, № 349-СS, № 350-СS (надалі - договори застави) (том 1, а.с. 22-26, 35-39, 49-53, 62-66, 75-79).

Предметом даних договорів є надання заставодавцем в заставу транспортних засобів, опис яких зазначений в пунктах 1.6 договорів, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання заставодавцем зобов'язань, забезпечених заставою одержати задоволення за рахунок переданого в заставу транспортного засобу переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Пунктом 1.13 договорів застави передбачено, що з моменту набрання чинності цими договорами, заставодавець має право відчужувати, передавати в оренду, лізинг, у спільну діяльність, у безоплатне користування іншим особам предмет застави, або іншим чином розпоряджатися ним, тільки за попередньою письмовою згодою заставодержателя.

Наступні передачі в заставу автотранспорту, зазначеного в пунктах 1.6 даних договорів в період дії цих договорів та всіх додаткових угод до них забороняються.

У подальшому, 13.02.2008 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (надалі - реєстр) внесено запис про обтяження вказаного заставного майна за № 6583591, № 6583754, № 6583859, № 6583993, № 6584066, до якого 29.03.2012 внесено зміни у зв'язку з продовженням строку виконання зобов'язання, що випливають з кредитних договорів (том 1, а.с. 87-91).

15.08.2008 між ЗАТ «Бориспільський автозавод»(ПАТ «Бориспільський автозавод») та підприємцем ОСОБА_2 укладено договір застави, предметом якого є, в тому числі і вказані транспортні засоби (том 1, а.с. 82-86).

Позивачем було встановлено, що відповідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 35258291 від 15.03.2012, отриманого банком за електронною заявою, встановлено існування наступної застави транспортних засобів (запис 8), яка зареєстрована 08.09.2008 на підставі договору застави №1244/08 від 15.08.2008 в забезпечення договору комісії № 05-К/1/08, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Бориспільський автозавод»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Публічного акціонерного товариства «Марфін банк»до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором (стаття 586 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 588 Цивільного кодексу України наступна застава майна, що вже заставлене, допускається, якщо інше не встановлено попереднім договором застави або законом.

Суб'єктивне право заставодавця на перезаставу існує, якщо це не заборонено попереднім договором застави або законом (ч. 1 ст. 588 ЦК, ч. 1 ст. 18 Закону «Про заставу»).

Виняток з наведеного правила, встановлений законом, випливає з аналізу частини другої статті 10 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно зазначеної норми у разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Таким чином, якщо у договорі застави рухомого майна навіть і була заборона щодо передачі даного майна в наступну заставу, остання не є чинною і не унеможливлює перезаставу, якщо відомості про обтяження майна заставою не були внесені до реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що застава вищезазначених транспортних засобів на підставі договорів застави від 12.02.2008, укладених між позивачем та підприємцем Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 є попередньою по відношенню до застави того ж транспорту по договору застави №1244/08 від 15.08.2008, укладеному між відповідачами.

Пунктом 1.13 договорів застави від 12.02.2008 встановлено заборону на наступні передачі в заставу автотранспорту, зазначеного в пунктах 1.6 даних договорів в період дії цих договорів та всіх додаткових угод до них.

Відомості про обтяження майна заставою 13.02.2008 були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Частиною першою статті 215 Цивільного Кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені части нами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до змісту статті 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Суд першої інстанції, з яким погоджується судова колегія зробив висновок, що відповідачем порушено пункт 1.13 договорів застави від 12.02.2008 та положення статті 588 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання договору недійсним.

Стосовно вимоги Публічного акціонерного товариства «Марфін банк»щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про заставу транспортних засобів, слід зазначити наступне.

Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна регламентується Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 № 1255-ГУ (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1255), Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв. затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5, зареєстрованим в Мін'юсті 29.07.2004 за № 942/9541 (далі - Інструкція).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 1255 реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувана, в якій зазначаються:

- відомості про обтяжувача: для юридичних осіб - резидентів - найменування,

місцезнаходження та ідентифікаційний код;

- відомості про боржника: для фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по

батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер;

посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст;

- опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Згідно зі статтею 38 Закону № 1255 при публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган.

Разом з цим, частиною 3 статті 43 Закону №1255 встановлено, що обтяжувач у будь-який час може зареєструвати зміну відомостей про обтяження шляхом подання держателю або реєстратору Державного реєстру заяви, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і реквізитів запису, що підлягають заміні. На підставі цієї заяви держатель або реєсграіор Державного реєстру вносить відповідні зміни до попереднього запису про обтяження.

Відомості про обтяження об'єктів рухомого майна в Державному реєстрі містяться до тих пір поки належним суб'єктом не буде подано відповідну заяву встановленої форми, заповнену згідно вимогами Інструкції, в результаті чого реєстратором може бути внесено відповідні відомості до Державного реєстру.

Таким чином, Державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його філії, як реєстратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна, який уповноважений держателем Державного реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, виконує лише механічну функцію по внесенню та виключенню до або з Державного реєстру на підставах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.

Достатньою підставою для унесення змін до запису в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, а саме виключення із застави вказаного позивачем переліку транспортних засобів, відповідно до положень діючого законодавства, може бути заява обтяжувача встановленого зразку, в даному випадку Закритого акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», подана добровільно або на виконання рішення суду про зміну відповідного запису про обтяження рухомого майна.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Натомість, стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 20 Господарського кодексу України.

Позивач вільний у виборі способу захисту свого цивільного права, однак вибраний ним спосіб захисту має бути передбачений договором або законом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту свого права, як виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна законом не передбачений.

Стосовно заяви ПАТ «Бориспільський автозавод»про застосування позовної давності слід зазначити наступне.

ПАТ «Бориспільський автозавод»посилався на те, що запис про обтяження транспортних засобів на підставі оспорюваного договору зареєстровано 08.09.2008, а оскільки ці відомості є відкритими, позивач мав довідатися про договір застави з моменту включення відповідних відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Зазначене виключає необізнаність позивача відносно застави, яка є предметом даного договору, але з позовом до суду позивач звернувся лише в травні 2012 року, тобто після спливу позовної давності.

Проте, відповідно частини першої статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як було встановлено судом першої інстанції, інформацію про існування наступної застави майна було отримано позивачем за електронною заявою у зв'язку із укладенням додаткових угод до кредитних договорів та договорів застави, яке було викликане зміною найменування банку.

Крім того, судова колегія звертає уваагу, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Марфін банк" стосовно виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про заставу транспортних засобів, заявлені до неналежних відповідачів, а саме до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод".

З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, при повному дослідженні всіх обставин у справі, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марфін банк" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2012 у справі № 5002-6/1446-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.06.2012 у справі № 5002-6/1446-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді І.В. Антонова

О.Л. Котлярова

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "Марфін банк" (вул. Леніна, 28,Іллічівськ,Одеська область,68000; вул. Першотравнева, 1В, м. Сімферополь, 95007)

2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

3. Приватне акціонерне товариство "Бориспільський автозавод" (вул. Броварська, 4,Проліски,Бориспільский район, Київська область,08322)

4. Кримська філія Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (95000 м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, 28 / вул. Желябова, 10)