Постанова № 26403556, 08.10.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2012 року Справа № 5013/733/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач),

суддів: Широбокова Л.П.., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Гаврилов О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, приватний підприємець

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.07.2012 року у справі № 5013/733/12

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Олександрія

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс", м. Олександрія

про стягнення 49538,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.07.2012р. ( суддя -Макаренко Т.В) позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість в сумі 49 538,76 грн, з яких: основний борг в сумі 49 490,00 грн, 3% річних в сумі 48,76 грн, а також судовий збір в сумі 1 609,50 грн.

Рішення суду мотивоване доведеністю порушення грошового зобов'язання взятого на себе відповідачем.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що:

- справу розглянуто господарським судом за відсутністю представника відповідача, чим позбавлено відповідача права надати додаткові докази;

- в наданих Позивачем актах виконаних робіт, що підтверджують факт надання ним послуг, не зазначено та не встановлено посадову особу яка їх підписувала від имені Відповідача, була чи ні посадова особа уповноваженною на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Крім того, не зазначено та не встановлено посадову особу яка підписувала акт звірки взаєморозрахунків. В данному акті не зазначено які саме було проведено господарські операції.

Просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовлено.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та на питання суду пояснив, що будь-яких додаткових доказів, крім тих які є в матеріалах справи, відповідач не має.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні зазначив, що відповідачу надавалися послуги з перевезення та здійснювалося навантаження-розвантаження автокраном. Відповідач за надані послуги розрахувався частково. Інших правовідносин між сторонами ніж ті, що є предметом позову між сторонами не існувало і не існує. Просить рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 23 листопада 2011р. по 07 березня 2012р. здійснювалося перевезення вантажу на замовлення ТОВ НВ ПТФ «Кран-Сервіс»та надавалися послуги автокрана. Всього надано послуг на загальну суму 61490, 00грн.

Факт отримання послуг відповідачем підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 78 від 23.11.2011 року на суму 300,00 грн, № 80 від 24.11.2011 року на суму 400,00 грн; № 81 від 24.11.2011 року на суму 3480,00 грн; № 91 від 02.12.2011 року на суму 18500,00 грн; № 92 від 08.12.2011 року 900,00 грн; № 93 від 08.12.2011 року на суму 6840,00 грн; № 98 від 14.12.2011 року на суму 400,00 грн; № 102 від 20.12.2011 року на суму 10560,00 грн; № 101 від 26.12.2011 року на суму 6500,00 грн; № 104 від 26.12.2011 року на суму 300,00 грн; № 106 від 28.12.2011 року на суму 400,00 грн; № 4 від 25.01.2012 року на суму 2000,00 грн; № 8 від 15.02.2012 року на суму 1500,00 грн; № 12 від 06.03.2012 року на суму 1100,00 грн; № 13 від 07.03.2012 року на суму 18620,00 грн. Акти підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач з позивачем розрахувався частково, в сумі 12000,00 грн., що підтверджується виписками банку, наданими позивачем на вимогу апеляційного суду. Борг складає - 49490, 00грн. та підтверджується підписаним сторонами актом звірки станом на 30.04.2012р. Згідно письмових пояснень відповідача заборгованість, зазначена в акті утворилася в результаті не оплати послуг перевезення та роботи автокрану, наданих позивачем.

Вимогою про сплату заборгованості № 01/2012 від 30.05.2012р. позивач просив відповідача провести розрахунок за надані ним послуги перевезення вантажу в сумі 49490,00 грн.

Відповідач у встановлений законодавством України 7-ми денний строк вимоги не виконав -борг не сплатив, що і стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних в сумі 48,76 грн.

Колегія суддів зазначає, що господарський суд на підставі ст..ст.11, 202, 509, 901 ЦК України обґрунтовано дійшов висновку про те, що між сторонами склалися правовідносини з надання послуг з перевезення та роботи автокрану.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, а договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 307 ГК України, встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Аналогічна норма міститься і в ч.1 ст. 909 ЦК України.

Таким чином, закон зобов'язує відповідача оплатити послуги надані позивачем.

Оскільки сторонами не було обумовлено терміну виконання боржником зобов'язання, то відповідно до ст..530 ЦК України, боржник повинен виконати свій обов'язок у 7 денний строк від дня пред'явлення вимоги.

Вимога про сплату позивачем направлена відповідачу 30.05.2012р. та в цей день отримана відповідачем за вх..№ 06. В установлений законом строк до 07.06.2012 р. відповідач кошти не сплатив та на час розгляду справи не надав доказів погашення заборгованості, тому господарський суд правильно задовольнив позовні вимоги, стягнувши 49 490 грн. заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних за період з 07.06.2012р. по 18.06.2012р. розрахований позивачем правильно і складає 48,67 грн. та обґрунтовано стягнутий судом.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не приймаються колегією суддів до уваги у зв'язку з наступним.

Стаття 50 Закону України «Про автомобільний транспорт»дійсно передбачає укладання договору перевезення вантажів у письмовій формі. Однак відсутність укладеного між сторонами договору перевезення у письмовій формі не спростовує факту виникнення між сторонами і існування правовідносин з надання послуг перевезення і роботи автокрану.

Що стосується розгляду господарським судом справи за відсутності представника відповідача, який направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки та необхідністю надання додаткових доказів, то колегія суддів зазначає, що відповідач є юридичною особою і мав можливість забезпечити участь представника, відповідно до ст..28 ГПК України, у судовому засіданні. Що стосується додаткових доказів, то як пояснив представник відповідача у судовому засіданні такі докази у відповідача відсутні.

Таким чином апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення господарського суду слід залишити в силі.

Судові витрати за апеляційний перегляд покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича проектно-технологічна фірма "Кран-Сервіс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.07. 2012 року у справі № 5013/733/12 залишити без змін.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.П. Широбокова

___ Л.В.Чоха

Повний текст постанови складено 10.10.2012р.