Рішення № 26403477, 01.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3906/12 вх. № 3906/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

за участю

позивача - Квіцінської А.І., довіреність № 01-62юр/4417 від 08.06.2012 р.;

відповідача - Колісник І.А., довіреність № 24/810 від 22.02.2012 р;.

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків, 5082393,19 грн. заборгованості (яка складається з тарифної складової - 4235327,66 грн. та ПДВ 20%- 847065,53 грн.), 105134,86 грн. 3% річних, 22781,12 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії (яка складається з тарифної складової за КРЕ- 18984,27 грн. та ПДВ 20%- 3796,85 грн.), 392674,08 грн. пені та судового збору, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 4 від 07.05.2004 р. не виконав свої зобов"язання щодо електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 вересня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17 вересня 2012 року.

14 вересня 2012 року представник відповідача надав клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд на іншу дату.

В судовому засіданні 17 вересня 2012 року було оголошено перерву до 01 жовтня 2012 року.

28 вересня 2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що сума заборгованості за реактивну енергію є необгрунтованою, оскільки вона була погашена у повному обсязі в результаті проведення заліку однорідних зустрічних вимог, що підтверджується копіями повідомлень від 23.08.2012 р. № 01-36/6539, № 02-36/6160 від 10.08.2012 р. Стосовно 105134,86 грн. 3% річних та 392674,08 грн. пені, представник відповідача зазначив, що відповідач вжив всіх необхідні заходи по недопущенню господарського правопорушення та забезпеченню оплати вартості електричної енергії, а тому відповідач не відповідає за невиконання зобов"язання в частині нарахованих господарських санкцій, що виникла у зв"язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади (що є визнаним фактом на державному рівні), а тому у цій частині позову відповідач вважає, що слід відмовити. Щодо позовних вимог про стягнення вартості електричної енергії у сумі5082393,19 грн. заборгованості (яка складається з тарифної складової - 4235327,66 грн. та ПДВ 20%- 847065,53 грн.) представник відповідача зазначив, що вказана ситуація виникла не з вини відповідача, а у зв"язку з певними обставинами, однією із яких є визнаний на державному рівні факт невідповідності тарифів, діючих в минулі роки, встановлених для підприємств водопостачання. Крім того, відповідач зазначив, що причиною виникнення такої ситуації також стала необгрунтованість діючих тарифів на послуги, які надає підприємство, а також негативним чином на фінансовий стан підприємства впливає й недофінансування бюджетних установ всіх рівнів. Також зазначив, що юридичні факти критичного фінансового становища підприємств водопостачання та водовідведення, визнані на державному рівні, в результаті чого прийнято Закон України щодо компенсації заборгованості різниці в тарифах, яка виникла внаслідок невідповідності тарифів на послуги водопостачання та водовідведення фактичним витратам на їх надання, буде погашена за рахунок коштів державного бюджету.

28 вересня 2012 року відповідач надав клопотання, в якому просив надати відстрочку виконання рішення по справі № 5023/3906/12 до 31.12.2012 р.

28 вересня 2012 року відповідач надав клопотання, в якому просив суд зменшити розмір пені за липень 2012 року на 90%.

28 вересня 2012 року позивач надав заяву, в якій повідомив про погашення заборгованості по платі з компенсації перетікання реактивної енергії та ПДВ у повному обсязі в сумі 22781,12 грн. шляхом проведення заліку погашення заборгованості, у зв"язку з чим просив суд припинити провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2012 р. підтримував позовні вимоги, в частині заборгованості по платі з компенсації перетікання реактивної енергії та ПДВ в сумі 22781,12 грн. просив суд припинити провадження у справі. .

Представник відповідача позовні вимоги в частині 5082393,19 грн. заборгованості (яка складається з тарифної складової - 4235327,66 грн. та ПДВ 20%- 847065,53 грн.) визнає, просить суд відстрочити виконання рішення суду до 31.12.2012 р. та зменшити розмір пені за липень 2012 року на 90%.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представників сторін, судом встановлено наступне.

07 травня 2004 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків, (позивач) та Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м. Харків,(відповідач) був укладений договір № 4, який відповідно до п. 9.11 пролонгований на 2012 рік.

Рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 р. № 577/11, Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", перейменоване на Комунальне підприємство "Харківводоканал".

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та "Правил користування електричною енергією", затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Згідно умов договору позивач (постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору.

Відповідно до п. 2.2.5 договору, відповідач зобов"язаний своєчасно сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунків".

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі, здійснив відпуск електричної енергії споживачу у повному обсязі, а відповідач, в порушення умов договору своєчасно не розрахувався.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 4 235 327,66 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість" (зі змінами) нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію за спірний період в сумі 847 065,53 грн.

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення 847 065,53 грн. заборгованості по податку на додану вартість на електричну енергію обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 2.2.7 передбачено, що відповідач зобов"язується здійснювати оплату за послуги з компенсації реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 4а "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

Судом встановлено, що сума заборгованості за реактивну енергію була погашена у повному обсязі в результаті проведення заліку однорідних зустрічних вимог, що підтверджується копіями повідомлень АК "Харківобленерго" від 23.08.2012 р. № 01-36/6539, від 02-36/6160 від 10.08.2012 р..

Оскільки позовна заява датована 30.08.2012 р, а повідомлення АК "Харківобленерго" про здійснення заліку однорідних зустрічних вимог від 10.08.2012 р., від 23.08.2012 р., суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно та необґрунтовано заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 22781,12 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії (яка складається з тарифної складової за КРЕ- 18984,27 грн. та ПДВ 20%- 3796,85 грн.), у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних, тому вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 105 134,86 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачу нарахована пеня, яка складає 392 674,08 грн.

Відповідач надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на особливий статус підприємства, як об"єкта життєзабезпечення та стратегічного призначення, та на тяжкий фінансовий стан відповідача.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов'язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені відповідачем обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені та стягнути її у розмірі 39 267,40 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 353 406,68 грн. пені слід відмовити.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення, суд повідомляє наступне.

Заявник (відповідач) в обгрунтування наданої заяви про відстрочку виконання рішення суду вказав, що однією із причин виникнення заборгованості є визнаний на державному рівні факт невідповідності тарифів, діючих в минулі роки, встановлених для підприємств водопостачання. Крім того, відповідач зазначив, що причиною виникнення такої ситуації також стала необгрунтованість діючих тарифів на послуги, які надає підприємство, а також негативним чином на фінансовий стан підприємства впливає й недофінансування бюджетних установ всіх рівнів. Також зазначив, що юридичні факти критичного фінансового становища підприємств водопостачання та водовідведення, визнані на державному рівні, в результаті чого прийнято Закон України щодо компенсації заборгованості різниці в тарифах, яка виникла внаслідок невідповідності тарифів на послуги водопостачання та водовідведення фактичним витратам на їх надання, буде погашена за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", господарський суд на підставі ст. 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду. Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Суд, розглянувши клопотання заявника (відповідача) про відстрочку виконання рішення суду, враховуючи те, що при наданні відстрочки суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допустити їх настання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення суду строком до 31.12.2012 р.

Відповідно до п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 526, 599, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-84, 121 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 3, р/р № 260006932 у ПАТ "Мегабанк" м. Харкова, МФО 351629, код 37878391) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків(61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, на п\р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954) 5 082 393,19 грн. заборгованості (яка складається з тарифної складової - 4235327,66 грн. та ПДВ 20%- 847065,53 грн.), 105 134,86 грн. 3% річних, 39 267,40 грн. пені, 64 118, 28 грн. судового збору.

В стягненні 22 781,12 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії (яка складається з тарифної складової за КРЕ- 18984,27 грн. та ПДВ 20%- 3796,85 грн.) відмовити.

В стягненні 353 406,68 грн. пені відмовити.

Відстрочити виконання рішення суду по справі № 5023/3908/12 до 31.12.2012 р.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.10.2012 р.

Суддя Смірнова О.В.