Рішення № 26403461, 03.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.12 Справа№ 5015/3565/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Львівобленерго", м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл", м.Львів

про стягнення 14 132,74 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Горбунова О.Л. -представник по довіреності від 28.12.2011р. №502-5515/2.

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство „Львівобленерго" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл" про стягнення 14 132,74 грн., з яких 13 576,43 грн. основний борг за поставлену електричну енергію, в тому числі за реактивну електричну енергію в сумі 871,79 грн., 463,59 грн. пені та 92,72 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 28.08.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.09.2012р. Ухвалою суду від 12.09.2012р. розгляд справи було відкладено на 03.10.2012р.

В судовому засіданні представником позивача подано клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання вдруге не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням №79035 1170703 5 від 14.09.2012р. -вручено 17.09.2012р.

Станом на 03.10.2012р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд, встановив:

18.05.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл" (споживач) було укладено договір №67699 про постачання електричної енергії.

Віповідно до умов цього договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно із п.2.3.3. договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №9 "Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п.1 додатка №2 "Порядок розрахунків" до договору розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Пунктом 2 додатка №2 "Порядок розрахунків" до договору передбачено, що розрахунковим періодом вважається період з 18 числа попереднього місяця до 17 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Згідно із п.4 додатка №2 "Порядок розрахунків" до договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначених за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Відповідно до абзацу другого п.6 додатка №2 "Порядок розрахунків" до договору, тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Згідно із п.2.3.4. договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №7а (7б) "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенргії".

Відповідно до затверджених цін і тарифів станом на дату подання позовної заяви відповідач має заборгованість перед ПАТ „Львівобленерго" за спожиту електричну енергію в сумі 13 576,43 грн., в тому числі за реактивну електричну енергію в сумі 871,79 грн. за період березень -червень 2012р.

Позивач, за несвоєчасне виконання відповідачем розрахунків, на підставі п.4.2.1. договору нарахував пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 463,59 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував відповідачу 92,72 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 14 132,74 грн., з яких 13 576,43 грн. основний борг, 463,59 грн. пеня та 92,72 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідачу постачалась електрична енергія згідно укладеного з позивачем договору №67699 від 18.05.2007р.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не оплатив спожиті послуги в строки передбачені п.2 додатка №2 "Порядок розрахунків" до договору.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл" порушивши умови договору, не оплатило за поставлену електричну енергію у тому числі за реактивну електричну енергію за період березень -червень 2012р.

Наявність заборгованості в сумі 13 576,43 грн. підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростовано та не оспорено.

Відтак, випливає вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання електричної енергії за період з березень - червень 2012р. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано відповідачу три проценти річних на загальну суму 92,72 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п.4.2.1. договору сторони передбачили, що у разі внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 463,59 грн. пені.

19.04.2011р. у позивача відбулася зміна найменування юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №777369. За наслідками зміни найменування юридичної особи, Публічне акціонерне товариство „Львівобленерго" продовжує свою діяльність в результаті зміни найменування Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго" та приведення його статуту у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства".

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши докази у справі та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що позов документально обґрунтований та підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №12481 від 03.08.2012р. - 1 609,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 ЦК України, ст. 174, 193, 230-232, 275 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл" (79035, м.Львів, вул.Бузкова, будинок 2; код ЄДРПОУ 30947602) на користь Публічного акціонерного товариства „Львівобленерго" (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 3; ЄДРПОУ 00131587) 13 576,43 грн. основного боргу (в тому числі 871,79 грн. за реактивну електричну енергію), 463,59 грн. пені, 92,72 грн. 3% річних та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 08.10.2012р.

Суддя Сухович Ю.О.