ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1308/12
Суддя Заголдна Я.В.,
при секретарі судового засідання Бердій Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" про стягнення 16 462,49 грн.
за участю представників сторін:
Від позивача: Михайлов В.О. ( довіреність №03-05/17 від 03.01.12р.)
Від відповідача: Климець Н.Г. ( довіреність № 174 від 19.06.2012р.)
СУТЬ СПОРУ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" про стягнення 16 462 грн. 49 коп.: з яких 15 918 грн. 18 коп. основного боргу; 373 грн. 80 коп. пені; 105 грн. 62 коп. 3% річних та 64 грн. 89 коп. збитків від інфляції згідно Договору на відпуск теплової енергії № 209 від 11.11.2009 року та 1 609,50 грн. судового збору.
Ухвалою від 13.08.2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.08.2012 року.
Ухвалою від 22.08.12 року розгляд справи відкладено на 02.10.12 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.
02.10.2012р. через канцелярію господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява №03-05/1970 від 01.10.2012 року про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу. В заяві зазначено, що відповідачем 27.09.2012 року проведено часткову оплату суми основного боргу в розмірі 8 000,00 грн. Таким чином, сума основного боргу скаладає 7 918, 18 грн.
В судовому засіданні 02.10.2012 року оголошено перерву на 10.10.2012 року для оголошення вступної та резулятивної частини рішення.
В судовому засіданні 10.10.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідач в судовому засіданні 10.10.2012 року визнав основну суму боргу. В решті позовних вимог просить відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
При винесенні рішення суд
ВСТАНОВИВ:
11.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" -(підприємство) та Державним підприємством "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (споживач), було укладено договір на відпуск теплової енергії № 209.
Договір підписаний уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" і скріплений печатками сторін.
Згідно з пунктами 1.1 та 1.4 Договору підприємство зобов'язувється надавати Споживачеві теплову енергію в приміщення споживача за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 364 В ( приміщення гуртожитку), а Споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором (а.с.8).
Відповідно до п.5.4. Договору термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (а.с.8).
З 04.01.2011 року рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 6 на підставі Постанови НКРЕ від 14.10.2010 року № 1767 затверджено тарифи на послуги теплопостачання, які становлять місячну норму споживання за 1 кв.м 6,77 грн. з ПДВ. (а.с. 11-12).
На виконання умов договору № 209 позивач здійснив відпуск теплової енергії. Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором належним чином не виконав, розрахунки за теплову енергію своєчасно та в повному обсязі не провів, внаслідок чого згідно наявних у матеріалах справи доказів, за відповідачем утворилась заборгованість і станом на момент розгляду справи 16 462,49 грн. боргу не сплачено.
Даний факт підтверджується рахунками за послуги теплопостачання: № 209 від 31.10.2011р., № 209 від 30.11.2011р., № 209 від 30.12.2011 р., № 209 від 31.01.2012 р., № 209 від 29.02.2012 р., № 209 від 30.03.2012 р., № 209 від 27.04.2012р.(а.с.15-21).
02.10.2012р. через канцелярію господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява № 03-05/1970 від 01.10.2012 року про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу. В заяві зазначено, що відповідачем 27.09.2012 року проведено часткову оплату суми основного боргу в розмірі 8 000,00 грн.
Таким чином, сума основного боргу на момент винесення рішення скаладає 7 918, 18 грн.
В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем боргу в розмірі 7 918,18 грн.
Відповідно до п.6.3.3 Договору за порушення порядку розрахунків передбаченого п.5.4. договору - відповідач сплачує пеню у розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. За теплову енергію позивач нарахував пеню в сумі 373 грн. 80 коп. за період 11.11.2011р. - 10.04.2012р.
Крім того, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України та п.6.3.3 Договору позивач за прострочення виконання зобов'язання нарахував 64 грн. 89 коп. збитків з урахуванням індексу інфляції за період з 11.11.2011р. по 01.04.12 р. та 105 грн. 62 коп. 3% річних за період з 11.11.2011р. по 10.05.2012р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.(ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Враховуючи те, що сума основного боргу за договором на відпуск теплової енергії № 209 від 11.11.2009 р. складає 7 918,18 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтверджена належними доказами наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про повне погашення заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги про стягнення з Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" вказаної суми.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 6.3.3. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних від простроченої суми та сплачує основний борг з урахуванням індексу інфляції.
Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, тому позовна вимога про стягнення з відповідача 373 грн. 80 коп. пені підлягає задоволенню.
Враховуючи зазначене, вимоги позивача в частині стягнення 7 918 грн. 18 коп. основного боргу; 373 грн. 80 коп. пені; 105 грн. 62 коп. 3% річних та 64 грн. 89 коп. збитків від інфляції підтверджуєься Договором, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 549, 714 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви.
Керуючись ст. ст . 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 364, ЄДРПОУ 08276316, МФО 333539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008, МФО 353575) -7 918 грн. 18 коп. основного боргу, 373 грн. 80 коп. пені, 105 грн. 62 коп. 3% річних та 64 грн. 89 коп. збитків від інфляції та судовий збір в розмірі 1 609 грн. 50 коп.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 11.10.2012р.
Суддя Заголдна Я.В.
Судове рішення № 26403430, Господарський суд Рівненської області було прийнято 10.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5019/1308/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: