Рішення № 26403374, 03.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.12 Справа№ 5015/2835/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі", с. Жорниська, Яворівський район, Львівська областьдо відповідача:Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1про:стягнення 316976,96 грн. Головуючий суддя Артимович В.М.,

Судді Кітаєва С.Б., Цікало А.І.

При секретарі Савчин І.О.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі", с. Жорниська, Яворівський район, Львівська область, надалі -позивач, до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, надалі -відповідач, про стягнення коштів в сумі 316976,96 грн., з яких 295296,30 грн. основного боргу, 8858,89 грн. штрафу, 11935,88 грн. пені та 885,89 грн. інфляційних нарахувань.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в порушення умов договору купівлі-продажу від 01.08.2011 р., укладеного між сторонами, відповідач за поставлену продукцію частково не розрахувався, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 295296,30 грн. Одночасно, позивач просить стягнути пеню, штраф та інфляційні втрати, нараховані на основну суму боргу.

Ухвалою суду від 12.07.2012 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.08.2012 р. З підстав, викладених в ухвалі суду від 22.08.2012 р. розгляд справи відкладено на 10.09.2012 р.

Ухвалою суду від 10.09.2012 р. справу призначено до колегіального розгляду, судове засідання призначено на 03.10.2012 р.

01.10.2012 р. через канцелярію на розгляд суду надійшла письмова заява позивача -ТзОВ „Провімі" (вх. № 21968/12) про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, яка приймається судом до розгляду. Позивач повідомив суд про часткове погашення заборгованості відповідачем у сумі 40 000,00 грн. та надав уточнений розрахунок пені. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 255296,30 грн., пеню у сумі 27700,35 грн. та інфляційні нарахування в сумі 885,89 грн.

Позивач явку представника в засідання суду 03.10.2012 р. не забезпечив.

В судове засідання 03.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору по суті, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7901407352770.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 01.08.2011 р. укладено договір купівлі-продажу № 053С. Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар, в т.ч., але не виключно, комбікорми, кормові додатки, префікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що датою переходу права власності на товар від продавця до покупця вважається дата оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних або актів прийому-передачі.

Оплата за товар покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця з відстрочкою платежу чотирнадцять календарних днів з дати переходу права власності на товар від продавця до покупця, при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати триста п'ятдесят тисяч гривень (п. 5.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних, належним чином завірені копії яких долучено до позову, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 308471,20 грн. За поставлену продукцію відповідач розрахувався частково і станом на день звернення з позовом до суду прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становила 295 296,30 грн. Під час розгляду справи в суді відповідач додатково сплатив 40 000,00 грн. боргу, про що як доказ позивач долучив до позовних матеріалів копію банківської виписки від 13.09.2012 р. Відтак, сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача відповідно до заяви від 01.10.2012 р., становить 255296,30 грн.

Відповідно до п. 6.3 договору в разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем, останній сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції, штраф у розмірі трьох відсотків річних з суми простроченого платежу за кожен день прострочення та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

При прийнятті рішення суд виходив також з наступного.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Отже, господарське зобов'язання, яке виникло між позивачем та відповідачем згідно договору № 053С в силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України має бути належним чином виконане відповідно до вказівок закону та відповідного договору.

Норма ст. 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, провівши перерахунок пені з врахуванням вищенаведених нормативних положень та договірних умов, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 23310,29 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних нарахувань у розмірі 885,89 грн. нарахована позивачем правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

В ч. 1 ст. 4-3 ГПК України закріплений принцип змагальності, який є визначальним принципом господарського процесу.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення основного боргу, пені та інфляційних нарахувань не подав, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" в разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду. Таким. чином, поверненню позивачу з Державного бюджету України підлягає судовий збір в сумі 661,89 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі", с. Жорниська Яворівського району Львівської області, задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі" (81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс „Ямельня-1"; код ЄДРПОУ 32730400) 255296,30 грн. основного боргу, 23310,28 грн. пені, 885,89 грн. інфляційних нарахувань та 5589,65 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути позивачеві з Державного бюджету України судовий збір в сумі 661,89 грн., про що винести відповідну ухвалу.

Повний текст рішення складено 08.10.2012 р.

Головуючий суддя В.М. Артимович

Суддя С.Б. Кітаєва

Суддя А.І. Цікало