Рішення № 26403266, 09.10.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.12 Справа № 30/5014/2074/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біловодський елеватор», смт. Біловодськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства «Лисичанський желатиновий завод», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 23439 грн. 64 коп.

Суддя Голенко І.П.

в присутності представників сторін:

від позивача -Медик О.С., довіреність № 4/5/7 від 01.05.2012,

від відповідача -представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 23439 грн. 64 коп. відповідно до умов договору поставки № 147/16Л від 17.03.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору № 147/16Л від 17.03.2011 в частині оплати за поставлений товар (лушпиння соняшника).

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, явку повноважного та компетентного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами.

До початку даного судового засідання від відповідача надійшло клопотання № 26121/320 від 08.10.2012 про розгляд справи без участі його повноважного представника, а також зазначено про визнання боргу у розмірі 23439 грн. 64 коп.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

17.03.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Лисичанський желатиновий завод»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біловодський елеватор»(постачальник) укладено договір № 147/16Л, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність (поставити) покупцю лушпиння соняшника, а покупець зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити товар (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. 2.1 п. 2 договору товар поставляється продавцю згідно специфікаціям до договору, які є невід'ємною частиною договору. Поставка товару здійснюється партіями.

Підпунктом 3.2 п. 3 договору поставка товару здійснюється транспортом покупця.

Датою постачання вважається дата передання товару, зазначеної у супроводжувальних документах, підписаних уповноваженими представниками сторін (п. п. 3.4 п. 3 договору).

Згідно п. п. 5.1 п. 5 договору ціна товару зазначається у специфікаціях до договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. п. 8.1 п. 8 договору строк дії договору -31.12.2011, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань -до повного його виконання.

Специфікацією до договору передбачено лушпиння соняшника у кількості 100 тон на суму 25000 грн.

08.08.2011 сторони договору уклали додаткову угоду № 1, якою виклали п. 5.1 у наступній редакції: «Ціна товару з 08.08.2011 складає 300 грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ за умовами самовивозу»; п. 8.1 -«строк дії договору до 31.12.2012»та внесли зміни до преамбули щодо найменування відповідача -«Публічне акціонерне товариство «Лисичанський желатиновий завод».

11.11.2011 сторони договору уклали додаткову угоду № 2, якою виклали п. 5.1 у наступній редакції: «Ціна товару з 11.11.2011 за умовами самовивозу складає 300 грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ, ціна товару з доставкою транспортом постачальника складає 620 грн. за 1 тону з ПДВ».

12.12.2011 сторони договору уклали додаткову угоду № 3, якою виклали п. 5.1 у наступній редакції: «Ціна товару з 11.11.2011 за умовами самовивозу складає 250 грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ, ціна товару з доставкою транспортом постачальника складає 570 грн. за 1 тону з ПДВ».

16.12.2011 сторони договору уклали додаткову угоду № 4, якою виклали п. 5.1 у наступній редакції: «Ціна товару з 16.12.2011 за умовами самовивозу складає 155 грн. за 1 тону з урахуванням ПДВ, ціна товару з доставкою транспортом постачальника складає 570 грн. за 1 тону з ПДВ».

На виконання умов укладеного договору позивачем було передано відповідачу лушпиння соняшнику (товар) у кількості 168,65 тон на суму 26140 грн. 75 коп., що підтверджується видатковими накладними № 39, № 40, № 42, № 43, № 44, № 45 від 16.01.2012, № 53, № 54, № 49 від 17.01.2012, № 58, № 62, № 61, № 60, № 59, № 57, № 56 від 18.01.2012, № 63, № 64, № 65 від 19.01.2012, № 66, № 67 від 20.01.2012, які підписані належним чином та завірені печаткою підприємств, та довіреністю № 3 від 03.01.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Порядок оплати передбачений п. п. 5.2 п. 5 договору -100% протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку покупцю.

Позивач направив відповідачу рахунки на оплату № 68 від 16.01.2012 на суму 7333 грн. 05 коп., № 69 від 17.01.2012 на суму 3402,25 грн., № 70 від 18.01.2012 на суму 8994 грн. 65 коп., № 71 від 19.01.2012 на суму 3472 грн. 00 коп., № 72 від 20.01.2012 на суму 2938 грн. 80 коп., який отримав їх 02.08.2012 (а. с. 39-42, 67-71).

Відповідач частково оплатив поставлений йому товар на суму 2701 грн. 11 коп.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 147/16Л від 17.03.2011 складає 23439 грн. 64 коп., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2012, який підписаний належним чином та скріплений печатками підприємств (а. с. 43).

За таких обставин, позивачем заявлено до стягнення з відповідача сума заборгованості у розмірі 23439 грн. 64 коп. згідно договору № 147/16Л від 17.03.2011.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань на суму 26140 грн. 75 коп., що підтверджено наявними у матеріалах справи видатковими накладними № 39, № 40, № 42, № 43, № 44, № 45 від 16.01.2012, № 53, № 54, № 49 від 17.01.2012, № 58, № 62, № 61, № 60, № 59, № 57, № 56 від 18.01.2012, № 63, № 64, № 65 від 19.01.2012, № 66, № 67 від 20.01.2012, які підписані сторонами договору належним чином та завірені печатками підприємств, та довіреністю № 3 від 03.01.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей, що відповідачем у справі не спростовано.

Порядок оплати передбачений п. п. 5.2 п. 5 договору -100% протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку покупцю.

Як свідчать матеріали справи, позивач направив відповідачу рахунки на оплату № 68 від 16.01.2012 на суму 7333 грн. 05 коп., № 69 від 17.01.2012 на суму 3402,25 грн., № 70 від 18.01.2012 на суму 8994 грн. 65 коп., № 71 від 19.01.2012 на суму 3472 грн. 00 коп., № 72 від 20.01.2012 на суму 2938 грн. 80 коп., який отримав їх 02.08.2012.

Відповідач частково оплатив поставлений йому товар на суму 2701 грн. 11 коп.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 147/16Л від 17.03.2011 складає 23439 грн. 64 коп.

Відповідач визнав суму заборгованості у розмірі 23439 грн. 64 коп., про що зазначив у клопотанні № 26121/320 від 08.10.2012.

На підставі викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанський желатиновий завод», 93109, м. Лисичанськ Луганської області, код 00418030, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біловодський елеватор», смт. Біловодськ Луганської області, вул. Хорунжого, буд. 1, код 30419898, заборгованість у розмірі 23439 грн. 64 коп., судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано -11.10.2012

Суддя І.П. Голенко