Рішення № 26403230, 29.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.12 Справа№ 5015/2716/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львівдо відповідача: Дочірнього підприємства «Житлово -експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівського домобудівного комбінату -2», м. Львівпро: стягнення 149 367,92 грн. Суддя Долінська О.З. При секретарі Мариняк М.В.За участю представників:позивача: Трофимчук О.В. - дов. від 08.02.2011 р.відповідача: не з'явився.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»до Дочірнього підприємства «Житлово -експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівського домобудівного комбінату -2»про стягнення 149 367,92 грн. Ухвалою від 04.07.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.07.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов укладеного між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та Дочірним підприємством «Житлово -експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівського домобудівного комбінату -2»договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №4275/Ш від 01.07.2008 р. не провів повної оплати позивачу за надані послуги за період з 01.07.2011 р. -30.04.2012 р. внаслідок чого виникла заборгованість в сумі

143 447,26 грн. На підставі ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідачу також нараховано 4 129,41 грн. -пені, 1 242,76 грн. -3% річних та 548,49 грн. -інфляційних втрат.

В судове засідання 18.07.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду від 04.07.2012 р. виконав.

В судове засідання 18.07.2012 р. представник відповідача не з'явився, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні. Розгляд справи відкладено на 07.08.2012 р.

В судове засідання 07.08.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав.

В судове засідання 07.08.2012 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали суду не виконав.

В судовому засіданні розгляд справи відкладено на 29.08.2012 р.

В судове засідання 29.08.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду виконав.

В судове засідання 29.08.2012 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позов не подав, а отже не заперечив проти заявленого позову у визначеному Законом порядку.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та у відсутності представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Між сторонами по справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №4275/Ш від 01.07.2008 р. (надалі -Договір). Відповідно до умов даного договору теплопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1. Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання -протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади.

Зобов'язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію, відповідно до встановлених тарифів, є істотними умовами укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Порядок розрахунків за договором передбачено у розділах "Права та обов'язки споживача", "Порядок розрахунків", "Відповідальність сторін" договору.

Відповідно до п. 3.2.2. цього Договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним Договором.

Пунктом 6.3. вказаного Договору споживач (відповідач у справі) до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації (позивач у справі) вартість фактично спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді, якщо тариф на теплову енергію є одноставковим. Споживач (відповідач у справі) до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації (позивач у справі) вартість фактично спожитої теплової енергії та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження, яка визначається, як 1/12 величини річної плати за приєднане теплове навантаження, якщо тариф на теплову енергію є двоставковим.

Відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії перед Позивачем не виконав. Внаслідок чого у відповідача перед позивачем за період з 01.07.2011 р. по 31.04.2012 р. виникла основна заборгованість в сумі 143 447,26 грн.

Керуючись п. 7.2.3. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в розмірі 143 447,26 грн. не погасив, доказів оплати суду не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Виходячи з норм ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України вказує на те, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Керуючись ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2 ст. 530 ЦК України, встановлено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 ГПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з п. 6.3. Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 4275/Ш від 01.07.2008 року, укладеного між сторонами, споживач (відповідач у справі) до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації (позивач у справі) вартість фактично спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді, якщо тариф на теплову енергію є одноставковим. Споживач (відповідач у справі) до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації (позивач у справі) вартість фактично спожитої теплової енергії та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження, яка визначається, як 1/12 величини річної плати за приєднане теплове навантаження, якщо тариф на теплову енергію є двоставковим.

Як встановлено судом, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства та умовам укладеного Договору, договірні зобов'язання не виконав і внаслідок чого, допустив заборгованість перед позивачем за період з 01.07.2011 р. по 31.04.2012 р. у розмірі 143 447,26 грн.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази повного погашення боргу, проти основної суми боргу не заперечив.

Отже, позовні вимоги Позивача про стягнення з відповідача за період з 01.07.2011 р. по 31.04.2012 р. основної заборгованості є обґрунтованими.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»і відповідно до п. 7.2.3 зазначеного вище Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 4 129,41 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовзання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 242,76 грн. -3% річних та 548,49 грн. -інфляційних втрат, є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір виник внаслідок невиконання умов договору з його сторони.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 173, 179, 193 ГК України, ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Житлово -експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства «Львівського домобудівного комбінату -2»(адреса: вул. Творча, 8, м. Львів, 79037; ідентифікаційний код 323227736) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вул. Д. Апостола, 1, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 05506460) 143 447,26 грн. основної заборгованості, 4 129,41 грн. пені, 1 242,76 грн. -3% річних, 548,49 грн. інфляційних втрат та 2 987,34 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.