Рішення № 2640312, 09.12.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2008 р.

Справа № 33/75-08-4425

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Нікойл", м. Одеса

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Молагробізнес",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 262342,54 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Федоров А.А., довіреність в матеріалах справи,

від відповідача: не з’явився. Про дату, місце та час розгляду матеріалів справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №483746 від 24.11.08 року.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Вілсон" та ТОВ "Молагробізнес", як солідарних боржників, заборгованість за придбаний товар у розмірі 272585,00 грн.

Господарським судом задоволено клопотання позивача про відмову від позовних вимог у відношенні ТОВ "Вілсон" та припинено провадження у цій частині з огляду на те, що згідно наданого договору поруки ТОВ "Вілсон" забезпечив виконання зобов'язань ТОВ "Молагробізнес" лише частково –щодо обов'язку прийняти товар у власність, а також з урахуванням того, що відмова від позовних вимог до ТОВ "Вілсон" не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до уточнених позовних вимог позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з ТОВ "Молагробізнес" заборгованості за придбаний товар та господарських санкцій за неналежне виконання договірних зобов’язань у розмірі 262342,54 грн.

Відповідач в судові засідання, призначені на 18 листопада 2008 року та 09 грудня 2008 року не з’явився та не скористався правом на надання господарському суду відзиву, у зв’язку з чим, відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядяється за наявними у ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

26 квітня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Нікойл" та товариством з обмеженою відповідальністю "Молагробізнес" укладено договір поставки № 2/18, відповідно до п.п. 1.2., 2.2., позивач зобов'язався поставляти відповідачу продукцію за асортиментом, кількістю, ціною та у строки, що визначені у специфікаціях до цього договору, а відповідач за п. 2.3. договору зобов'язався її оплачувати у строки, які визначаються у специфікаціях.

10 червня 2008 р. позивач та відповідач підписали специфікацію № 23 до вказаного договору, за якою погодили поставку протягом 11 –17 червня 2008 року 22000 кг пальмового масла 36-39 на суму 207900,00 грн., яка підлягає сплаті протягом 30 днів з моменту поставки.

04 липня 2008 р. позивач та відповідач підписали специфікацію № 24 до вказаного договору, за якою погодили поставку протягом 04 –08 липня 2008 року 22000 кг пальмового масла 36-39 на суму 207900,00 грн., яка підлягає сплаті протягом 30 днів з моменту поставки.

З видаткової накладної № Ни-0000979 від 13 червня 2008 р. випливає, що відповідач в цей день отримав 22000 кг пальмового масла 36-39 на суму 207900,00 грн.

З видаткової накладної № Ни-0001006 від 04 липня 2008 р. випливає, що відповідач в цей день отримав 22000 кг пальмового масла 36-39 на суму 207900,00 грн.

Згідно ст. 253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Сторони у специфікаціях визначили строк у днях. Отже продукція, що була поставлена за накладною № Ни-0000979 від 13 червня 2008 р., повинна бути оплачена до 14 липня 2008 р. включно, а продукція, що була поставлена за накладною № Ни-0001006 від 04 липня 2008 р. –до 04 серпня 2008 р. включно.

З підписаного позивачем та відповідачем Акту звірки розрахунків від 05 грудня 2008 р. випливає, що відповідач прострочив виконання своїх грошових зобов'язань, що випливають із зазначених вище специфікацій №№ 23 та 24 до спірного договору. Так, станом на 14 липня 2008 р. загальний розмір заборгованості відповідача становив 549086,00 грн., з яких за специфікацією № 23 - 207900,00 грн. та за специфікацією № 24 - 207900,00 грн.; станом на 04 серпня 2008 р. –456186,00 грн., з яких за специфікацією № 23 - 207900,00 грн. та за специфікацією № 24 - 207900,00 грн.; станом на 14 листопада 2008 р. (тобто станом на день, по який позивач просить стягнути господарські санкції згідно із заявою про зменшення позовних вимог) –238286,00 грн., з яких за специфікацією № 23 - 30386 грн. та за специфікацією № 24 до договору - 207900,00 грн.; станом на 05 грудня 2008 р. –188286,00 грн. за специфікацією № 24.

Позивач та відповідач не надали суду будь-яких доказів зміни розміру заборгованості відповідача з 06 грудня 2008 р. і до моменту вирішення справи по суті. Наведена у акті звірки розрахунків від 05 грудня 2008 р. інформація підтверджується іншими матеріалами справи, зокрема - довідкою відділення № 260 АКІБ "УкрСиббанк" № 37-1/38-1/2512 від 09 жовтня 2008 р.; банківськими виписками по рахунку позивача.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб’єкта який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Положеннями ст. 625 ЦК України визначено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань за спірним договором позивачем заявлені уточнені вимоги про стягнення з ТОВ "Молагробізнес" 262342,54 грн., з яких 237585,00 грн. основного боргу, 16299,71 грн. пені за п. 3.1. договору, 6414,79 грн. –інфляційних витрат, 2043,04 грн. річних за правилами ч.2 ст. 625 ЦК України.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про стягнення, серед інших судових витрат, також витрат на оплату послуг адвоката у сумі 13629,25 грн. На підтвердження останньої вимоги представником позивача надані договір про надання юридичних послуг між ТОВ "Нікойл" та адвокатом Федоровим А.А., квитанція до прибуткового касового ордеру, за якою адвокатом Федоровим А.А. отримано суму у розмірі 13629,25 грн., що за п. 5.1. договору становить 5% від первісної ціни позову. Фактичне надання послуг підтверджується позовною заявою та іншими процесуальними документами, складеними адвокатом Федоровим А.А., особистою участю адвоката у судових засіданнях.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з того, що на час прийняття рішення у справі заборгованість відповідача за поставлену продукцію складає 188286,00 грн. Також суд зазначає, що у заяві про зменшення позовних вимог позивач помилково визначив суму заборгованості відповідача за продукцію, поставлену за видатковою накладною № Ни-0000979 від 13 червня 2008 р. у розмірі 29685,00 грн. Згідно наданих суду доказів сума заборгованості відповідача за продукцію, поставлену за цією накладною, складає 30386 грн. Але, оскільки сума господарських санкцій визначена позивачем виходячи з меншої суми, права відповідача цим не порушені, а позивач не скористався своїм правом виправити арифметичну помилку та збільшити розмір позовних вимог. Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі первісних позовних вимог, оскільки часткове погашення відповідачем кредитної заборгованості здійснено після порушення провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Молагробізнес" (вул. Панікахи, б. 77-А, м. Дніпропетровськ, 49041; код ЕДРПОУ: 32495188; П/р № 26000301031101 у ФАБ "Південний", м. Дніпропетровськ, МФО 306458) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нікойл" (вул. Новосельського, б. 69/71, кв. 28, м. Одеса, 65023; код ЕДРПОУ: 34929783; П/р № 26002092283100 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО: 351005) 188286 (сто вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 16299 (шістнадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 71 коп. пені, 6414 (шість тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 79 коп. –інфляційного відшкодування, 2043 (дві тисячі сорок три) грн. 04 коп. річних, 2725 (дві тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 85 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, 13629 (тринадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 25 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Мазур Д.Т.