Рішення № 26402586, 12.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.12р. Справа № 42/5005/7279/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод",

м. Красноперекопськ, АРК

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки, Луганська обл.

про стягнення 2205,38 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Москаленко О.А., дов. № 92 від 30 грудня 2011 р.

від відповідача: Селяков Олег Валентинович, дов. № 79 від 01 січня 2012 р.

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - Відповідач), третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (далі - Третя особа) про стягнення збитків у сумі 2205,38 грн., заподіяних внаслідок незабезпечення збереження вантажу, а саме - 2600 кг. вугілля антрацит при його перевезенні у вагоні № 63002760 за залізничною накладною № 49024177.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на комерційний акт АА № 043678/14 від 19.03.2012 р. та нормативні вимоги ст.ст. 110, 114, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 314, 1166 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача у своїх поясненнях підтримав позов із наведених у ньому підстав.

Відповідач у письмовому відзиві позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що сума вартості нестачі вантажу не підтверджена належними доказами.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, посилаючись на відсутність своєї вини.

Третя особа про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, свого повноважного представника в судове засідання не направила. Через канцелярію суду 17.09.2012 р. подала витребувані судом документи та письмове пояснення з висновком про обгрунтованість позовних вимог.

У судовому засіданні 11.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, з'ясувавши всі фактичні

обставини справи, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором поставки № 4600002876 від 04 жовтня 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДИНГ» зобов'язалось на умовах цього договору передати, а ВАТ «Кримський содовий завод», правонаступником якого у зв'язку із зміною найменування є позивач - ПАТ «Кримський содовий завод (державна реєстрація змін проведена державним реєстратором 26.04.2012 р., номер запису 11421050027000005), прийняти та сплатити вугільну продукцію по марочному складу, цінам та в кількості, зазначеними в Специфікаціях до цього Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно зі Специфікацією від 07 листопада 2011 р. протягом 2012 року на користь позивача заплановано поставити вугілля АО 25-50(70) у кількості 70 000 т на загальну суму з ПДВ 105 420 000,00 грн. (п. 1 Специфікації).

Вантажовідправник вугілля - ДП «Ровенькиантрацит" (п. 4. Специфікації).

13 березня 2012 р. ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» здало для перевезення на станції Фащевка Донецької залізниці у вагоні № 63002760 вантаж - вугілля антрацит сорт АО 25-50мм, завантажений нижче бортів у кількості 70000 кг для доставки його одержувачу - Публічному акціонерному товариству "Кримський содовий завод", станція і залізниця призначення - Красноперекопськ Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничною накладною № 49024177 (а.с. 21).

Вантаж перевозився насипом у відкритому вагоні.

Завантаження вантажу здійснене вантажовідправником.

19 березня 2012 р. вантаж прибув на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці та виданий одержувачу зі складанням акту загальної форми від 19 березня 2012 р. (а.с. 22) та комерційного акту АА № 043678/14 від 19 березня 2012 р. (а.с. 23).

Відповідно до комерційного акту на підставі акту загальної форми станції Джанкой №10959 від 16.03.2012 р. було проведене комісійне переважування вагону 63002760 з вантажем - вугілля антрацит. При переважуванні встановлено: брутто - 91 000 кг, тара з брусу 23 600 кг, нетто 67 400 кг. По документу значиться: нетто 70 000 кг, тара з брусу 23600 кг. Недостача складає 2600 кг. Навантаження нижче бортів 30-40 см без маркування, слідів його нанесення немає. З півдня зліва над 1 м люком поглиблення 120х80х20 см. з півночі зліва над 1, 2, 3, 4 люками поглиблення 600х180х20 см. З півночі зправа над 1м люком 120х80х20см. Протікання вантажу немає, люки, двері закриті. За документом вантаж маркований двома паралельними полосами по довжині вагона вапном. У графі найменування вантажу значиться "завантажений нижче бортів" розміри не зазначені. Вантаж, якого не вистачає у вагоні, вміститися міг. Вантаж прибув у технічно справному вагоні. Переважування здійснювалося на справних приписних 150 тонних вагонних вагах одержувача комерційним агентом Субботіною Є.М. у присутності відповідальних працівників залізнодорожної станції. При повторному переважуванні вага брутто 91000 кг підтвердилась. За вантажним двором за штатним розкладом не значиться.

Із урахуванням встановлених обставин справи суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до нормативних положень статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з частиною 1 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно зі статтею 110 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (із змін. і доп.), залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Указані в комерційному акті АА № 043678/14 від 19 березня 2012 р. відомості свідчать про несхоронність вантажу при перевезенні.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень від відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах покладається на залізницю.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини третьої статті 314 Господарського кодексу України у разі втрати або нестачі вантажу за заподіяну при перевезенні шкоду перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідач не довів суду належними і допустими доказами, що нестача спірного вантажу виникла з незалежних від нього причин.

Статтею 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).

Позивач розрахував заявлену до стягнення вартість збитків від нестачі вантажу з урахуванням встановленої відповідно до комерційного акта нестачі - 2600 кг, 1% його природного збитку (700 кг), передбаченого пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (зареєстровано в МЮ України 24.11.2000 р. за № 862/5083), та з урахуванням вартості вантажу - 1160,73 грн. за 1 т, визначеної відповідно до рахунка-фактури № 1303-21 від 13.03.2012 р. ТОВ «ДТЕК Трейдинг»(а.с. 22), який не є вантажовідправником.

Разом із тим, за довідкою № 763 від 10.09.2012 р. вантажовідправника - ТОВ "Ровенькиантрацит" вартість 1 т. вугілля антрацит, відправленого 13.03.2012 р. у вагоні №63002760 за накладною № 49024177, складає 1244,64 грн. разом із ПДВ (а.с. 108) .

Таким чином, загальна сума нестачі спірного вантажу з урахуванням його природної втрати ваги, а саме: вугілля антрацит - 1900 кг (2600 кг - 700 кг = 1900 кг) при визначенні її з урахуванням ціни вантажовідправника буде складати 2364,82 грн. (1900 кг х 1244,64 грн. : 1000 = 2364,82 грн.).

Враховуючи викладене, саме в цій сумі і повинен нести майнову відповідальність відповідач за незбереження спірного вантажу при його перевезенні. Але, приймаючи до уваги межі позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у заявленій ним сумі - 2205 грн. 38 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32 - 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства «Кримський содовий завод» (96000, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, ідентифікаційний код 05444546) збитки, заподіяні несхоронним перевезенням вантажу, у сумі 2205 (дві тисячі двісті п'ять) грн. 38 коп., судовий збір у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.І. Колісник Повне рішення складено 12.10.2012 р.