Рішення № 26402406, 08.10.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

08 жовтня 2012 р. Справа 2/55/2012/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест" 03087, м.Київ, вул. Єреванська, 8

до: Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 1

про стягнення 19 280,00 грн. заборгованості

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача, Ляпін Д.В. - за довіреністю;

відповідача, Павлюк Д.Л. - за довіреністю;

ВСТАНОВИВ :

Заявлено Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест" до Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" про стягнення 19 280,00 грн. заборгованості за договором поставки №01/П-ВШ від 01.06.2010 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.09.2012 р. порушено провадження у справі №2/55/2012/5003 та призначено до розгляду на 08.10.2012 року.

08.10.2012 року в засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовільнити його в повному обсязі.

Представник відповідача з наданих пояснень та направленого до суду відзиву проти позову заперечує, обґрунтовуючи свої доводи тим, що свої зобов'язання перед позивачем щодо поставки цегли відповідач виконав у повному обсязі, проте позивач в порушення вимог п.7.3. договору не повернув тару (піддони) відповідачеві в термін 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту прийняття товару, а тому сума в розмірі 19 280,00 грн. не є переплатою за отриману цеглу, а зарахована як частина вартості заставної тари згідно з п.7.1. договору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест" (далі-покупець) та Приватним підприємством "Компанія "Володимирський масив" (далі-продавець) укладено договір поставки №01/П-ВШ.

Згідно з п.1.1 договору продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця цеглу керамічну (надалі-товар) відповідно до специфікацій (прайс-листів) продавця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 6.4. договору оплата здійснюється покупцем на підставі договору та рахунків-фактур. виставлених продавцем покупцю на вартість відповідної партії товару.

Покупець сплачує суму вартості відповідної партії товару, зазначену в рахунку-фактурі, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку: 50% вартості - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня одержання рахунку - фактури, 50% вартості - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня прийняття покупцем останньої партії товару згідно зі ст. 5 та 6 цього договору (п.п. 6.6, 6.6.1., 6.6.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме копій банківських виписок позивач свої зобов'язання за договором виконав перерахувавши відповідачу оплату за цеглу в розмірі 830 820,00 грн.

Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору поставив товару на загальну суму 811 540,00 грн.

В зв'язку з втратою позивачем інтересу в поставці товару, останнім була пред'явлена відповідачу вимога вих. №252 від 26.10.2011 року про повернення грошових коштів в суму 19 280,00 грн., яка направлялась відповідачу 09.11.2011 року, що стверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку №0694 від 09.11.2011 року та опису вкладення в цінний лист.

Однак, зазначена вимога листом №120 від 17.11.2011 року відповідачем відхилена з мотивів неповернення позивачем зворотної тари (піддонів) вартістю 21 240,00 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по оплаті товару (цегли) в сумі 830 820,00 грн.

Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору свій обов'язок щодо поставки товару (цегли) виконав частково на загальну суму 811 540,00 грн., що стверджується в тому рахунку довідкою №84/1 від 02.10.2012 року за підписом головного бухгалтера ПП "Компанія Володимирський масив" Чверкун В.В.

Заперечення відповідача стосовно неповернення позивачем зворотної тари (піддонів) на загальну суму 21240,00 грн. викладені у відзиві на позовну заяву №86 від 03.10.2012 року судом до уваги не беруться, оскільки не є предметом позову, та судового розгляду у даній справі.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 19 280,00 грн. переплати за цеглу підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на судовий збір покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 1, код 34887094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 8, код ЄДРПОУ 32246715) 19 280,00 грн. переплати за товар, 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 11 жовтня 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 03087, м.Київ, вул.Єреванська, 8

3 - відповідачу 21050, м.Вінниця, вул.Соборна, буд.1