Постанова № 2640223, 09.12.2008, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.12.2008 р. справа №10/23

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Скакуна О.А.

суддів

Колядко Т.М. , Мирошниченка С.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

- Ахметова Н.В. представник за дов. №07-5157

від 28.12.2008 року;

від відповідача:

- Сьомка Р.О., представник за дов. б/н

від 19.08.2008 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від

02.10.2008 року

по справі

№10/23 (Приходько І.В.)

за позовом

Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" м.Макіївка Донецької області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" м.Донецьк

про

стягнення вартості недостачі вугільного концентрату в сумі 2 728 грн.02 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.10.2008 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" м.Макіївка Донецької області (далі по тексту ЗАТ "Макіївкокс") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" м.Донецьк (далі по тексту ТОВ "Енергоімпекс") про стягнення вартості недостачі вугільного концентрату в сумі 2 728 грн.02 коп. задоволені повністю.

В обґрунтування рішення, суд першої інстанції послався на те, що на перевезення залізничним транспортом вантажів, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під’їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування, поширюються норми Статуту залізниць України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року, отже вважає, що надавши залізниці накладну і вантаж, відповідач уклав з залізницею угоду на перевезення спірних вантажів у вагонах.

-2-

Також, господарський суд вважає, що ТОВ "Енергоімпекс" є належним відповідачем за цим позовом, оскільки ст.24 Статуту залізниць України, передбачає, що саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2008 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права: ст.511, 909 Цивільного кодексу України, ст.307 Господарського кодексу України, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та ст.129 Статуту залізниць України, п.2 Правил складання актів, п.1 Інструкції П-6. На думку скаржника, ці норми регулюють відношення, які виникають з різних підстав і відповідно до них потрібно застосовувати тільки ті норми, які регулюють саме ці відносини. Норми Статуту залізниць України регулюють відношення, які виникають на підставі договору перевезення. Інструкція П-6 застосовується тільки до відношень, які виникли з договору поставки, бо саме цим договором передбачено їх застосування. Суд неправильно застосував умови договору постачання (Інструкцію П-6) до відносин, які виникли з договору перевезення і навпаки. Умови договору є обов'язковими для виконання тільки сторонами цього договору і не породжують обов'язки у третіх осіб.

Також скаржник зауважив, що суд в рішенні помилково посилається на ст.24 Статуту залізниць України, згідно якого вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, оскільки дію цієї статті можливо застосовувати до відношень які виникають з договору перевезення, а не з взаємовідносин, яки виникають з договору поставки (купівлі-продажу).

В апеляційній скарзі ТОВ "Енергоімпекс" зазначає і те, що акт про приймання продукції по кількості складений 06.03.2007 року, рахунок-фактура №10156 пред'явлений 14.03.2007 року, а оплата здійснена платіжним дорученням №1046 від 20.03.2007 року, тобто позивач вже знав про недостачу, але ж здійснив оплату за всю кількість продукції, що зазначена в накладній, що підтверджує той факт, що позивачем не вживались заходи щодо зменшення розміру збитків. Якщо неправильно зазначення маси вантажу існувало, позивач повинен був прийняти продукцію і сплатити за фактичну поставлену кількість продукції.

Крім того, ТОВ "Енергоімпекс" вважає себе неналежним відповідачем по даній справі, оскільки договір №2080дс/292 від 01.10.2003 року (з урахуванням додаткової угоди №72 від 28.02.2007 року) укладався між ЗАТ "Макіївкокс" та ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", отже зобов'язання за цим договором належним чином повинні бути виконані саме цими сторонами. Згідно п.4.3 договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року, перехід права власності на продукцію відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі. Позивач всіма своїми діями підтвердив отримання усієї кількості продукції, що підтверджується актом приймання-передачи №10156 від 08.03.2007 року, підписаним позивачем та ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" та документами, які свідчать про оплату зазначеної в накладній кількості вантажу.

У відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання представник ЗАТ "Макіївкокс" просив оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки вважає її безпідставною.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

За залізничною накладною №49133826 від ТОВ "Енергоімпекс" (вантажовідправник) на адресу ЗАТ "Макіївкокс" (вантажоодержувач) у вагонах №№65488751, 66750811,

-3-

66032061 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію Ясинувата Донецької залізниці поступив вугільний концентрат марки "Ж" загальною вагою 207 000 кг.

На станцію призначення Ясинувата Донецької залізниці вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання під час перевезення та 06.03.2007 року був виданий ЗАТ "Макіївкокс" залізницею без перевірки маси та кількості місць згідно ст.52 Статуту залізниць України.

Під час зважування вагонів з вугільним концентратом 06.03.2007 року позивачем була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв’язку з чим приймання вантажу було зупинене та викликано представника вантажовідправника для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту, що відображено в акті №275/п від 06.03.2007 року (а.с.9).

За участю представника ЗФ "Дзержинська" від ТОВ "Енергоімпекс" - майстра навантаження Хливняк О.Г., яка діяла на підставі довіреності №13-251 від 06.03.2007 року, приймання продукції було продовжено та за результатами перевірки складений акт №275 від 06.03.2007 року про приймання продукції за кількістю (а.с. 10).

Акт про приймання продукції за кількістю №275 від 06.03.2007 року підписаний представниками сторін із зауваженням представника відповідача, що ЗФ "Дзержинська" визнає недовантаження з урахуванням природної втрати 1%.

Відвантаження концентрату здійснювалось на виконання умов договору №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005 року між ТОВ "Енергоімпекс" (Продавець) та ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" (Покупець), згідно з розділом 1 якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного Договору вугільну продукцію (а.с. 82).

За договором №2080дс/292 від 01.10.2003 року (а.с. 72), укладеним між ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" (Продавець) та ТОВ "Макіївкокс" (Покупець), ЗАТ "Макіївкокс" є вантажоодержувачем вугільного концентрату за спірною поставкою і одночасно його покупцем (додатковою угодою від 04.11.2003 року у договорі №2080дс/292 від 01.10.2003 року здійснено заміну ТОВ "Макіївкокс" на ЗАТ "Макіївкокс" у зв'язку з перерегистрацією).

Розділ 1 договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року передбачає, що Продавець зобов’язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умах договору вугільну продукцію (Товар), номенклатура, кількість, ціни, строки і умови поставки якого погоджуються сторонами в додаткових угодах.

Відповідно до розділу 3 зазначеного договору оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем в гривнях шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця в строки, обумовлені сторонами в додаткових угодах.

У розділі 4 договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року сторонами узгоджено, що приймання Товару здійснюється у відповідності до вимог "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю" №П-7 з змінами та доповненнями і "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю" №П-6.

Перехід права власності на Товар, згідно з п.4.3 розділу 4 договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року, відбувається в момент підписання обома сторонами акту приймання-передачі матеріальних цінностей.

У відповідності з п.2 додаткової угоди №72 від 28.02.2007 року до договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року, Покупець розраховується з Продавцем за поставлений Товар шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 30-ти банківських днів з дати виписки рахунку (а.с. 74).

З копії рахунку-фактури №10156 від 14.03.2007 року та копії платіжного доручення №1046 від 20.03.2007 року вбачається, що позивач здійснив оплату ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" за договором №2080ДС у розмірі 10 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 16-17).

-4-

ЗАТ "Макіївкокс" звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Енергоімпекс" про стягнення недостачі вартості вугільного концентрату в сумі 2 728 грн.02 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на залізничну накладу №49133826, акт про приймання продукції по кількості №275/п від 06.03.2007 року, акт про приймання продукції по кількості №275 від 06.03.2007 року, акт про вагу тари №275 від 06.03.2007 року, виявлення недостачі в розмірі 4 786 кг на суму 2 728 грн. 02 коп. з ПДВ, рахунок-фактуру №10156 від 14.03.2007 року та платіжне доручення №1046 від 20.03.2007 року.

Ці вимоги позивача судом першої інстанції були задоволені.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Між ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" (Продавцем) та ТОВ "Макіївкокс" (Покупцем) був укладений договір №2080дс/292 від 01.10.2003 року на поставку вугільної продукції.

Додатковою угодою від 04.11.2003 року сторони змінили покупця на ЗАТ "Макіївкокс".

Доповненнями до договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року сторони продовжили строк його дії до 31.12.2007 року (а.с. 75-77).

Додатковою угодою №72 від 28.02.2007 року до договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року сторони узгодили поставку вугільної продукції у березні 2007 року на умовах СРТ станція Покупця (Інкотермс 2000) та у п.2 зазначили, що Покупець розраховується з Продавцем за поставлений Товар шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 30-ти банківських днів з дати виписки рахунку.

Розділом 4 договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року встановлено, що приймання Товару здійснюється у відповідності до вимог "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю" №П-7 з змінами та доповненнями і "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю" №П-6.

У розділі 6 договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року передбачено, що сторони несуть відповідальність за заподіяні збитки у відповідності з діючим законодавством.

В матеріалах справи міститься копія рахунку-фактури №10156 від 14.03.2007 року, виставленого ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" на оплату продукції в сумі 920 094 грн. 00 коп. (разом з ПДВ), у тому числі за 3 спірних вагона, які надійшли за накладною №49133826, а також копія платіжного доручення №1046 від 20.03.2007 року на суму 10 000 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу "оплата дог.№2080ДС от 01.10.2003г. за угольную продукцію".

Таким чином, враховуючи дані обставини, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем вугільна продукція була отримана на виконання умов договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Енергоімпекс" у вагонах №№65488751, 66750811, 66032061 за залізничною накладною №49133826 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці на станцію Ясинувата Донецької залізниці відвантажило ЗАТ "Макіївкокс" вугільний концентрат марки "Ж" загальною вагою 207 000 кг.

Відвантаження концентрату здійснювалось на виконання умов договору №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005 року між ТОВ "Енергоімпекс" (Продавець) та ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" (Покупець), згідно з розділом 1 якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного Договору вугільну продукцію. Додатковими угодами від 30.12.2005 року та від 30.11.2006 року дія договору №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005 року продовжена до 31.12.2006 року, а потім до 31.12.2007 року.

-5-

Додатковою угодою №24 від 27.02.2007 року до договору №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005 року Продавець в березні 2007 року зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити вугільний концентрат на умовах поставки FCA станція відправника (Інкотермс 2000).

Наведене свідчить про те, що ЗАТ "Макіївкокс" є вантажоодержувачем вугільного концентрату за спірною відправкою і одночасно його покупцем за договором №2080дс/292 від 01.10.2003 року, укладеним між ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" (Продавцем) та ТОВ "Макіївкокс" (Покупцем).

На станцію призначення Яснувата Донецької залізниці вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання під час перевезення та 06.03.2007 року був виданий ЗАТ "Макіївкокс" залізницею без перевірки маси та кількості місць згідно ст.52 Статуту залізниць України.

Під час зважування вагонів з вугільним концентратом 06.03.2007 року позивачем була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв’язку з чим приймання вантажу було зупинене та викликано представника вантажовідправника.

Того ж дня, 06.03.2007 року, за участю представника ЗФ "Дзержинська" від ТОВ "Енергоімпекс" - майстра навантаження Хливняк О.Г., яка діяла на підставі довіреності №13-251 від 06.03.2007 року, приймання продукції було продовжено та за результатами перевірки складений акт №275 від 06.03.2007 року про приймання продукції за кількістю.

Даним актом зазначено: фактична вага тари загальна - 66 050 кг, нетто вантажу - 201 800 кг, недостача вантажу загалом - 6 650 кг.

Комісія дійшла висновку, що недостача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником.

Акт підписаний з зауваженнями представника відповідача, що ЗФ "Дзержинська" визнає недовантаження з урахуванням природної втрати 1%.

В подальшому, 08.03.2007 року, після прийняття від перевізника спірних вагонів і складення акту №275 від 06.03.2007 року про приймання продукції за кількістю, ЗАТ "Макіївкокс" та ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" підписали акт прийому-передачі продукції №10156 по договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року, згідно якого позивач прийняв від ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" вугільний концентрат у тому числі і у вагоні №65488751 - 70 000 кг, №66750811 - 68 000 кг, №66032061 - 69 000 кг за залізничною накладною на групу вагонів №49133826 (а.с. 78). Акт з боку ЗАТ "Макіївкокс" підписаний головою правління і нижче підпису голови правління начальником юридичного відділу зроблене застереження такого змісту: "Цей акт зі сторони ЗАТ "Макіївкокс" підписаний без врахування недовантажень, які можуть бути зафіксовані в актах, складених за "Інструкцією П-6".

З акту б/н від 14.03.2007 року вбачається, що згідно договору №04/11/1пр/8851дс від 04.11.2005 року Продавець, ТОВ "Енергоімпекс", поставив на адресу ЗАТ "Макіївкокс", а Покупець, ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", прийняв вугільний концентрат, відвантажений з філіалу ЗФ "Дзержинська" ТОВ "Енергоімпекс" у тому числі і у вагоні №65488751 - 70 000 кг, №66750811 - 68 000 кг, №66032061 - 69 000 кг.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу (ГК) України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

-6-

Як передбачено ст.511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до ст.194 ГК України, виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто. Неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язаним передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України є продавець.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець згідно ч.1 ст.670 ЦК України має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Враховуючи вищенаведені норми права та ті обставини, що ТОВ "Енергоімпекс" є вантажовідправником, але не продавцем (постачальником) вугільного концентрату, отриманого ЗАТ "Макіївкокс" 06.03.2007 року за залізничною накладною №49133826, а продавцем концентрату за спірною відправкою є ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" згідно договору №2080дс/292 від 01.10.2003 року, укладеним між ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" (Продавець) та ЗАТ "Макіївкокс" (Покупець), а також те, що ЗАТ "Макіївкокс" оплату за поставлену продукцію здійснив продавцеві - ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", а вартість нестачі (фактично повернення сплачених за не відвантажену продукцію коштів) вимагає від незобов’язаної (щодо нього) сторони, з яким у нього не існує ніяких договірних відносин щодо предмету купівлі-продажу і здійснення розрахунків, суд апеляційної інстанції вважає, що ТОВ "Енергоімпекс" не є належним відповідачем у даній справі, а тому висновок господарського суду, викладені в рішенні є невірними.

При поданні позовної заяви позивач як на підставу свої вимог і заперечень послався на ст.ст.1166, 1192 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п.п. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що на підставах заявлених ЗАТ "Макіївкокс" у відповідності з ст.ст.1166, 1192 Цивільного кодексу України до ТОВ "Енергоімпекс" про стягнення вартості недостачі вугільного концентрату в сумі 2 728 грн.02 коп. задоволенню не підлягають, оскільки позивач не надав як суду першої так і суду апеляційної інстанції доказів, що підтверджують вину відповідача.

-7-

За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2008 року по справі №10/23 підлягає скасуванню як таке, що винесене з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" м.Донецьк - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2008 року по справі №10/23 за позовом Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" м.Макіївка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" м.Донецьк про стягнення вартості недостачі вугільного концентрату в сумі 2 728 грн.02 коп. - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" м.Макіївка Донецької області - відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс" м.Макіївка Донецької області (вул. Горького, 1 м.Макіївка, Донецька область, 86106, р/р 26004198061891 у Донбаському філіалі ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 335593, код ЄДРПО 32598706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" м.Донецьк (вул. Майська, 66, м.Донецьк, 83028, р/р 26005301559491 в ЦМО ПІБ м.Горлівки, МФО 334464, код ЄДРПО 30962337) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 51 грн. 00 коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М. Колядко

С.В. Мирошниченко

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС