Ухвала суду № 26401869, 02.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6690/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратый О.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АС-МВК» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-МВК»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2012 року № 0001812206 в частині нарахування суми грошового зобов'язання: пені за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД, код платежу 21081000, у розмірі 41 523,22 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач по справ подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АС-МВК»зареєстроване як юридична особа 18 січня 1996 року Печерською районною державною адміністрацією міста Києва, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.06.2012 року № 14111981, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

У період з 02.04.2012 року по 09.04.2012 року працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «АС-МВК»з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 09.08.2011 № б/н, за результатами якої було складено акт № 133/22-6/23727035 від 29.04.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»в частині недотримання граничних термінів надходження товару на суму 100 488,00 євро, що еквівалентно 1 052 795,99 грн., згідно умов імпортного контракту від 09.08.2011 б/№, укладеного з нерезидентом - компанією ZITRO, S.A.».

Підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є ті обставини, що перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 09.08.2011 року б/№ встановлено, що на виконання умов даного контракту ТОВ «АС-МВК»29.08.2011 року було перераховано нерезиденту валютні кошти у загальному розмірі 100 488,00 євро, що еквівалентно 1 052 795,99 грн. Граничний термін надходження товару -25.02.2012 року. Товар на територію України надійшов -13.03.2012 року, тобто з порушенням строків розрахунків за вказаним зовнішньоекономічним контрактом. Висновок Міністерства економіки України на продовження термінів розрахунків позивачем до ДПІ у Печерському районі м. Києва не надано.

Відтак, перевіркою своєчасності розрахунків при проведенні імпортних операцій встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»зі змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне надходження товару ТОВ «АС-МВК»на суму 100 488,00 євро, що еквівалентно 1 052 795,99 грн. від компанії ZITRO, S.A.»за умовами імпортного контракту від 09.08.2011року б/№, що відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»зі змінами та доповненнями, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості непоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

На підставі акту перевірки 11 квітня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001812206, яким позивачу за порушення ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 54 440,22 грн.

ТОВ «АС-МВК»не погоджуючись з прийнятим на його думку протиправним податковим повідомленням-рішенням звернулось з зазначеним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»вiд 23.09.1994 року № 185/94-ВР з внесеними змінами та доповненнями.

Відповідно до ст.2 вищезазначеного закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (стаття 4 Закону).

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

09.08.2011 року між позивачем та компанією ZITRO, S.A.»(Іспанія) було укладено зовнішньоекономічний Контракт б/№ , за умовами якого нерезидент зобов'язувався виготовити та поставити позивачу товар вентилятори ZVR 1-18-45/6»загальною вартістю 100 488,00 євро на умовах поставки СІР, вул. Червоноткацька, 1-а, м. Київ, Україна склад покупця. При цьому, у загальну вартість товару включено його власну вартість, вартість експортного пакування та вартість транспортування.

Відповідно до пункту 6.1 Контракту від 09.08.2011 року б/№ поставка обумовленого у Додатку №3 до договору товару здійснюється у строк, що не перевищує 16 календарних тижнів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов контракту від 09.08.2011 б/№, позивач платіжним дорученням №357DNH1B8 від 29.08.2011 року перерахував компанії ZITRO, S.A.»(Іспанія) валютні кошти у розмірі 100 488,00 євро (а.с. 31).

Таким чином, граничний строк надходження (імпорту) обладнання за Контрактом становив 26 лютого 2012 року.

02 березня 2012 року на виконання умов Контракту позивачем отримано від компанії lleres ZITRO, S.A.»(Іспанія) товар (вентилятори осьові промислові ZVR 1-18-45/6») на суму 100 488,00 євро, (що еквівалентно 1052795,99 грн.), відповідно до вантажно-митної декларації №100200000/2012/520459 (а.с. 35).

Дата надходження товару до митного органу підтверджується, зокрема, відміткою Яготинської митниці «Під митним контролем»на товарно-транспортній накладній (СМR), що супроводжувала вантаж (а.с. 32).

ДПІ у Печерському районі міста Києва вважає, що дата поставки товару на територію України є дата завершення митного оформлення ВМД.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»встановлено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Момент здійснення експорту (імпорту) визначено як момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України»визначається також нормами Митного кодексу України від 11.07.2002 року. Так, згідно п. 2 ст. 1 Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Відповідно до ст.40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також міститься у п. 35 ст. 1 Митного кодексу України, відповідно до якого пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України (ст..43 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Відповідно до п.5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 574, прийняття для оформлення ВМД на паперовому носії підтверджується шляхом проставлення посадовою особою митного органу відбитку штампа «Під митним контролем» на першому аркуші декларації, а електронної ВМД - шляхом внесення до декларації за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про прийняття для оформлення, засвідченої електронним цифровим підписом посадової особи митного органу. Тобто, товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку, який засвідчується шляхом простановки на товаросупровідних документах штампа «Під митним контролем» і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Тому максимальний час перебування товарів та транспортних засобів під митним контролем залежить від заявленого митного режиму.

Як зазначалося вище, митне оформлення товару на загальну суму 100488,00 євро, термін поставки якого відповідач вважає пропущеним, розпочато Яготинською митницею 02.03.2012 року, що підтверджується відтиском «Під митним контролем»на товарно-транспортній накладній (СМR) № 750354, що супроводжувала вантаж (а.с. 32-33).

Таким чином, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України (ст. 37 Митного кодексу України), неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України.

Частиною першою статті 95 Митного кодексу України передбачено, що переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктом 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, встановлено, що вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

При цьому, згідно з пунктом 4 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. № 307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. за № 443/2247 із змінами і доповненнями, під переміщенням товарів митною територією України розуміється переміщення товарів під митним контролем:

- від пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту ввезення на митну територію України, до митного органу, розташованого на митній території України;

- від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту вивезення за межі митної території України;

- від одного митного органу, розташованого на митній території України, до іншого митного органу або в межах зони діяльності одного митного органу;

- при транзитних перевезеннях відповідно до процедури прохідного митного транзиту - від одного пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту ввезення на митну територію України - до іншого пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України, - пункту вивезення за межі митної території України;

З наведеного вбачається, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є, по суті, заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та підтверджує (а не встановлює) права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій. Тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем»з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оформлення вантажної митної декларації типу ІМ-40 на імпортовані товари, як і завершення їх митного оформлення та закінчення митного контролю щодо них, не є необхідною умовою для визначення моменту перетину цими товарами митного кордону України, у зв'язку з чим датою імпорту слід вважати не дату оформлення ВМД, а дату фактичного перетину митного кордону.

Отже, виходячи з вищенаведеного, вбачається, що датою поставки імпортованого товару для застосування положень ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті», слід вважати факт ввезення товару на митну територію України та перебування товару під митним контролем, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товаросупровідних документах відтиску штампу «під митним контролем», а оскільки товар згідно Контракту б/№ від 09.08.2011 року, перетнув митний кордон України 02.03.2012 року, то позивачем порушено 180 денний строк, передбачений ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на 4 календарних дні.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган здійснив невірний розрахунок штрафних санкцій у вигляді пені з 02.03.2012 року по 13.03.2012 року у сумі 41 523,22 грн. враховуючи, що позивач пропустив строк, передбаченого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»з 27.03.2012 року по 01.03.2012 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.