Постанова № 2640185, 04.12.2008, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2008 р. Справа № 07/208-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Чудновській І.І.

за участю представників сторін:

позивача - Марченко С.О.

відповідача - не з*вився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2407Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 18.09.08 р. по справі № 07/208-08

за позовом ТОВ "РБФ", м. Харків

до ТОВ "Хітпром", м. Харків

про стягнення 67843,70 грн.

встановила:

У серпні 2008 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення 25000,00 грн. заборгованості, 37000,00 грн. пені, 5843,70 грн. інфляційних та покласти на відповідача судові витрати з посиланням на те, що між позивачем та відповідачем укладений договір № 03/10-2007 від 03.10.2007 р. по виготовленню металопластикових конструкцій, позивач свої зобов’язання за договором виконав, перерахувавши на поточний рахунок відповідача грошові кошти, а відповідач свої зобов’язання щодо поставки металопластикових виробів не виконав.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2008 року по справі № 07/208-08 (суддя - Інте Т.В.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що виконання обов’язку відповідачем є неможливим без виконання позивачем п. 1.1 договору, що виключає, відповідно до ст. 614 ЦК України, право позивача на притягнення відповідача до майнової відповідальності, в тому числі стягнення боргу, пені та інфляційних нарахувань, а в зв’язку з відмовою від замовлення попередня оплата не повертається.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає рішення не законним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та вжити заходи для забезпечення позову, накласти арешт на майно відповідача.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що він не погоджується з висновком суду, що позивачем було порушено норми п. 1.1 спірного договору, оскільки специфікацію (додаток № 1) по договору повинен робити відповідач, так як він складав та оформлював договір. Конфігурація виробів не могла бути надана замовником тому, що в порушення п. 5.2 договору виконавець не надав послуг по замірюванню віконних пройомів.

Позивач також не погоджується з тим, що суд вирішив, що позивач не скористався умовами п. 5.3 договору та не звертався до виконавця надати йому технічну допомогу для виготовлення специфікації, відповідач навмисно ввів в оману суд, оскільки п. 5.3 мається на увазі встановлення виготовлених металопластикових виробів. Вважає свідчення відповідача про відмову позивача від виконання зобов’язань неправдивими.

Позивач просить вжити заходів для забезпечення позову та накласти арешт на майно відповідача.

Відповідач у призначене судове засідання вдруге не з’явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини не прибуття суд не повідомив, заперечення по скарзі не надав.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника позивача встановила, що між позивачем та відповідачем підписаний договір № 03/10-2007 від 03.10.07 р. на виготовлення металопластикових виробів з ПВХ.

Пунктом 1.1 договору визначено, що предметом договору є виготовлення металопластикових виробів з ПВХ профілю АLUPLAST, обладнаних фурнітурою Winkhaus з однокамерними склопакетом ( 4/16/4), відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору) на підставі конфігурації, наданої замовником (позивачем), згідно з п. 2.1. договору загальна вартість виробів встановлена сторонами в сумі 25000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, специфікація /додаток до договору № 1/ сторонами не підписувалася.

Пунктом 3.1. договору сторонами було встановлено обов’язок замовника здійснити оплату в розмірі 80% протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору, а п. 3.2 договору передбачено, що кінцевий розрахунок проводиться замовником протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акта здачі –приймання виробів.

На виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу 25000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 579 від 05.10.07 р.

Відповідно до п. 4.1 договору, строк виготовлення виробів становить 10 календарних днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Суд першої інстанції встановивши, що сторони не досягли згоди про предмет договору безпідставно вважав договір укладеним.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як свідчать матеріали справи, сторони в належній формі не досягли згоди про предмет договору, так як сторонами не оформлена специфікація до договору.

В зв’язку з чим, договір № 03/10-2007 від 03.10.07 р. на виготовлення металопластикових виробів з ПВХ є неукладеним.

Суд першої інстанції безпідставно вважав, що позивач відмовився від замовлення і згідно з умовами договору попередня оплата не підлягає поверненню.

При цьому, суд не врахував, що договір є неукладеним, відповідач визнав борг та зобов’язався його повернути. Відповідно до акту звірки від 29.01.2008 р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін, борг відповідача перед позивачем складає 25000,00 грн.

Позивач неодноразово направляв відповідачу вимоги про повернення коштів в сумі 25000 грн., а листом № 3 від 25.02.2008 р. відповідач зобов’язався повернути попередню оплату до 15.07.2008 р., але своє зобов’язання не виконав.

В зв’язку з чим, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині повернення боргу необґрунтоване та підлягає скасуванню, а позовні вимоги про стягнення 25000 грн. боргу підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення 37000 грн. пені не підлягають задоволенню, так як договір є неукладеним і відповідальність передбачена договором не повинна застосовуватись.

Судова колегія вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 5843,70 грн. інфляційних збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, зазначена відповідальність наступає при простроченні боржником виконання грошового зобов’язання. Однак, відповідно до умов спірного договору зобов’язання відповідача не є грошовим, що в свою чергу унеможливлює застосування наслідків передбачених ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Клопотання позивача про вжиття заходів для забезпечення позову та накладення арешту на майно відповідача не підлягає задоволенню як необґрунтоване.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 101, 102, п. 4 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.09.08 р. по справі № 07/208-08 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „Хітпром” (м. Харків, вул. Петровського, буд. 5, п/р 26006750281 в ЦО ОАО «МТБ»в м. Харкові, МФО 328168, код ЄДРПОУ 34860575) на користь ТОВ „РБФ” (м. Харків, вул. Сергієвська, буд. 8, п/р 260005030 ХОД Райфайзен банк Аваль в м. Харкові, МФО 350589, код ЄДРПОУ 30510242) - 25000 грн. боргу, 250 грн. держмита, 118 грн. судових витрат, 125 грн. держмита по скарзі.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови підписаний 04.12.2008 р.