Постанова № 2640079, 08.12.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.08

Справа №АС16/599-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді – Моїсеєнко В.М.

секретаря судового засідання – Данілова Т.А.

розглянувши справу

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі

до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ромни

про стягнення 12955 грн.33 коп.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Сергієнко В.П.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 10 год.00 хв.08.12.2008р.

Суть спору: Позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 12955 грн.33 коп. виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, допомоги на поховання та витрат на їх виплату та доставку.

Відповідач подав заперечення , в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог,так як вважає їх безпідставними.

Позивач подав заяву від 03.12.2008 року про зміну позовних вимог, в якій просить зобов'язати відповідача прийняти до відшкодування суми витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги, допомоги на поховання в розмірі 12955,33 грн., про що скласти та підписати акт звірки розрахунків.

Представник відповідача в судовому засіданні подав пояснення на заяву позивача про зміну позовних вимог, в своїх поясненнях представник відповідача зазначив, що змінені позовні вимоги суперечать ст.21 Закону україни «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного заховрювання, які спричинили втрату працездатності». Тому просить відмовити в задоволенні як первісних , так і змінених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з набранням чинності закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. № 1105-Х1Vобов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку, зокрема виплати йому пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на відповідача. Ст. 21 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван7я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» до переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, включено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслудок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 265 «деякі питання пенсійного забезпечення громадян» визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Отже, як вважає позивач, відшкодування Фондом соціального страхування від нещаснизх випадків витрат Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою щомісячниої державної адресної допомоги повинно здійснюватися відповідно до чинного законодавства за рахунок коштів, з яких виплачуються пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника внаслудок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Однак, відповідачем підписано Акт звірки за вересень 2008 року з розбіжностями в сумах витрат, відповідачем не прийнято до заліку та не відшкодовано 12955,33 грн., в т.ч. 11850 ,36 грн. щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття з витратами на її доставку та виплату та 1104,97 грн. допомоги на поховання, виплаченої сім'ї померлого або особі , яка здійснила поховання особи, яка отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в частині , що підлягає відшкодуванню відповідно до п.4 Порядку з витратами на її доставку та виплату.

В обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" державна адресна допомога, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.08р., не відносяться до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.08р. "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

У своїй позовній заяві позивач посилається на “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5 (надалі Порядок), яким визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Відповідно до п. 3 “Порядку", відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094. Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ( далі - “Акт”), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі “Акту” узгоджується Довідка про відшкодування (Головним управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування”), згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України (це передбачено пунктами 6 та 7 “Порядку”).

Таким чином, зазначеним "Порядком" передбачено перерахування відповідних коштів лише на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України. Тобто, відповідно до вимог “Порядку”, сторони у даній справі позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.

Законами “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, а також Порядком не надано право позивачеві звертатися з відповідним позовом до суду про стягнення витрат з відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Враховуючи викладені обставини господарський суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

С У Д ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі ( 42500, Сумська обл., смт.Липова Долина, вул. Роменська,51, код 21129519 ) відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ В.М.Моїсеєнко

В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений і підписаний 08.12.2008р.