ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" грудня 2008 р. Справа № 15/345-08
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Біокон”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Лезіс”, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка
про стягнення 37001,03 грн.
за участю представників:
від позивача: Татарчук О.Л. (дов. № 21 від 01.09.2007р.);
від відповідача: Письменний М.І. (дов. від 24.11.2008р.)
Обставини справи:
товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека Біокон” (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Лезіс” (далі-відповідач) про стягнення 37001,03 грн., з яких 30964,10 грн. заборгованості, 2731,84 грн. пені, 341,47 грн. 3% річних, 247,71 грн. інфляційних втрат, 1365,91 грн. відсотків за користування чужими коштами, 1350,00 грн. збитків понесених позивачем у зв’язку з захистом та відновленням свого порушеного права.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за товар, поставлений позивачем відповідачу у 2008 році на підставі накладних, зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 30964,10 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу нараховано 2731,84 грн. пені, 341,47 грн. 3% річних, 247,71 грн. інфляційних втрат, 1365,91 грн. відсотків за користування чужими коштами. Також позивач просить стягнути 1350,00 грн. збитків понесених позивачем у зв’язку з захистом та відновленням свого порушеного права.
24.11.2008р. через загальний відділ господарського суду надійшло клопотання № 1486 від 24.11.2008р. представника позивача на підставі ст. 22 ГПК України, в якому позивач зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 34269,19 грн., з яких 30964,10 грн. заборгованості, 341,47 грн. 3% річних, 247,71 грн. інфляційних втрат, 1365,91 грн. відсотків за користування чужими коштами, 1350,00 грн. збитків понесених позивачем у зв’язку з захистом та відновленням свого порушеного права.
15.12.2008р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання № 1533 від 12.12.2008 р. про зменшення розміру позовних вимог, у зв’язку з сплатою відповідачем суми основного боргу у сумі 13841,81 грн. та просить суд стягнути з відповідача 20427,38 грн., з яких 17122,29 грн. заборгованості, 341,47 грн. 3% річних, 247,71 грн. інфляційних втрат, 1365,91 грн. відсотків за користування чужими коштами, 1350,00 грн. збитків понесених позивачем у зв’язку з захистом та відновленням свого порушеного права.
В судовому засіданні 16.12.2008 р. представник позивача підтримав позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
У судовому засіданні 16.12.2008р. представник відповідача визнав суму заборгованості за поставлений товар.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
товариством з обмеженою відповідальністю “Аптека Біокон” було поставлено, а товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Лезіс” було прийнято товар згідно з накладними № 2406690 від 08.04.2008 р. на суму 15,56 грн., № 2406691 від 08.04.2008 р. на суму 8841,81 грн., № 2409159 від 09.04.2008р. на суму 2883,87 грн., № 2415091 від 14.04.2008р. на суму 4475,68 грн., № 2417725 від 17.04.2008р. на суму 3640,15 грн., № 2421743 від 21.04.2008р. на суму 3137,16 грн., № 2424729 від 23.04.2008р. на суму 2609,06 грн., № 2437713 від 14.05.2008р. на суму 3858,12 грн., № 2454815 від 02.06.2008р. на суму 304,08 грн., № 2454816 від 02.06.2008р. на суму 1852,35 грн., всього товар на загальну суму 31617,84 грн.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідач за отриманий товар з позивачем розрахувався частково. Заборгованість у сумі 30964,10 грн. на час подання позовної заяви залишилася несплаченою.
09.09.2008 р. позивачем на юридичну та фактичну адресу відповідача надісланий лист-вимога № 1311 від 09.09.2008р. про виконання зобов’язання з пропозицією в 7-ми денний термін з моменту одержання вимоги оплатити 30964,10 грн. заборгованості за отриманий товар.
Відповідачем після порушення провадження у справі частково сплачено позивачу заборгованість за отриманий товар на суму 13841,81 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 654 від 21.10.2008р. на суму 8841,81 грн. з призначенням платежу: “За медикаменти за накладною № 2406691 від 09.04.2008р.” та банківською випискою з рахунку відповідача, згідно з якою відповідачем перераховано позивачу 5000,00 грн. з призначенням платежу: “За медикаменти згідно з накладною № 2409159 від 10.04.2008р., накладною № 2415091 від 15.04.2008р.”
У зв’язку з викладеним 15.12.2008р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання № 1533 від 12.12.2008 р. про зменшення розміру позовних вимог, у зв’язку з сплатою відповідачем суми основного боргу у сумі 13841,81 грн., в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 17122,29 грн. заборгованості за отриманий товар, 341,47 грн. 3% річних, 247,71 грн. інфляційних втрат, 1365,91 грн. відсотків за користування чужими коштами, 1350,00 грн. збитків понесених позивачем у зв’язку з захистом та відновленням свого порушеного права.
Відповідно ч.1. ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Сторонами по справі у кожній накладній, згідно з якими поставлявся товар, узгоджений термін оплати за отриманий товар протягом місяця після його поставки.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 17122,29 грн. за товар, поставлений у 2008 р. на підставі накладних, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, визнаний відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача 17122,29 грн. підлягає задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 247,71 грн., які нараховані за період з 08.05.2008 р. по 02.10.2008р. та 341,47 грн. 3% річних, які нараховані за період з 08.05.2008 р. по 02.10.2008 р.
Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 247,71 грн., які нараховані за період з 08.05.2008 р. по 02.10.2008р. Інфляційні втрати, що розраховані з урахуванням листа Верховного суду України “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р від 03.04.1997р. за період з травня 2008р. по вересень 2008р. включно становлять 587,60 грн., однак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 247,71 грн., в межах заявлених позовних вимог.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 341,47 грн., які нараховані за період з 08.05.2008 р. по 02.10.2008 р. Враховуючи те, що терміни сплати за отриманий товар узгоджені сторонами при підписанні накладних, строк прострочення обчислюється з 09.05.2008р. Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, які нараховані за період з 09.05.2008р. по 02.10.2008р. становлять 341,47 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 341,47 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1365,91 грн. процентів за користування грошовими коштами посилаючись на ст. 1048 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Сторонами не встановлено розміру процентів за користування чужими грошовими коштами.
Звертаючись з вимогою про стягнення процентів у сумі 1365,91 грн. позивач посилається на ст. 1048 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Проте, відповідач не є позичальником відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, тому зазначена позовна вимога з підстав викладених у позові задоволенню не підлягає.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1350,00 грн. збитків, понесених у зв’язку із захистом та відновленням свого порушеного права, які складаються із витрат понесених позивачем за договорами № 6/5-3 від 19.05.2008 р., № 6/5-4 від 26.05.2008р. про надання юридичних послуг, укладеним між позивачем та ПП “Юридична фірма “ЕВІДЕНС”, та підтверджуються платіжними дорученнями №1550 від 28.05.2008 р., № 1707 від 10.06.2008р. та актом № 1485 від 21.11.2008р. виконаних робіт по наданню юридичних послуг. Проте, зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки зазначені витрати не мають обов`язкового характеру, здійснення зазначених витрат не має безпосереднього впливу на відновлення порушеного права, тому вони не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми ”Лезіс” (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Зв’язку, 1, код 20596199) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Біокон” (03151, м. Київ, вул. Мішина, 3 код 30263519) 17122,29 грн. (сімнадцять тисяч сто двадцять дві грн. 29 коп.) заборгованості, 341,47 грн. ( триста сорок одна грн. 47 коп.) 3% річних, 247,71 грн. (двісті сорок сім грн. 71 коп.) інфляційних втрат, 177,11 грн. (сто сімдесят сім грн. 11 коп.) витрат по сплаті державного мита та 102,31 грн. (сто дві грн. 31 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписано 23.12.2008 р.
Судове рішення № 2640072, Господарський суд Київської області було прийнято 16.12.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 15/345-08. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: