Рішення № 2639969, 17.11.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.08 Справа № 13/193

За позовом обласного комунального підприємства «Луганськводпром»м. Луганськ

до Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства

про стягнення 88294 грн. 50 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Мелехова О.С.

Від позивача

Ключнікова С.І. дов. № 252 від 22.10.08 р.

Від відповідача

Олійник О.В. дов. № 254 від 23.10.2008 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу за мировою угодою в сумі 88294 грн. 50 коп.

Представник позивача позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що 10.11.2005 року ухвалою господарського суду Луганської області по справі № 19/382 була затверджена мирова угода від 25.10.2005 р. між сторонами по справі, згідно умов якої відповідач зобов’язався оплатити борг в сумі 88294 грн. 50 коп. на умовах розстрочення на період з листопада 2005 року по жовтень 2006 року зі сплатою 7000 грн. 00 коп. в місяць, та у жовтні 2006 р. –11294 грн. 50 коп.

Зобов’язання за мировою угодою відповідачем виконанні не були.

Як вбачається з підписаного сторонами акту звірення станом на 01.11.2008 р. заборгованість відповідача по мировій угоді по справі № 9/382 складає 88294 грн. 50 коп.

Позивач звернувся до господарського суду с позовом в якому просить стягнути з відповідача борг в сумі 88294 грн. 50 коп. за мировою угодою від 25.10.2005 р. по справі № 19/382

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що зазначений борг був ним сплачений. Як докази оплати відповідачем надані копії платіжних доручень за якими оплата здійснювалась згідно угоди про розстрочення та мирової угоди.

Представник позивача пояснив, що між сторонами по справі укладена декілька мирових угод. Як вбачається з складеного сторонами акту звірення розрахунків від 31.10.2008 р. зазначені оплати були враховані як погашення боргу за мировою угодою по справі № 7/246 від 06.12.2005 року, за якою борг відповідача складав 551533 грн. 45 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідачем не надано суду належних доказів оплати боргу за мировою угодою від 25.10.2005 року затвердженої ухвалою господарського суду Луганської області від 10.11.2005 р. по справі № 19/382.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –882 грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Молодогвардійського комунального виробничого підприємства водопроводно-каналізаційного господарства м. Краснодон, м. Молодогвардійськ Луганська область, вул. Тюленіна, ідентифікаційний код 31379783 на користь обласного комунального підприємства «Луганськводпром»м. Луганськ кв. Пролетаріата Донбаса 166 ідентифікаційний код 00191572 борг в сумі 88294 грн. 50 коп., державне мито у сумі –882 грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

24 листопада 2008 року