КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-8396/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"03" жовтня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,Суддів:Борисюк Л.П., Собків Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ВТБ-Банк»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ-Банк» до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство «ВТБ-Банк»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві про часткове скасування постанови ВП №16447902 від 16.12.2009, звільнення майна з-під арешту та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову обґрунтував свої доводи тим: «що накладання арешту на майно у виконавчому провадженні не є актом звернення стягнення на майно, а є дією спрямованою на забезпечення можливості звернення стягнення на майно в майбутньому, а також те, що стягнення коштів за рахунок предмета іпотеки можливо лише у випадку порушення боржником основного зобов'язання та залишок коштів після задоволення вимог іпотекодержателя використовується для задоволення вимог інших стягувачів та дійшов висновку про те, що факт накладання арешту на предмет іпотеки не може порушувати переважне право іпотекодержателя на звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці».
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись із огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22 червня 2007 року між ВАТ «ВТБ-Банк»(реорганізовано в Публічне акціонерне товариство «ВТБ-Банк») та ВАТ «Укрбурвод»було укладено кредитний договір №11, предметом якого було надання Банком позичальникові грошових коштів у розмірі 2 800 000,00 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень 00 копійок. В порядку забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вказаним кредитним договором 22 червня 2007 року між ВАТ «ВТБ-Банк»та BAT «Укрбурвод»було укладено іпотечний договір № 11/z (копії договорів містяться в матеріалах справи).
13 серпня 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Укрбурвод»було реорганізовано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрбурвод»(код ЄДРПОУ 01416317), що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого міститься в матеріалах справи (далі - TOB «Укрбурвод»),
Предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору виступає комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Бахчисарайська, буд. 5.
У зв'язку з неналежним виконання кредитних зобов'язань TOB «Укрбурвод», позивач звернувся з позовом до Господарського суду Житомирської області.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.09.2011 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 року, позов ПАТ «ВТБ Банк»було задоволено, в рахунок погашення заборгованості TOB «Будівельна компанія «Укрбурвод»перед банком в сумі 6 938 810,91 грн., що виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору № 11 від 22.06.2007 р., звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 11/z від 22.06.2007 р.
На виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 28.09.2011 року видано наказ від 19.10.2011 року № 11/1042.
Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 11/1042, виданого 19.10.2011 року Господарським судом Житомирської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11/z від 22.06.2007 року, а саме: комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Бахчисарайська, буд. 5, в рахунок погашення заборгованості TOB «Будівельна компанія «Укрбурвод»перед ПАТ «ВТБ Банк»в сумі 6 938 810,91 грн.
Листом № 5035-2/11 від 22.05.2012 року Головне управління юстиції у Запорізькій області повідомлено Банк, що згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, на нерухоме майно боржника TOB «Укрбурвод» накладено арешт, у зв'язку з чим, вказаний арешт перешкоджає реалізацію майна на яке звертається стягнення за виконавчим документом та роз'яснено Банку право на звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна, встановлено наявність арешту на все майно, що є предметом на вказаному об'єкті іпотеки, накладеного на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 16447902 від 16.12.2009 року.
Відповідно до п. 5.3.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мінюсту від 15.12.1999 № 74/5 стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Згідно з ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про заставу»в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 ЗУ «Про заставу».
Відповідно до ч. 6 ст. З ЗУ «Про іпотеку»у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
В свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження»для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
З вищенаведеного вбачається, що існує чіткий перелік підстав, коли на заставлене майно боржника може бути звернено стягнення особою, яка не являється заставодержателем.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».
Крім того, права застави у Банка виникли значно раніше (22.06.2007р.), ніж були винесена постанова Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 16447902 від 16.12.2009 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження»про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо., що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Також, згідно з ч. 4 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець звертається з запитом до відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та про його вартість, а також до нотаріального органу, чи не знаходиться це майно під арештом, забороною.
Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису й оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає повідомлення про накладення арешту нотаріальному органу за місцезнаходженням майна. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб.
Відповідно до п. 5.3.9. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мінюсту від 15.12.1999 № 74/5 інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна можна отримати в Державному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України.
Однак, державний виконавець після накладення арешту на заставне майно не повідомляв заставодержателя (позивача) про накладення такого арешту, чим порушив вимоги ЗУ «Про виконавче провадження».
Згідно ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження»у державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві були відсутні правові підстави для накладення арешту на користь інших кредиторів, що не є заставодержателями.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
В свою чергу, неправомірна постанова ВП № 16447902 від 16.12.2009 року Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві в частині накладення арешту на заставне майно та оголошення заборони його відчуження, перешкоджає примусовому виконанню наказу № 11/1042, виданого 19.10.2011 року Господарським судом Житомирської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №11/г від 22.06.2007 року, а саме: комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Бахчисарайська, буд. 5, в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Будівельна компанія «Укрбурвод»перед ПАТ «ВТБ БАНК»в сумі 6 938 810,91 грн.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області не має правових підстав для вжиття заходів з реалізації заставного майна без зняття відповідного арешту.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню є передчасним та не обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ-Банк»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2012 року -задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2012 року -скасувати та ухвалити нову постанову.
Позовні Публічного акціонерного товариства «ВТБ-Банк»задовольнити повністю.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 16447902 від 16.12.2009 року в частині накладення арешту на майно та оголошення заборони його відчуження, що знаходиться за адресою : Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Бахчисарайська, 5.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про реєстрацію обтяжень належного ТОВ «Будівельна компанія «Укрбурвод» (код ЄДРПОУ 01416317, юридична адреса: 10000, м. Житомир, Бо гунський район, вул.. Чапаєва, 7) майна, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Бахчисарайська, 5, а саме: запису про обтяження, зареєстрованого 16.12.2009 року за № 9355661.
Звільнити майно, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Бахчисарайська, 5, що належить ТОВ «Будівельна компанія «Укрбурвод»з-під арешту.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
Судове рішення № 26398302, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8396/12/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: