Рішення № 26397159, 19.09.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/5488/12

пр. № 2/2608/3823/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кривов»яза А.П.

при секретарі Чірковій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест» про визнання договору іпотеки частково недійсним , суд-

ВСТАНОВИВ :

У березні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати недійсним договір іпотеки від 31.01.2007 року, укладений між ТОВ «Капіталоінвест»та АКБ «Київ», посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 в частині передачі в іпотеку АКБ «Київ»майнових прав на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ТОВ «Капіталоінвест»передано в іпотеку АКБ «Київ»майнові права на спірну квартиру без достатніх на те правових підстав, адже на час укладення договору іпотеки заставодавець ТОВ «Капіталоінвест»не мав майнових прав на дану нерухомість, а зазначені права належали позивачу.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ТОВ «Капіталоінвест»явку в судове засідання свого представника не забезпечив, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідрмив.

Відповідач ПАТ «АКБ Київ» надіслав до суду свої письмові заперечення, у яких проти позову заперечував посилаючись на те, що на момент укладення спірного договору іпотеки діяв Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», в ст.5 якого передбачено можливість виникнення іпотеки щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено. Крім того, спірний іпотечний договір має похідний характер від основного зобов»язання і є дійсним до припинення до припинення основного зобов»язання за кредитним договором. Також, надіслав заяву про застосування позовної давності до вимог позивача, оскільки обтяження даних квартир зареєстровано в Державному реєстрі іпотек .

Суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності осіб, що не з'явилися, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 03 лютого 2005 року між позивачем , ТОВ «Капіталоінвест»та АКБ «Київ»укладено Інвестиційну угоду № 27-02-295. Відповідно до пункту 1.1. даної угоди позивач, як інвестор, приймає участь у фінансуванні будівництва об'єкту нерухомості, квартири АДРЕСА_1 з метою отримання у власність квартири у новозбудованому будинку шляхом внесення коштів. Запланована дата введення будинку в експлуатацію 2 квартал 2007 року. Термін заселення 3 квартал 2007 року.

Позивачем ОСОБА_1 своє зобов'язання за даною угодою виконано у повному обсязі, а саме перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 434090,00 грн., що підтверджується: квитанціями: №70 від 02.09.2005 року; №184 від 14.09.2005 року; №22 від 30.09.2005 року; №7 від 27.10.2005 року; № 33 від 21.11.2005 року; №25 від 29.11.2005 року.

06 липня 2005 року позивач отримав від відповідачів довідку про інвестування загальної площі квартири, відповідно до якої позивач проінвестував відповідно до угоди об'єкт інвестування в сумі 434090 грн., і розмір даної інвестиції складає 100 % загальної площі об'єкта, а саме 105,38 кв.м.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02.04.2008 року по справі № 2-1308-1\08 за позивачем визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1, яке набрало законної сили 14.04.2008 року.

01.03.2012 року рішення від 02.04.2008 р. було зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Як встановлено судом, 31.01.2007 року, укладений договір між ТОВ «Капіталоінвест»та АКБ «Київ», посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 в частині передачі в іпотеку АКБ «Київ»майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 №48.

За змістом ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу обмежується позовною давністю. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Однак сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягаю захисту.

У судовому засіданні позивач пояснив, що про існування спірного іпотечного договору та наявність заборон на відчуження його квартири позивач дізнався з витягу з державного реєстру іпотек за № 32213583 від 19.07.2011 року .

Таким чином, суд вважає заяву ПАТ «АКБ Київ»про застосування позовної давності до вимог ОСОБА_1 необґрунтованою та безпідставною.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не повинен суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, що є обов'язковою умовою чинності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені в тому числі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

За змістом ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, або особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»від 25.12.2008 р. № 800-VI було внесено зміни до Закону України «Про іпотеку», а саме частину 2 статті 5 даного Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої в число об'єктів, що можуть бути предметом іпотеки включено майнові права на об'єкти незавершеного будівництва, інше нерухоме майно, що стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

До внесення вищезазначених змін до Закону України «Про іпотеку» майнові права на об'єкти незавершеного будівництва не могли бути предметом договору іпотеки. Із спірного договору іпотеки вбачається, що його предметом є майнові права на квартиру, у тому числі квартиру АДРЕСА_1.

Оскільки оспорюваний іпотечний договір укладений 02.09.2005 р., суд приходить до висновку, що він укладений щодо об'єкту, який не був на той час передбачений в Законі України «Про іпотеку»предметом іпотеки.

Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», на яку ПАТ «АКБ Київ»посилається у своїх письмових запереченнях, вбачається, що предметом іпотеки можуть бути майнові права на об'єкти незавершеного будівництва, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору.

Таким чином, за наявності інвестиційних угод, за яким ТОВ «Капіталоінвест»зобов'язується по закінченню будівництва передати у власність позивача відповідну квартиру, а також враховуючи, що позивач повністю виконав свої грошові зобов'язання по інвестуванню квартири, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для отримання ТОВ «Капіталоінвест»у свою власність спірну квартиру, майнові права на які ТОВ «Капіталоінвест»передано в іпотеку.

Судом встановлено, що спірний договір іпотеки в частині передачі в іпотеку майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, укладені ТОВ «Капіталоінвест»за відсутності майнових прав на дане майно та без згоди позивача і його дозволу передати майнові права на квартири в іпотеку.

Тобто, укладення ТОВ «Капіталоінвест»іпотечного договору щодо квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 за відсутності майнових прав на дане майно прямо суперечить положенням ч. 2 ст. 583 ЦК України.

Крім того, майнові права на об'єкт незавершеного будівництва на момент укладення спірного іпотечного договору не могли бути предметом іпотеки. Тому, позовні вимоги щодо визнання такого договору недійсним в частині передачі в іпотеку АКБ «Київ»квартири АДРЕСА_1, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ПАТ «АКБ «Київ»та ТОВ «Капіталоінвест»понесені витрати на оплату судового збору у розмірі 107,30 грн. на користь позивача пропорційно сплаченим судовим витратам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 215, 583 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати частково недійсним іпотечний договір № 48 від 31.01.2007 року, укладений між ТОВ «Капіталоінвест»та АКБ «Київ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в частині передачі в іпотеку Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "Київ" майнових прав на квартиру: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АКБ «Київ»(01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 16 -22, код ЄДРПОУ 14371869) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталоінвест»(08300 Київська область м. Бориспіль вул.. Дзержинського 14 , код ЄРПОУ 32961605) на користь ОСОБА_1 судові витрати по 53 грн. 65 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: