Вирок № 26396283, 20.07.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/10840/12

пр. № 1/2608/807/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року

м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дячука С.І.;

при секретарі - Ткаченко Н.В.,

за участю прокурора Швеця Т.О., підсудного - ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Потсдам Німеччина, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого згідно з вироком Святошинського районного суду міста Києва від 06 січня 2012 року за ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року ОСОБА_1, перебуваючи на території села Калита Броварського р-ну Київської області, незаконно для власного споживання без мети збуту зірвав декілька верхівок та листів дикоростучої рослини коноплі, які у подальшому висушив, перетер, придбавши та виготовивши у такій спосіб наркотичну речовину - канабіс, масою у сухій речовині - 8,87 гр., яку перевіз громадським транспортом і продовжив незаконно зберігати, сховавши в електрощитовій сьомого поверху під'їзду № 7 будинку № 15 по бул. Кольцова в місті Києві без мети збуту.

27 квітня 2012 року близько 23 години 15 хвилин ОСОБА_1 забрав зі схованки виготовлену ним наркотичну речовину для власного споживання проте на виході з вказаного під'їзду, незаконно зберігаючи її при собі, був затриманий працівниками міліції, а вказаний наркотичний засіб - в нього вилучений.

Вилучена в ОСОБА_1 речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, обіг якого заборонено згідно з Переліком, затвердженими Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 (Таблиця 1, Список №1), розмір якого не становить великий (Таблиця 1, затверджена наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000р.).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що дійсно для власного вживання без мети збуту в осені 2011 року придбав, перевіз, у подальшому виготовив і зберігав, сховавши в електрощитовій сьомого поверху під'їзду № 7 будинку № 15 по бул. Кольцова в місті Києві, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. 27 квітня 2012 року він був затриманий з ним правоохоронними органами, а наркотик - вилучений.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 299 КПК України, провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив, перевіз та зберігав без мети збуту, наркотичний засіб - канабіс, масою у сухій речовині - 8,87 гр., а тому ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1, якого підтримав його захисник, заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, посилаючись на те, що він повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, з метою вилікуватися добровільно звернувся до лікувального закладу і фактично пройшов лікування від наркоманії.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення даного клопотання обвинуваченого, оскільки в справі відсутні належні докази того, що обвинувачений добровільно звернувся до лікувального закладу і зробив це не з метою ухилення від кримінальної відповідальності, проаналізувавши заявлене обвинуваченим клопотання, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що клопотання підсудного задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 62/95-ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року (зі змінами та доповненням), особою, хворою на наркоманію, визнається особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз "наркоманія".

Як показав в судовому засіданні ОСОБА_1, канабіс він почав умисно систематично незаконно вживати з 2007 року.

Вказані повідомлені ОСОБА_1 обставини щодо зловживання наркотиками матеріалами справи не спростовуються.

Згідно з дослідженою в судовому засіданні довідкою № 164 від 11 травня 2012 року, ОСОБА_1 дійсно пройшов медикаментозне лікування з 03 по 11 травня 2012 року, діагноз його захворювання пов'язаний з психічними розладами внаслідок вживання каннабіоідів та опіоїдів і він має синдром залежності.

Разом з тим, у справі відсутні дані, які вказували б на те, що ОСОБА_1 пройшов вказане лікування добровільно, тобто не з метою уникнути кримінальну відповідальність, а саме воно було спрямоване на позбавлення залежності від наркотиків.

Так, згідно з довідками № 7310 від 17 травня 2012 року та № 7063 від 11 травня 2012 року, ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога не перебував. Відтак, вживаючи, зі слів підсудного, тривалий час наркотичні засоби, він за медичної допомогою не звертався, свою залежність від наркотичних засобів приховував, оскільки вперше звернувся до лікувального закладу лише у зв'язку з цією справою, будучи судимим і після висунутого звинувачення.

Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 прямо заявив, що пройшов лікування саме для того, щоб бути звільненим від кримінальної відповідальності.

Приймаючи рішення у справі, суд також бере до уваги і характер пройденого ОСОБА_1 лікування, яке відбувалося фактично, як визнав підсудний, 4, 7, 8 та 10 травня 2012 року, тобто всього 4 робочих дня. При цьому довідка № 164 від 11 травня 2012 року не містить даних щодо того, чи відповідало пройдене підсудним лікування встановленим Нормативам надання наркологічної медичної допомоги, чи дотримано при цьому всіх заходів відповідних лікувальних та профілактичних Комплексів та їх обсяг, чи спрямовано було саме лікування на позбавлення наявних у підсудного залежностей, оскільки, як видно з тексту самої довідки, медикаментозний і короткочасний характер лікування, який пройшов пацієнт, був спрямований лише на полегшення його стану, викликаного зловживанням наркотиків.

Таким чином, оскільки визначені кримінальним законом (ч. 4 ст. 309 КК України) умови виконано не було (відсутня ознака добровільності пройденого лікування, а саме воно не полягало у лікуванні наркоманії), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 та звільнення його від кримінальної відповідальності.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст.ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, який характеризується позитивно, хоча ніде не працює, має судимість, відтак після засудження за першим вироком належних висновків для себе не зробив і не виправив свою поведінку, має хронічне захворювання. Обставинами, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття, вчинення злочину через психологічну залежність від наркотичних засобів. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також враховуючи матеріальний стан підсудного, стан його здоров'я, суд вважає за можливе у даному випадку призначивши ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на засудженого обов'язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, ч. 4 ст. 309 КК України, ч. 3 ст. 299, ст. ст. 91, 321-324, 330 - 335 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підстави ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 - підписка про невиїзд - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на відшкодування судових втрат за проведення хімічних експертиз 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 80 копійок на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві (УДКУ у Київській області, р/р № 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу: послуги експерта, код послуги 11012).

Речові докази: наркотичний засіб - канабіс, масою 8,45 гр., який зберігається в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: С.І. ДЯЧУК