Вирок № 26395992, 26.01.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 1-1295/11

пр. № 1/2608/133/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 року

Святошинський районний суд міста Києва

у складі головуючого -судді Косик Л.Г.,

при секретарі Мікулінській Н.М.,

за участю прокурора Швеця Т.О.,

захисника -адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, розлученого, освіта середня, працює слюсарем ПАТ АК «Київводоканал», зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 2 КК України, -

встановив:

20 вересня 2011 року приблизно о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 34 по вул.. Верховинній в м. Києві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, застосовуючи вогнепальну зброю, скоїв хуліганські дії відносно ОСОБА_3, які супроводжувались особливою зухвалістю і виразились у заподіянні останньому тілесних ушкоджень та пов'язані з опором ОСОБА_4, який припиняв хуліганські дії..

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, просив суворого його не карати.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї , кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина та мати похилого віку, яка хворіє, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується посередньо, працює на посаді слюсаря ПАТ АК «Київводоканал», за місцем роботи характерузується позитивно, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття у вчиненому та обставину, що обтяжує покарання -вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.4 ст. 296 КК України. Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Разом з тим, враховуючи відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, його вік, думку потерпілих, які вважають за необхідне призначити підсудному покарання не пов'язане з позбавленням волі, декілька обставину, що пом'якшує його покарання, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього можуть бути застосовані вимоги ст. 75 КК України.

Із врахування даних про особу підсудного та обставини, що пом'якшує його покарання, те, що він вчинив умисний корисливий тяжкий злочин не перешкоджає суду звільнити його від відбування покарання з випробуванням і поклавши певні обов'язки, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України. Долю судових витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Речовий доказ по справі: пістолет «ZORAKI MOD-914» НОМЕР_1, який знаходиться в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві (а. с. 44) -знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 судові витрати по справі -вартість проведеної балістичної експертизи в сумі 1708,78 грн., отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699, код ЗКПО № 25575285, МФО 821018.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: Л.Г. Косик