Вирок № 26392248, 20.01.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/1408/11

пр. № 1/2608/191/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2012 року

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого -судді Косик Л.Г.,

при секретарі Мікулінській Н.М.,

за участю прокурора Паламарчук Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 в серпні 2011 року, знаходячись в салоні власного автомобіля «Део Ланос»д.н. НОМЕР_1, припаркованого біля площі Космонавтів в м. Києві, зустрівся з невстановленою слідством особою, в якої шляхом купівлі за 150 гривень незаконно придбав без передбаченого законом дозволу металевий кийок в чохлі. Придбаний кийок в чохлі ОСОБА_1 залишив під сидінням водія в салоні власного автомобіля «Део Ланос»д.н. НОМЕР_1 за умови можливості швидкого його використання для самооборони і переміщав його транспортуючи при собі.

03.10.2011 року приблизно о 14 годині 30 хвилин коли ОСОБА_1, знаходився в салоні свого автомобіля «Део Ланос»д.н. НОМЕР_1, припаркованого по пр-ту. Палладіна, 42 в м. Києві, то він був затриманий працівниками міліції, які виявили під сидінням водія в салоні його автомобіля та в подальшому вилучили належний йому металевий кийок, який ОСОБА_1 незаконно без передбаченого законом дозволу переміщав транспортуючи при собі за умови можливості швидкого його використання.

Згідно висновку криміналістичної експертизи № 463 від 13.10.2011 року, предмет виявлений 03.10.2011 року в салоні автомобіля «Део Ланос»д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, виготовлений заводським способом за типом кістеней та є холодною зброєю ударно-дробильної дії.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у вчиненому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному висновку визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив, що дійсно приблизно в серпні 2011 року у вечірній час, знаходячись в салоні власного автомобіля «Део Ланос»д.н. НОМЕР_1, припаркованого біля площі Космонавтів в м. Києві, він зустрівся з не знайомим йому чоловіком, який запропонував йому придбати розкладний металевий кийок, на що він погодився та придбав у того чоловіка шляхом купівлі за 150 гривень металевий кийок в чохлі. Придбаний кийок в чохлі він поклав під сидіння водія в салоні власного автомобіля «Део Ланос»д.н. НОМЕР_1 на зберігання для власної самооборони. 03.10.2011 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, коли він знаходився в салоні свого автомобіля «Део Ланос»д.н. НОМЕР_1, біля будинку 42 пр-ту. Палладіна в м. Києві, то до нього підійшли працівники міліції, які з його дозволу при проведенні поверхневого огляду виявили під сидінням водія в салоні його автомобіля вказаний металевий кийок в чохлі. Після цього його доставили до приміщення Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, розташованого по просп. Перемоги. 109 в м. Києві, де в присутності двох понятих було вилучено вищевказаний металевий кийок в чохлі. При цьому він пояснив присутнім, що даний кийок належить йому. Після цього у присутності понятих вилучений металевий кийок було поміщено у поліетиленовий пакет та опечатано про що було складено відповідний протокол, зміст якого своїми підписами засвідчили працівник міліції та двоє понятих.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі підсудний, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299, ст. 301-1 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Суд вважає, що дії підсудного за ст. 263 ч.2 КК України кваліфіковано правильно, як незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який осудний, холостий, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття у вчиненому, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України у виді штрафу у мінімальному розмірі.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КПК України, долю судових витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст.93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.

Речовий доказ по справі: металевий кийок, який зберігається в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві (а. с. 55) -знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 судові витрати по справі -вартість проведеної експертизи холодної зброї № 463 від 13.10.2011 року в сумі 1367,60 грн., отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699, код ЗКПО № 25575285, МФО 821018.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: Л.Г. Косик