Постанова № 2638915, 24.11.2008, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2008 р. м.Чернівці Справа № 10/216

м. Чернівці 11-55 год.

За позовом прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецького територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м. Чернівці

до відкритого акціонерного товариства “Вижницька сільськогосподарська машинно-технологічна станція”, с. Іспас Вижницького району Чернівецької області

про стягнення штрафу в сумі 1190 грн.

Суддя Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання –Гаврилюк І.С.

Представники:

Від позивача –Коломієць І.Б., начальник відділу дов. від 08.01.2008 р. № 1-ЧЦ

Від відповідача –не з’явився

В засіданні приймали участь: прокурор Пацарен В.Я.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Шевченківського району м. Чернівці звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення штрафу за правопорушення на ринку цінних паперів у сумі 1190 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 25.09.2008 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 06.11.2008 р. за участю прокурора і представників сторін, відповідачу запропоновано надати пояснення на позов та докази в його обґрунтування, копію довідки про включення до ЄДРПОУ.

Ухвалою від 06.11.2008 р. розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 24.11.2008 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача та неподанням пояснень на позов. У судове засідання 24.11.2008 р. представник відповідача повторно не з’явився, пояснень на позов не надійшло, однак це не перешкоджає вирішенню спору, оскільки відповідача належним чином повідомлено про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними у справі доказами.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем допущено два правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді неподання до ЧТУ ДКЦПФР регулярної інформації за ІV квартал 2007 р. та І квартал 2008 р., за які до нього застосовано штрафні санкції на заявлену суму і які відповідач не сплатив у добровільному порядку в установлений строк.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 24.11.2008 р. просили задовольнити позов, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, на яких грунтується позовна вимога, а також дослідивши надані у справі докази, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до абз. 15 ст. 7 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” одним із завдань Державної комісії України з цінних паперів та фондового ринку є встановлення вимог та стандартів щодо обов’язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечення створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 15 частини другої статті 7 та пункту 13 статті 8 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, статей 15, 39 - 41 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення 19.12.2006 р. № 1591 “Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів” (далі –Положення). Згідно п. 2 вказаного Положення його дія поширюється на всіх емітентів цінних паперів, крім емітентів державних цінних паперів, інвестиційних сертифікатів.

Главою 1 Розділу IV Положення встановлено, що емітенти зобов’язані розкривати регулярну квартальну інформацію у повному обсязі відповідно до вимог цього Положення. Квартальна інформація складається за підсумками кожного кварталу. Обов’язок здійснювати розкриття квартальної інформації в порядку, передбаченому цим Положенням, поширюється, в тому числі, на акціонерні товариства, що мають державну частку в обсязі 25 відсотків і більше акцій у статутному капіталі за станом на перше число звітного кварталу. Відповідач є саме таким емітентом.

Пунктом 3 Глави 3 Розділу IV Положення встановлено, що особи, зазначені у підпунктах 3.1, 3.4 - 3.8 пункту 3 глави 1 цього розділу, зобов’язані розкрити квартальну інформацію у строк не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, квартальну інформацію за четвертий квартал - не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним роком.

Як видно з доданих до позовної заяви документів відповідачем в установлені строки не подано до ЧТУ ДКЦПФР регулярну квартальну інформацію за IV квартал 2007 року та за І квартал 2008 року. В зв’язку з цим позивачем складено 2 акти про правопорушення на ринку цінних паперів, відповідно № 18-ЧЦ від 27.03.2008 р. та № 45-ЧЦ від 27.05.2008 р. (а.с. 6, 10).

Розгляд справ про зазначені правопорушення проведено позивачем у відповідності до Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 р. № 2272 (а.с. 5-7, 9-11).

За наслідками розгляду справ про правопорушення відповідачем законодавства про цінні папери позивачем установлено порушення ВАТ “Вижницька сільськогосподарська машинно-технологічна станція” законодавства про цінні папери, яке виразилося в неподанні регулярної квартальної інформації за IV квартал 2007 року та за І квартал 2008 року і прийнято дві постанови про накладення на відповідача санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів:

1) № 18-ЧЦ від 02.04.2008 р., якою до відповідача за неподання регулярної квартальної інформації за IV квартал 2007 року застосовано штраф у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. (а.с. 8), та

2) № 44-ЧЦ від 03.06.2008 р., якою до відповідача за неподання регулярної квартальної інформації за I квартал 2008 року застосовано штраф у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн., а всього застосовано штрафу на суму 1190 грн. (а.с. 12).

Вказані постанови належним чином надіслані відповідачеві, однак останній добровільно накладені на нього штрафи не сплатив, будь-яких доказів на спростування позовних вимог до суду не подав.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (далі – Закон) державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, шляхом регулювання прав та обов’язків учасників ринку цінних паперів, здійснення контролю за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам.

Статтями 5 та 6 Закону визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка реалізує свої повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Згідно з пунктами 8 та 14 статті 8 Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам, а також накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Статтею 11 Закону визначено, що за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку накладає на юридичних осіб штрафи у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону штрафи, накладені ДКЦПФР, стягуються в судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем не подано в установлені строки регулярну квартальну інформацію за IV квартал 2007 р. та за І квартал 2008 р. і що застосування штрафу до нього за ці правопорушення здійснено у відповідності до чинного законодавства.

Під час застосування штрафів до відповідача позивачем не порушено вимоги статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

За таких обставин справи позов як обгрунтований підлягає задоволенню, судові витрати належить стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-12, 17, 94, 98, 160-163, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Вижницька сільськогосподарська машинно-технологічна станція” (с. Іспас Вижницького району Чернівецької області, відомостей про банківський рахунок немає, код 30749734):

- 1190 грн. штрафу на користь держави в особі Чернівецького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 2, а/с 93, р/р 31113101800002 в УДК Чернівецької області, код 23246436),

- 11,90 грн. судового збору в доход Державного бюджету України (стягувач –державна податкова інспекція у Вижницькому районі).

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Після набрання постановою законної сили видати виконавчий лист.

У судовому засіданні 24.11.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст постанови підписано 25.11.2008 р.

Суддя Т.І. Ковальчук