Ухвала суду № 26388093, 10.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 р.Справа № 2а-16411/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012р. по справі № 2а-16411/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Арєс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Арєс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 24.11.2011 року № 0003591501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 945 387,00 грн. у повному обсязі.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що встановлені у висновках акту перевірки порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу не підтверджені відповідачем жодними доказами та носять характер суб'єктивних припущень, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 року №0003591501 прийняте на підставі таких висновків акту перевірки є незаконним та підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року

задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Арєс".

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у

Дзержинському районі міста Харкова від 24.11.2011 року № 0003591501.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття

оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а саме, п. 150 ст. 150 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача, представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 09.11.2011 року працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена камеральна перевірка податкової декларації Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство Арєс" з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

За результатами камеральної перевірки складено акт від 09.11.2011 року № 5275/1501/34445921, згідно висновків якого встановлено, що платником у податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 945 387, 0 грн.,

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.11.2011 року № 0003591501, яким ТОВ "Підприємство Арес" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 945 387, 0 грн. по декларації на прибуток за 2 квартал 2011 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 р. видатків, які виникли до 01.01.11 р., а тому такі видатки можуть враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення слугували висновки відповідача, викладені у акті перевірки від 09.11.2011 року №5275/1501/34445921 щодо завищення позивачем від'ємне значення об'єкту оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 945 387, 0 грн., оскільки позивачем неправомірно при обчисленні об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року включено витрати не 1 кварталу 2011 року (тобто, витрати попередніх податкових періодів), чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу.

Даний висновок відповідача ґрунтується на тому, що при обчисленні об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року (рядок 11 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року) повинні враховуватися лише витрати фактично понесені позивачем у 1 кварталі 2011 року, витрати понесені позивачем не у 1 кварталі 2011 року та включені позивачем до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року не можуть враховуватися при обчисленні об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року, та в подальшому впливати на формування об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать письмові докази, позивачем подано по податкового органу декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, в якій у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 1028060 грн.

В доводах апеляційної скарги відповідач зазначив, що аналіз положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дають підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 р. включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 р. з 2010 р.

Таким чином апелянт вважає, що у зв'язку із набранням 01.04.11 р. чинності розділу III ПК України та відсутності у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 р. від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010р. р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається.

Колегія суддів зазначає, що відповідно п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно п. 1 підр. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПК України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2010 р. норми п. 6.1 ст. 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.10 р. У I кварталі 2011 р. сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.10 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 р., включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011р. та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 р.

Зазначене відповідає положенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно якого сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу. Починаючи з II кварталу 2011 р. до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., застосовуються норми ПК України.

Згідно п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України п. 150.1 ст. 150 цього ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Колегія суддів зазначає, що таке застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 р. є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Положеннями п. 150.1 ст. 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта

оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування у 2011 р. та 2012 р. збитків, які виникли до 01.01.11 р., а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно, зміст суб'єктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно - правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

Отже, приписи нового нормативно - правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012р. по справі № 2а-16411/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012р. по справі № 2а-16411/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.