Постанова № 26386260, 02.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2012 № 5011-70/6966-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Ропій Л.М.

при секретарі Царук І. О.

за участю представників:

від позивача: Махиня Н. М. - представник за довіреністю № 239-24-1 від 24.09.2012

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»

на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2012

у справі № 5011-70/6966-2012 (суддя Капцова Т. П.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Провіта»

до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 29 060,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача в порядку регресу шкоди в сумі 29 060,08 грн., яку позивачем як страховою організацією було виплачено за проведення ремонту належного страхувальнику Федорець О.Є. автомобіля «Daihatsu Sirion», державний реєстраційний номер АХ 9065 ВІ, пошкодженого внаслідок ДПТ, що сталася з вини Тягун О.І., цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2012, повний текст якого підписаний 31.07.2012, у справі № 5011-70/6966-2012 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 28 550,08 грн., в іншій частині позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки претензію вих. №230/11/02-10056/1К від 12.04.2012 про виплату страхового відшкодування в сумі 29 060,08 грн. відповдіач від позивача отримав 19.04.2008, строк добровільного виконання зобов'язання відповідача перед позивачем закінчився 19.07.2012, тобто після порушення провадження у справі, та на момент прийняття рішення строк добровільного виконання зобов'язання відповідача по відшкодуванню позивачу шкоди в порядку регресу вже настав, однак в добровільному порядку страхове відшкодування сплачено не було, належних доказів відшкодування шкоди в порядку регресу відповідачем не надано.

Відмова у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 510 грн. ґрунтується на тому, що вказана сума є франшизою, тобто сумою, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих.

Покладення судових витрат на позивача суд першої інстанції мотивував тим, що на момент звернення позивача до господарського суду з позовом, а саме станом на 29.05.2012, права позивача не були порушені відповідачем, оскільки строк добровільного виконання претензії вих. №230/11/02-10056/1К від 12.04.2012 не настав.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Український страховий дім» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2012 по справі № 5011-70/6966-2012 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Український страховий дім» посилається на те, що при винесенні спірного рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та не врахував при прийнятті рішення той факт, що позивач не направив відповідачу всіх необхідних документів для розгляду претензії щодо виплати спірного страхового відшкодування, а отже, позивачем не було вжито всіх заходів досудового врегулювання господарського спору.

Відповідач в судове засідання представників не направив, про причини неявки представників у судове засідання суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Предметом позову в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу шкоди в сумі 29 060,08 грн., яку позивачем як страховою організацією було виплачено за проведення ремонту належного страхувальнику Федорець О.Є. автомобіля «Daihatsu Sirion», державний реєстраційний номер АХ 9065 ВІ, пошкодженого внаслідок ДПТ, що сталася з вини Тягун О.І., цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.

28.12.2010 позивач як Страховик, та гр. Федорець О. Є. як Страхувальник уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № 5651845 (далі Договір 1) (а.с. 15), предметом якого є страхування автотранспортного засобу - автомобіля марки «Daihatsu Sirion», державний реєстраційний номер АХ 9065 ВІ (далі Автомобіль).

Відповідно до п.4.1. Договору 1 особами, які мають право користування транспортним засобом є Федорець Ольга Євгенівна та Русанов Сергій Андрійович.

Договір 1 набуває чинності з 05.01.2011 і діє по 04.01.2012.

06.08.2011 о 17 год. 30 хв. в місті Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю Автомобіля, яким керував Русанов С. А., автомобіля «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер 677-79 ХК, яким керував Тягун О. І., та автомобіля «ВАЗ», державний номер 031-99 ХК, під керуванням Подкопай М.П.

В результаті ДТП було пошкоджено застрахований позивачем Автомобіль.

За замовленням позивача, Харківським відділенням ТОВ «Сател Груп» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 11420/11 від 28.02.2011) проведено автотоварознавче дослідження з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власникові Автомобіля внаслідок спірного ДТП, за результатам якого 26.08.2011 Харківським відділенням ТОВ «Сател Груп» складено Звіт про оцінку автомобіля «Daihatsu Sirion» держномер АХ 9065 ВІ (далі Звіт) (а.с. 30-48), згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого власникові Автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, з урахуванням величини втрати товарної вартості за умовами ремонту «Техно Лак», складає 35 568,10 грн.

З Протоколу огляду транспортного засобу від 11.08.2011 (а.с. 11), результати якого враховані при складенні зазначеного звіту, слідує, що при проведенні огляду були присутні Тягун О. І. та представник відповідача Манукян В.С., які підписали зазначений протокол без будь-яких зауважень.

Згідно складеного позивачем Страхового акту № 02-10056/1, з урахуванням розрахунку страхового відшкодування (а.с. 23), до виплати в якості страхового відшкодування призначено 29 060,08 грн.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України (далі ЦК України) та Законом України «Про страхування» (далі ЗУ «Про страхування»), або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежений.

В даному випадку, потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - Автомобіль.

Відповідно до Договору 1 вигодонабувачем за ним є ВАТ «КБ «Надра».

Листом № 2297 від 24.10.2011 ВАТ «КБ «Надра» повідомив позивачу платіжні реквізити, за якими позивач перерахував 29 060,08 грн. страхового відшкодування, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення №369 від 15.11.2011 (а.с. 11).

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування» (в редакції, яка діяла на час ДТП), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Винуватцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди визнаний Тягун О.І., що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 22.08.2011 у справі №3-4434/11 та довідкою Відділу Державтоінспекції з обслуговування м. Харкова та АТІ №4908 від 08.08.2011 (а.с. 14, 29).

Станом на 06.08.2011 (дата вчинення ДТП), цивільно-правова відповідальність Тягун О.І., власника транспортного засобу «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер 677-79 ХК, була застрахована відповідачем згідно з полісом АА №320797, що відповідачем не заперечується та підтверджується отриманим на запит суду листом Моторного (транспортного) страхового бюро України № 13974/7-3-11 від 08.06.2012 (а.с. 70-71).

Отже, до позивача, який є страховиком, що виплатив страхове відшкодування за Договором 1, перейшло право вимоги, яке страхувальник за Договором 1 мав до відповідача як страховика цивільно-правової відповідальності Тягун О.І.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом.

Згідно ч. 4 ст. 37 Закону (тут і далі в редакції на дату настання страхового випадку (ДТП) страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З листа Моторно (транспортного) страхового бюро України № 13974/7-3-11 від 08.06.2012 слідує, що згідно полісу №АА/320797 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн., розмір франшизи, становить 510 грн.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією №230/11/02-10056/1К від 12.04.2012 (а.с. 9-10), в якій просив відповідача виплатити позивачу страхове відшкодування в сумі 29 060,08 грн. На доказ направлення вказаної претензії до матеріалів справи долучено копію повідомлення про вручення поштового відправлення № 0210003280882 з відміткою про отримання її відповідачем 19.04.2012 (а.с. 86).

Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону (в редакції, яка діяла на час ДТП) для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися:

а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ;

б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих;

ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства;

д) розмір шкоди;

е) підпис заявника і дата подання заяви.

До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку (п. 35.2 ст. 35 Закону (в редакції, яка діяла на час ДТП).

Як слідує зі змісту претензії №230/11/02-10056/1К від 12.04.2012, позивачем до зазначеної претензії додано всі передбачені Законом документи.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що позивач не направив відповідачу всіх необхідних документів для розгляду претензії щодо виплати спірного страхового відшкодування, а саме копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, оскільки надання вказаних документів не передбачено Законом, в той час, як згідно з Рекомендаціями Дирекції Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо вирішення питань у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, схвалених Президією Моторного (транспортного) страхового бюро України (протокол №153 від 27.04.2006), якими відповідач в апеляційній скарзі обґрунтовує власні твердження, копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення є доказами, якими має бути обґрунтована вимога заявника у випадку наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, в той час як в спірному випадку винним визнано лише гр. Тягун О. І.

До того ж, на доказ звернення відповідача до позивача з вимогою щодо надання останнім копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення відповідачем до апеляційної скарги додано копію листа 119/07/10 від 28.04.2012, проте не надано доказів його направлення або вручення позивачу, що унеможливлює прийняття його судом як належного доказу звернення відповідача до позивача з такою вимогою.

Згідно п.п. 33.1.2 п. 33.1 ст. 33 Закону (в редакції, яка діяла на час ДТП), учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно 34.1 ст. 34 Закону (в редакції, яка діяла на час ДТП) страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Оскільки з Протоколу огляду транспортного засобу від 11.08.2011 (а.с. 11) слідує, що при проведенні огляду були присутні як гр. Тягун О. І., так і представник відповідача Манукян В.С., які підписали зазначений протокол без жодних зауважень, відповідач, як страховик гр. Тягун О.І. був повідомлений про настання спірного стархового випадку.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону (в редакції, яка діяла на час ДТП), після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення (п. 36.2 ст. 36 Закону (в редакції, яка діяла на час ДТП).

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону (в редакції, яка діяла на час ДТП) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Враховуючи, що, як було встановлено вище, претензію №230/11/02-10056/1К від 12.04.2012 відповідач отримав 19.04.2012, страхове відшкодування він мав позивачу виплати в строк до 19.05.2012, чого відповідачем зроблено не було.

Позивач до суду з даним позовом звернувся 25.05.2012, тобто після спливу встановлено Законом строку для розгляду відповідачем заяви та виплати страхового відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що строк добровільного виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем закінчився саме 19.07.2012.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за правилами абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону сума спірного страхового відшкодування має бути зменшена на суму франшизи.

З таких обставин, відповідач зобов'язаний відшкодувати потерпілій стороні в межах ліміту відповідальності суму грошових коштів у розмірі 28 550,08 грн. (29 060,08 (сума страхового відшкодування виплаченого позивачем власнику Автомобіля)-510 (франшиза ).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання), згідно зі ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача коштів в сумі 28 550,08 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Водночас, колегія суддів вважає помилковим покладення судом першої інстанції судових витрат за подачу позову на позивача з огляду на таке.

При вирішенні цього питання суд першої інстанції виходив з норми ч. 2 ст. 36 Закону в редакції на дату звернення позивача до відповідача з регресною вимогою.

Проте, зі змісту листа Верхового Суду України від 19.07.2011 «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» слідує, що:

- відповідно до цивільного законодавства шкода, завдана майну та особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відшкодування шкоди потерпілому можливе у двох випадках: 1) внаслідок невиконання контрагентом потерпілого своїх договірних зобов'язань; 2) внаслідок дій особи, що не пов'язана з потерпілим будь-якими договірними відносинами (деліктна відповідальність).

- якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому.

- перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

- і регрес, і суброгація виникають на підставі закону. Наприклад, право регресної вимоги встановлено для страховика за договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів до особи, яка заподіяла шкоду, у разі, коли ця шкода заподіяна життю та здоров'ю умисно, а також внаслідок вчинення ДТП у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння тощо. Суброгація також виникає на підставі закону - ст. 993 ЦК та ст. 27 Закону N 85/96-ВР.

- проте між зазначеними поняттями існують відмінності. За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

- ці інститути мають різний режим правового регулювання. Так, регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК встановлений особливий правовий режим.

- регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовується щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі - з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.

Отже, фактично, перехід права вимоги від потерпілої особи (Федорець О.Є.) до страховика (позивача) щодо виплаченого останнім страхового відшкодування є суброгацією, при якій нового зобов'язання з відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику, в якого застраховане його майно, своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди (страхувальника цивільно-правової відповідальності такої особи).

При цьому, підставою виникнення обов'язку страховика щодо виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є настання страхового випадку - ДТП, внаслідок якої спричинено шкоду, з огляду на що правовідносини сторін у цьому спорі слід оцінювати виходячи з норм законодавства, яке існувало на дату скоєння ДТП.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2012 у справі № 5011-70/6966-2012 підлягає зміні, позов задовольняється частково - стягненню з відповідача на користь позивача підлягає страхове відшкодування в сумі 28 550,08 грн., судові витрати позивача за звернення до суду з даним позовом покладаються на відповідача.

З огляду на підстави зміни рішення суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» задоволенню не підлягає, витрати за її подачу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2012 у справі №5011-70/6966-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2012 у справі №5011-70/6966-2012 змінити.

3. Викласти п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2012 у справі №5011-70/6966-2012 в наступній редакції:

« 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (01023, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, код ЄДРПОУ 31704186) страхове відшкодування в сумі 28 550 (двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 08 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.»

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 5011-70/6966-2012.

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Баранець О.М.

Ропій Л.М.

Дата складання та підписання

повного тексту постанови: 08.10.2012