Постанова № 26386106, 04.10.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

04.10.12 Справа № 5015/2135/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Кузя В. Л.

Желіка М. Б.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників сторін:

від позивача -Піцикевич В. В.

від відповідача -не з'явився

від третьої особи - Максимів Р.Й.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Земкомерц" від 17.09.2012 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 12.09.2012 р.

про зупинення провадження

у справі № 5015/2135/12

за позовом:Приватного підприємства "Лада-Плюс", м. Львівдо відповідача:Публічного акціонерного товариства "Марфін банк", м. Іллічівськ, Одеська областьтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Земкомерц", м. Львівпро:визнання договору поруки недійсним

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 12.09.2012 р. призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На час проведення судової експертизи провадження у справі № 5015/2135/12 зупинено

ТОВ «Земкомерц»не погоджуючись з даною ухвалою подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Тернопільської області від 12.09.2012 року в справі № 5015/2135/12 скасувати та передати справу для продовження її розгляду по суті господарським судом Львівської області. Свою апеляційну скаргу апелянт аргументував тим, що зупинення провадження у зв'язку з призначенням судової експертизи є правом, а не обов'язком суду, а відтак, на думку скаржника, суд, зупинив провадження у даній справі при цьому не обґрунтувавши необхідність такої дії.

В свою чергу, позивачем було подано відзив на дану апеляційну скаргу, в якому він заперечував доводи апелянта, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Таким чином, зупинення провадження у зв'язку з призначенням судової експертизи є правом, а не обов'язком суду. Тому застосування такого процесуального заходу повинно бути обґрунтоване.

Відтак, господарський суд першої інстанції, прийнявши ухвалу про призначення судової експертизи та зупинення провадження не обґрунтував необхідність такої процесуальної дії.

Водночас, як свідчать матеріали справи, обґрунтовуючи свої вимоги позивач покликається на укладення оскаржуваного договору поруки директором ПП «Лада-Плюс»з перевищенням наданих йому статутом підприємства повноважень, у зв'язку із чим такий договір підлягає визнанню недійсним з підстав передбачених ст. 241 ЦК України. Оскільки, відповідно до статуту ПП «Лада-Плюс»укладення оскаржуваного договору поруки без перевищення директором повноважень, могло мати місце лише за умов надання директору власником підприємства письмової згоди на укладення відповідного договору. При цьому, позивач стверджує, що жодної письмової згоди на укладення директором ПП «Лада-Плюс»оскаржуваного правочину єдиний на той час власник підприємства Козій В. В. не надавав, а рішення № 19 від 24.05.2011 року яким надано таку згоду, ним не підписувалось, а підписано іншою особою.

Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до пункту 2.18 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень господарським судам необхідно виходити з положень ч. 3 ст. 92 ЦК України.

Аналогічне приписи містяться п. 42 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, враховуючи необхідність застосування до спірних правовідносин приписів абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України, які презюмують про необхідність доказування відповідних обставин саме позивачем у справі, дійшла висновку, що висновки експерта ніяким чином не можуть вплинути на розгляд даної справи, оскільки матеріали справи не містять будь-яких допустимих та належних доказів, поданих позивачем, того, що відповідач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про те, що рішення № 19 від 24.05.2011 року про надання власником ПП «Лад-Плюс»Козієм В. В. згоди на укладення оскаржуваного договору поруки останнім можливо не надавалося, а підпис останнього можливо йому не належав.

Відповідно до ст. 106 ГПК України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про зупинення провадження у справі -справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 104, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 12.09.2012 р. у справі № 5015/2135/12 про зупинення провадження у справі - скасувати та передати справу № 5015/2135/12 до господарського суду Львівської області для її розгляду.

3. Стягнути з позивача приватного підприємства "Лада-Плюс", м. Львів (код ЄДРПОУ 22421736) на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю „Земкомерц", м. Львів (код ЄДРПОУ 33981329) 536,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 09.10.2012 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Кузь В. Л.

суддя Желік М. Б.