ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3724/12 вх. № 3724/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальніковой Г.І.
при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.
за участю представників
позивача - Кириченко Н.В. (довіреність №16 від 28.08.12 р.); відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків" (м. Куп"янськ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший металіст" (м. Харків)
про стягнення заборгованості у розмірі 181762,87 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ "Керамет-Харків", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, ТОВ "Перший металіст", про стягнення заборгованості в розмірі 181762,87 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 163105,44 грн., суми пені в розмірі 14110,14 грн., суми 3% річних в розмірі 3814,87 грн. та суми інфляційного збільшення боргу в розмірі 732,42 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором №25/10-01 від 25.10.11 р.
20.09.12 р. за вх. №14419 до канцелярії господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 20.08.12 р.
Також 02.10.12 р. за вх. №15294 до канцелярії господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення №688 від 15.08.12 р. щодо сплати судового збору.
Суд, розглянувши клопотання позивача (вх. №14419 від 20.09.12 р. та вх. №15294 від 02.10.12 р.), вирішив за можливе задовольнити їх.
Представник позивача в судовому засіданні 02.10.12 р. позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач у призначені судові засідання 10.09.12 р. та 02.10.12 р. не з'явився, ухвала про відкладення розгляду справи від 10.09.12 р., що була направлена відповідачеві рекомендованим листом за його юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданому позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №874173 від 07.09.12 р., повернулась з відміткою про отримання вказаної ухвали представником відповідача.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
25.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Керамет-Харків" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший металіст" (відповідач) було укладено договір №25/10-01, згідно з умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та сплатити на умовах, викладених у договорі, брухт та відходи чорних металів.
Згідно п.2.1. договору, ціна товару за одиницю вказується у доповненнях, специфікаціях.
Відповідно п.5.2 договору, покупець може здійснювати повну або часткову передоплату товару.
П.3.5. договору передбачає, що у випадку отримання передоплати за товар, постачальник зобов'язаний поставити його впродовж 7 календарних днів.
Судом встановлено, що згідно з умовами договору, 28.10.2011 р. позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 370000,00 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 1527 від 28.10.2011 р., яке долучено до матеріалів справи.
Відповідачем за період дії договору було поставлено в адресу позивача товар у кількості 63,400 тон загальною вартістю 179447,36 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями приймально-здавальним актом №30/11 від 30.11.2011 р., актом форми 69 №Копр-03011 від 04.11.2011 р.
Окрім того, згідно п.1.2 Доповнення від 25.10.2011 до договору, поставка брухту здійснюється на умовах СРТ (станція призначення). Ціна, що зазначена в п.1.1 доповнення підлягає коригуванню на суму провізної плати. У зв'язку з цим, TOB „Керамет-Харків" бухгалтерською довідкою №БС-0085 від 31.05.2012 здійснило коригування до акту №30/11 від 30.11.2011 р. на суму провізної плати в розмірі 7447,20 грн.
Відповідач частково повернув позивачу перераховану йому передоплату, в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №541 від 08.06.2012 р.
Станом на момент подання позову, заборгованість відповідача (передплата, незакрита поставкою товару) складає 163105,44 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією акту звірки розрахунків від 31.06.2012 р.
В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист №101 від 23.07.12 р., з вимогою сплатити суму передплати, незакриту поставкою товару в розмірі 163105,44 грн.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 163105,44 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.3. договору передбачено, що при отриманні постачальником передоплати та недотриманні термінів постачання зазначених у п. 3.8. покупець має право стягнення пені з постачальника з розрахунку 2 (подвійний) облікової ставки Національного банку України, діючої на момент прострочення від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивачем зроблений розрахунок пені за період в розмірі 14110,14 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума пені підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 14017,68 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем зроблений розрахунок 3% річних в розмірі 3814,87 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 3806,79 грн. В іншій частині стягнення 3% річних слід відмовити.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок інфляційного збільшення боргу, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційного збільшення боргу в сумі 732,42 грн. підлягає задоволенню як правомірна.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові -на позивача.
01.11.2011 р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" (надалі - Закон), яким визначаються правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік" на 2012 рік установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 3635,26 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не в повному обсязі виконані вимоги ухвали господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 20.08.12 р., а саме до матеріалів справи не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі відповідно до Закону України "Про судовий збір" та п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України.
Позивач надав до матеріалів справи довідку про зарахування судового збору до Державного бюджету України з УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області №03-30/749 від 10.09.12 р., з якої вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 3635,26 грн. на рахунок 31210206700003, по коду бюджетної класифікації 22030001, одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області.
Однак, з 06.02.2012 р. рахунок отримувача коштів судового збору змінено на рахунок № 31215206783003, одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код одержувача - 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО - 851011, призначення платежу: *; 101; код ЄДРПОУ платника; 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, пункт (з таблиці ставок судового збору); назва відповідача.
Реквізити для сплати судового збору розміщені на офіційному веб-порталі "Судова влада України" - http://www.court.gov.ua/sud5023/.
Таким чином, додане до матеріалів справи платіжне доручення №688 від 15.08.12 р. на суму 3635,26 грн. не може вважатися належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Отже для даної позовної зави сума судового збору, що належить сплатити до державного бюджету України, становить 3635,26 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи та керуючись статтями 43 та 49 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне стягнути з позивача на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 3635,26 грн.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про судовий збір", ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,33-34, 38, 43, 49, 57, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший металіст" (61072, м. Харків, Дзержинський район, вул. Єсеніна, буд. 11, кв. 6; код ЄДРПОУ 36226053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків" (63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Садова, 33; код ЄДРПОУ 33714374; р/р 26006000073458 в ПАО "Укрсоцбанк", МФО 300023) заборгованість в розмірі 163105,44 грн., пеню в розмірі 14017,68 грн., 3% річних в розмірі 3806,79 грн., інфляційне збільшення боргу в розмірі 732,42 грн. та судовий збір в сумі 3635,26 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків" (63701, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Садова, 33; код ЄДРПОУ 33714374; р/р 26006000073458 в ПАО "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 3635,26 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 8,08 грн. в позові відмовити.
В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 92,46 грн. в позові відмовити.
Повне рішення складено 08.10.2012 р.
Суддя Сальнікова Г.І.
Судове рішення № 26385922, Господарський суд Харківської області було прийнято 02.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/3724/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: