Рішення № 26385797, 05.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2143/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Яковлев Д.Л. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Квартет";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бласт ЛТД";

про стягнення 193810,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю „Квартет" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Бласт ЛТД", згідно якої просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 193810,90 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір підряду №23 від 11.03.2009р., на умовах якого позивачем було здійснено передплату у розмірі 6017177,90 грн., тоді як відповідачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 5614152,60 грн. Крім того, як зазначає позивач 17.12.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №23 від 11.03.2009р, згідно яким відповідач визнав заборгованість у вигляді надмірно сплачених коштів в сумі 233025,30 грн. В подальшому, 01.02.2011 року сторони уклали договір про зарахування однорідних зустрічних вимог, в зв'язку з чим заборгованість відповідача була зменшена на 39214,40 грн. При цьому, як зазначає позивач, ТОВ „Бласт ЛТД" у добровільному порядку зайвосплачені кошти не повернув, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

У судовому засіданні 07.09.2012р. представник позивача надав, також письмові пояснення (вх. ГСОО №27546/2012 від 07.09.2012р.), згідно яких зазначив, що сума надмірно сплачених коштів в сумі, що перевищує вартість виконаних робіт за договором підряду №23 від 11.03.2009р., має бути повернута ТОВ „Квартет" (стягнута з відповідача) на підставі ст.1212 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2012 року, за клопотання представника позивача, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду даної справи було продовжено на 15 днів - до 01.10.2012 року.

У судовому засіданні 05.10.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення судових відправлень. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

15.12.2006 року між Підприємством „Антос ЛТД" у вигляді ТОВ (довіритель) та ТОВ „Квартет" (повірений) укладено договір доручення №30/06, згідно умов якого повірений зобов'язався вчинити від імені та на користь довірителя в порядку і терміни, що визначені умовами цього договору, наступні юридичні дії, зокрема, вжити комплекс заходів, спрямований на проведення будівництва автозаправної станції, що розташована за адресою: м. Одеса, спуск Марінеско, 8 (далі - АЗС) та підготовку до введення її в експлуатацію шляхом укладення правочинів та договорів (контрактів) з третіми особами (п.п. 1.1.1 договору); проводити розрахунки по укладених правочинах та договорах з третіми особами.

11.03.2009 року Підприємством „Антос ЛТД" у вигляді ТОВ від імені якого діє ТОВ „Квартет" на основі договору доручення 30/06 від 15.12.2006р. (замовник) та ТОВ „Бласт ЛТД" (генпідрядник) укладено договір підряду №23 від 11.03.2009р., згідно умов якого генпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати увесь комплекс робіт із будівництва АЗС на 250 заправлень на добу по спуску Марінеско, 8 в м. Одесі у відповідності до проектної документації (далі -об'єкт) за завданням замовника та згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією (далі -роботи), а також зобов'язується передати виконані роботи (результат виконаних робіт) та здати об'єкт замовнику у встановлений цим договором термін (строк) та взяти участь в роботі по введенню об'єкта в експлуатацію.

Умовами п.п. 3.3 договору підряду №23 від 11.03.2009р. встановлено обов'язок замовника до початку провадження робіт зробити передплату (аванс) на поточний рахунок генпідрядника вартості матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт, в розмірі вказаному поданій генпідрядником заявці. Аванс є попередньою оплатою за цим договором і враховується при здійсненні розрахунків за виконані за цим договором роботи (етапи робіт).

Як встановлено матеріалами справи, у період з 19.03.2009р. по 19.08.2009р. ТОВ „Квартет" перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 6017177,90 грн. в якості оплати будівельних матеріалів та виконаних робіт за договором підряду №23 від 11.03.2009р., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 23-32, том І) із відповідним призначенням платежу.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору підряду №23 від 11.03.2009р. відповідач здійснив, а позивач прийняв роботи по будівництву АЗС за адресою: м. Одеса, спуск Марінеско, 8, на загальну суму 5614152,60 грн., згідно підписаних між сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (за формою № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (за формою № КБ-3).

При цьому, як стверджує позивач, ТОВ „Бласт ЛТД" було здійснено повернення частини зайвосплачених коштів за договором підряду №23 від 11.03.2009р. у сумі 170000,00 грн.

В подальшому, 17.12.2010 року між сторонами у справі укладено додатковій договір №1 до договору підряду №23 від 11.03.2009р., згідно умов якого сторони дійшли згоди та вирішили, що керуючись положеннями чинного між сторонами договору підряду №23 від 11.03.2009р. та актом звірки від 02.11.2010 року складеного між ТзОВ „Квартет" і ТзОВ „Бласт ЛТД" станом на 31.10.2010р. ТзОВ „Бласт ЛТД" має заборгованість у вигляді надмірно (помилково) сплачених коштів перед ТзОВ „Квартет" у розмірі 233025,30 грн. згідно договору підряду №23 від 11.03.2009р. З метою часткового погашення існуючої заборгованості ТзОВ „Бласт ЛТД" зобов'язується виплатити 39214,40 грн. на користь ТзОВ „Квартет" до 31.01.2011 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.02.2011 року між ТОВ „Квартет" (сторона-1) ТОВ „Бласт ЛТД" (сторона-2) укладено договір про зарахування однорідних зустрічних вимог в рамках додаткового договору №1 від 17.02.2010 року до договору підряду №23 від 11.03.2009 року та договору підряду №21-12/10 від 21.12.2010 року.

Згідно умов п. 1 договору про зарахування однорідних зустрічних вимог від 01.02.2011р., сторона-1 і сторона-2 маючи одна до одної зустрічні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижчевказаних договорів, у яких сторона-1 і сторона-2 є сторонами:

1.1. Згідно з додаткового договору №1 від 17.12.2010р. до договору підряду №23 від 11.03.2009р., сторона-2 є боржником, а сторона-1 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання по поверненню стороною-2 стороні-1 грошової суми в розмірі 39214,40 грн. в т.ч. ПДВ.

1.2. Згідно з договором підряду №21-12/10 від 21.12.2010р. сторона-2 є кредитором, а сторона-1 є боржником при виконанні зобов'язання по сплаті грошової суми в розмірі 39214,40 грн. в т.ч. ПДВ.

Умовами п. 2 договору про зарахування однорідних зустрічних від 01.02.2011р. встановлено, що сторони домовились, що грошова сума (п. 1.1 цього договору), яка має бути повернена стороні-1 стороною-2 вважається проплатою стороною-1 на користь сторони-2 по грошових зобов'язаннях, що виникли між сторонами з договору, вказаного у п. 1.2 цього договору.

Пунктом 3 договору про зарахування однорідних зустрічних вимог від 01.02.2011р., таким чином вказані в пунктах 1.1 та 1.2 цього договору зобов'язання за вищевказаними договорами припиняються в частині (в сумі), що взаємозараховується, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в момент підписання сторонами цієї угоди та скріплення підписів печатками сторін.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача була направлена вимога про повернення авансового платежу №49 від 14.03.2012 року, згідно якої ТОВ „Квартет" вимагало від ТОВ „Бласт ЛТД" погасити заборгованість за договором підряду №23 від 11.03.2009р. в сумі 193810,90 грн. протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги. Як вбачається із матеріалів справи, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 34 з оборотом, том І) зазначена вимога була отримана відповідачем 23.03.2012 року, між тим, як стверджує позивач, залишена ТОВ „Бласт ЛТД" без відповіді та задоволення.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням зобов'язань відповідачем за додатковим договором №1 від 17.12.2010 року до договору підряду №23 від 11.03.2009р. щодо повернення надмірно сплачених грошових коштів сплачених за договором підряду №23 від 11.03.2009р. та направлено на стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у розмірі 193810,90 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

При цьому, ст. 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про припинення зобов'язань сторін за договором підряду №23 від 11.03.2009р., шляхом належного їх виконання, в зв'язку з виконанням відповідачем, прийняттям та оплатою позивачем обсягу робіт, вартість яких становить 5614152,60 грн., між тим, ТОВ „Квартет" за вказаним договором було перераховано ТОВ „Бласт ЛТД" грошові кошти у більшому розмірі - 6017177,90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Як встановлено матеріалами справи, шляхом укладення додаткового договору №1 від 17.12.2010 року до договору підряду №23 від 11.03.2009 року, відповідач визнав, що станом на 31.10.2010р. за ним рахується заборгованість у вигляді надмірно (помилково) сплачених коштів перед ТОВ „Квартет" у розмірі 233025,30 грн. згідно договору підряду №23 від 11.03.2009р. При цьому, вказана заборгованість за домовленістю сторін була зменшена 01.02.2011 року на суму 39214,40 грн., шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, що підтверджується наявним в матеріалах справи договором про зарахування однорідних зустрічних вимог в рамках додаткового договору №1 від 17.02.2010 року до договору підряду №23 від 11.03.2009 року та договору підряду №21-12/10 від 21.12.2010 року.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином наявність обставин щодо виконання робіт за договором підряду №23 від 11.03.2009р. на більшу суму, повернення грошових коштів у сумі 193810,90 грн. та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Отже, як зазначає позивач, станом на 18.05.2012 року грошові кошти у сумі 193810,90 грн. знаходяться у безпідставному користуванні відповідача та у добровільному порядку не повернуті останнім.

У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом з тим, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на наведені приписи закону, а також враховуючи те, що договір підряду №23 від 11.03.2012р. закінчив свою дію, шляхом належного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, тобто підстава, на якій ТОВ „Бласт ЛТД" набуло грошові кошти в розмірі 193810,90 грн., відпала та відповідач зберігає в себе вказані грошові кошти без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), грошові кошти в розмірі 193810,90 грн. підлягають поверненню позивачу, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з ТОВ „Бласт ЛТД" грошових коштів у розмірі 193810,90 грн. підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 3876,22 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бласт ЛТД" (65091, м. Одеса, вул. Південна, буд. 26, ід. код 20961931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Квартет" (76005, м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 103, код ЄДРПОУ 23976620) грошові кошти у сумі 193810/сто дев'яносто три тисячі вісімсот десять/грн. 90 коп. та судовий збір у сумі 3876/три тисячі вісімсот сімдесят шість/грн. 22 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10.10.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.