Рішення № 26385715, 08.10.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.12

Справа № 5021/1344/12.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик груп»,

м. Дніпропетровськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дендролайт Суми»,

м. Суми,

про стягнення 86 196 грн. 68 коп.,

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

За участю секретаря судового засідання – Григор’єва О.І.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 86 196 грн. 68 коп., в тому числі: 82 000 грн. основного боргу, 3 496 грн. 18 коп. пені, 700 грн. 50 коп. –3 % річних, яка виникла станом на 04.09.2012р., відповідно договору поставки навантажувальної техніки № ПР-012 від 04.04.2012р., укладеного між сторонами у справі, а також просить суд стягнути судовий збір.

В судове засідання надійшло клопотання б/н від 28.09.2012 року (вх. № 13181 від 02.10.12р.), згідно якого позивач підтримує свої вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу без участі його представника.

Відповідач відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції по справі не подав, в судове засідання не з’явився. Про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить повернуте до господарського суду поштове повідомлення про вручення ухвали про відкладення розгляду справи від 24.09.2012р.

Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь у даному судовому засіданні, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд

встановив:

Відповідно до п. 1.1 договору № ПР-021 поставки навантажувальної техніки від 04.04.2012 року позивач (постачальник) зобов’язався в обумовлений строк передати у власність відповідача (покупця) автонавантажувач (електро) Nichiyu, моделі FB20PN-55B, шасі 400МАF241925665, а відповідач - прийняти та своєчасно сплатити вартість поставленої техніки.

Вартість зазначеного автонавантажувача відповідно до специфікації № 1, що є невід’ємною частиною данного договору, складає 142 000,00 грн.

Позивач на виконання умов укладеного договору та специфікації № 1 здійснив поставку навантажувальної техніки відповідачеві на суму 142 000,00 грн.

Пунктами 5.2.1., 5.2.2. договору передбачений обов'язок відповідача сплатити вартість поставленої техніки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в наступному порядку:

1) 71 000,00 грн. (тобто 50% вартості поставленої техніки) – протягом 2 банківських днів з моменту підписання договору;

2) Залишок вартості в смуі71 000,00 грн. перераховуються у відповідності до такого графіку: 23 666,66 грн. – у строк до 10.05.2012р., 23 666,66 грн. – у строк до 10.06.2012р. та 23 666,68 грн. – у строк до 10.07.2012р.

Останньою датою проведення розрахунків є 10.07.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач лише частково розрахувався за поставлений автонавантажувач в сумі 60 000,00 грн. Решта вартості техніки на день звернення позивача до суду залишилася несплаченою.

У пункті 10 договору сторони домовились про обов’язковий досудовий порядок врегулювання спору. Позивач відповідно до умов укладеного договору направив відповідачу претензію, проте остання залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням часткової оплати, складає 82 000,00 грн.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання не допускається; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що факт отримання відповідачем автонавантажувача (електро) Nichiyu, моделі FB20PN-55B, шасі 400МАF241925665 вартістю 142 000,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи документами: актом приймання-передачі техніки станом на 11.04.2012р., накладною № 36/04 від 11.04.2012р. та довіреністю на отримання цінностей. Проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач лише частково розрахувався за поставлену техніку на суму 60 000,00 грн., у зв’язку з чим, враховуючи часткову оплату, заборгованість відповідача перед позивачем складає 82 000,00 грн.

У гарантійному листі (аркуш справи 32), адресованому позивачу, відповідач не заперечує проти наявного за ним боргу в сумі 82 000,00 грн. Та оскільки доказів сплати суми заборгованості, а також аргументованих заперечень проти вимог позивача відповідачем до суду не подано, позовні вимоги щодо стягнення 82 000,00 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, за порушення термінів оплати техніки позивач, згідно п. 9.4. договору, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, що складає 3496,18 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та з урахуванням часткової оплати за товар, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3496,18 грн. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору позивач просить стягнути з відповідача 700,50 грн. – 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Розрахунок 3% річних складено відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги стосовно стягнення 700,50 грн. – 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дендролайт Суми» (40030, м. Суми, вул. Першотравнева, 10, код 37785680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик груп» (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд. 36-а, код 32838690) 82 000,00 грн. основного боргу, 3496,18 грн. пені, 700,50 грн. – 3% річних, 1724,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 10.10.2012 року.

СУДДЯ (підпис) М.С. Лущик