Рішення № 2638541, 27.11.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.08

Справа № 9/569-08.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина», м. Суми

до відповідача: Державного підприємства «Будильський експериментальний завод», с. Будилка Лебединського району Сумської області.

про стягнення 65 251 грн. 50 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача – Турченко С.П.

Від відповідача – Лукянець Ю.В.

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 8055 грн. 37 коп. – 3% річних, 57196 грн. 13 коп. – інфляційних збитків, 652 грн. 52 коп. – державного мита та 118 грн.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву зазначає, що вимоги ТОВ "Горобина" в сумі 122 870 грн. 00 коп. були визнані рішенням госпо дарського суду Сумської області від 26 червня 2006 року по справі № 4/337-06. До визнаних кредиторських вимог ТОВ "Горобина" рішенням суду інфляційні збитки та 3% річних включені не були. Рішення суду ТОВ "Горобина" в апе-ляціному порядку не оскаржила і воно набрало законної сили. У процесі виконання плану санації ДП "Будильський експериментальний завод" кредиторські вимоги ТОВ "Горобина", включені до плану санації, були погашені в повному обсязі 15 вересня 2008 року, у підтвердження чого був скла дений акт звіряння розрахунків, що відмічає і позивач в своєї позовній заяві. Позовні вимоги ТОВ "Горобина" про стягнення з боржника ДП "Будильсь кий експериментальний завод" інфляційних збитків та 3% річних у загальному розмірі 65 251 грн. 50 коп. є по суті збільшенням (зміною) його позовних вимог, визнаних рішенням господарського суду Сумської області від 26 червня 2006 ро ку по справі № 4/337-06 і включених до плану санації боржника ДП "Будильсь кий експериментальний завод", затвердженому ухвалою господарського суду Сумської області від 08 грудня 2006 року по справі № 1045-6/40 про банкрутство державного підприємства "Будильський експериментальний завод". Крім того, зазнає, що якщо грошові вимоги кредитора визнані рішенням суду, то зміна вимог кредитора може мати місце лише в разі оскарження судового акта в апеляційному або касаційному порядку, або за ново виявленими обставинами. Збільшення вимог ТОВ "Горобина" після їх визнання судовим актом у справі про банкрутство (ухвала господарського суду Сумської області від 08 грудня 2006 року по справі № 1045-6/40 про банкрутство державного підприємства «Будильський експериментальний завод", якою був затверджений план санації боржника ДП "Будильський експериментальний завод" і яка не була оскаржена не передбачено ГПК і Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і є безпідставним, так як визнані господарським судом вимоги кредиторів з грошових зобов'язань у подальшому не підлягають індексації в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України. Враховуючи вищевикладене просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Ухвалою господарського суду Сумської області № 1045-6/10 від 22.02.02 року порушено провадження у справі про банкрутство відповідача - Державного підприємства «Будильський експериментальний завод».

Рішенням господарського суду Сумської області від 26.06.2006 року у справі № 4/337-06 частково було задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» до Державного підприємства «Будильський експериментальний завод» та стягнено заборгованість в сумі 122 870 грн. 00 коп., державне мито 1 228,70 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу 118 грн. 00 коп. повний текст рішення підписано 30.06.2006 року.

Як вбачається з пояснень представників сторін рішення не оскаржувалось, тому 10.07.2006 року набрало законної сили.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідачем погашена в повному обсязі лише 15.08.208 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань,щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Абзацом 2 частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію розповсюджується на нараховану позивачем пеню, сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних як плата за користування коштами підлягає стягненню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Згідно ст. 598-609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання.

Оскільки відповідач не подав ні доказів погашення заборгованості вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача до уваги суду не приймаються.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Будильський експериментальний завод» ( 42238, Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Заводська, 1, код 00375177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина» (40021, м. Суми, вул. Петропавловська, 121, код 31162928) 8 055 грн. 37 коп. три процентна річних, 57 196 грн. 13 коп. – інфляційних збитків, 652 грн. 52 коп. – державного мита та 118 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ М.С. Лущик

Повний текс рішення підписано 02.12.2008 року