Рішення № 26385165, 04.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.12 р. Справа № 5006/29/57/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання», м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 106 000,00грн., штрафу у сумі 2 120,00грн., 3% річних у сумі 2 082,24грн., інфляційних витрат у розмірі 927,38грн.

за участю:

від позивача: Руських Т.Л. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпрополімермаш», м.Дніпропетровськ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 106 000,00грн., штрафу у сумі 2 120,00грн., 3% річних у сумі 2 082,24грн., інфляційних витрат у розмірі 927,38грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №154 від 27.09.2011р., щодо поставки товару.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №154 від 27.09.2011р., специфікації №1 від 27.09.2011р. до договору, виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Позивачем попередньої оплати, листів, претензії №юр-01-772 від 18.06.2012р., витягу з Єдиного державного реєстру стосовно статусу та місцезнаходження Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання», правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Дніпрополіммермаш».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 536, 549,550, 610, 611, 612, 625, 629, 663, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 44, 49, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчену копію довідки №юр.01-973 від 16.08.2012р. за підписом генерального директора та головного бухгалтера яка свідчить про те, що між ПАТ «Дніпрополімермаш» та ПАТ «Технологічне і спеціальне обладнання» укладено один договір поставки №154 від 27.09.2011р., інших договорів з постачання товару не укладалось.

Представник Позивача у судове засідання 04.10.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 84616, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, буд. 10в.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Технологічне і спеціальне обладнання» (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Дніпрополімермаш» (Замовник) було укладено договір №154, відповідно п.1.1 якого Виконавець зобов'язується виготовити та передати у власність (поставити) замовнику продукцію, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію асортимент, кількість та ціна якої встановлюються у специфікаціях (далі - Специфікація), які додаються до договору та є невід'ємними частинами.

Згідно п.1.2 договору Продукція виготовлюється Виконавцем у відповідності до креслень Замовника, узгодженими Сторонами, або креслень, технічними умовами Виконавця. Технічні характеристики та номер креслень, відповідно якого виготовляється продукція, зазначається Сторонами у Специфікаціях.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо строку та умов поставки продукції:

- продукція за даним Договором поставляється партіями в об'ємах, строки та на умовах, зазначених у Договорі та/або Специфікаціях (п.4.1 Договору);

- Виконавець надає Замовнику на кожну партію Продукції, яка поставляється у відповідності до Специфікації, наступні товаросупровідні документи:

- рахунок;

- видаткову накладну;

- податкову накладну;

- сертифікат якості Виконавця;

Оригінали зазначених документів надаються Виконавцем Замовнику в момент підписання видаткової накладної на Продукцію (п.4.4 Договору);

Відповідно п.7.1 договору строки оплати Продукції зазначаються у Специфікаціях до даного Договору.

У пункті 11.2 договору Сторони встановили, що даний договір вступає в дію, з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2012 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання Сторонами.

27 вересня 2011 року між Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору №154 від 27.09.2011р. в якій сторони визначили асортимент, кількість ціну та суму яка склала 212 000,00грн.

Згідно п.6.1 специфікації перший платіж у розмірі 50% загальної вартості Продукції, яка поставляється за даною Специфікацією, оплачується Замовником протягом 3 днів з дати підписання Специфікації Сторонами;

Відповідно п.6.2 специфікації залишок грошових коштів у розмірі 50% загальної вартості Продукції, яка поставляється за даною Специфікацією, оплачується Замовником протягом 5 банківських днів з дати отримання даної партії Продукції

У пункту 7 специфікації Сторони встановили, строк поставки - 45-60 календарних днів, з правом дострокової поставки партіями, від дати отримання Виконавцем першого платежу відповідно п.6.1 даної Специфікації та отримання креслень Замовника.

Згідно п.8 договору Замовник зобов'язується передати Виконавцю креслення протягом 3 робочих днів з дати підписання Специфікації Сторонами.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено передплату у розмірі 106 000,00грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено листи №211111-1 від 21.11.2011р., №251111-1 від 25.11.2011р., №061211-1 від 06.12.2011р. з вимогою здійснити поставку.

Відповідач у листі №20/1065-ОМ від 28.11.2011р. зазначив, про відвантаження продукції 07.12.2011р та 10.12.2011р. , у листі від №20/1107-ОМ від 07.12.2011р. зазначив про відвантаження товару 13.12.2011р. та 15.12.2011р., у листі від 20/1153 від 30.12.2011р. зазначив про відвантаження товару до 10.01.2012р., у листі №20/60-ОМ від 02.02.2012р. зазначив про відвантаження товару 08.02.2012р. та 10.02.2012р.

Позивач у листі №271211 від 27.12.2011р. відмовився від постачання продукції та вимагав здійснити повернення грошових коштів.

18.06.2012р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №юр-01-772 від 18.06.2012р. з вимогою здійснити повернення передплати.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань щодо поставки товару Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом Сторонами 27 вересня 2011 року було укладено договір №154, відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар, умови поставки було визначено сторонами у специфікації №1 до договору.

Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача, із умовами поставки за договором поставки №154- суду не надавались.

За умовами специфікації №1 умови розрахунку - 50% загальної вартості продукції, яка поставляється за специфікацією, оплачується Замовником протягом 3 днів з дати підписання Специфікації Сторонами.

Позивачем були виконані умови договору та була перерахована сума попередньої оплати у розмірі 106 000,00грн.

Відповідно п.7 специфікації строк поставки Продукції: 45-60 календарних днів, з правом дострокової поставки партіями, з дати отримання Виконавцем першого платежу відповідно п.6.1 даної Специфікації та отримання креслень Замовника.

Проте, Відповідач не поставив товар у визначений строк, чим не виконав узятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача виникає з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем було направлено претензію №юр-01-772 від 18.06.2012р. з вимогою повернути попередню оплату, докази направлення підтвердженні квитанцією від 18.06.2012р. та описом поштового вкладення.

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.

Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На день винесення рішення сума боргу складає 106 000,00грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 927,38грн., 3% річних від суми загального боргу складає 2 082,24грн.

Судом встановлено, що Позивачем невірно визначений початок прострочення грошового зобов'язання 06.12.2011р.

Позивачем було направлено претензію №юр-01-772 від 18.06.2012р. з вимогою повернути попередню оплату, суд вважає, що претензія, яка направлена відповідачу з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 106 000,00грн. (докази направлення підтверджені квитанцією від 18.06.2012р.) є вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 106 000,00грн. Відповідно наказу Міністерства транспорту у та зв'язку України №1149 від 12.12.2007 року строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів у межах області та між обласними центрами України рахуються Д+3. Відтак 18.06.2012р. (направлення відповідачу вимоги)+3 дні +7 днів. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати в розмірі 106 000,00грн. саме 29.06.2012р.

Як встановлено судом у Відповідача саме 29.06.2012 року виник обов'язок повернути Позивачу залишок попередньої оплати у розмірі 106 000,00грн., відповідно до норм ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України. До цієї дати у Відповідача існувало тільки договірне зобов'язання перед Позивачем у вигляді поставки і грошового зобов'язання перед Позивачем не було.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог, оскільки розмір інфляції за липень 2012р. складає 99,8%.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за період з 29.06.2012р. (початок періоду прострочення грошового зобов'язання) по 31.07.2012р. (дата встановлена Позивачем у розрахунку) у сумі 286,72грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У пункті 8.1 договору Сторони встановили , що у випадку не поставки/недопоставки та/або порушення строків поставки Продукції Виконавець оплачує Замовнику штраф у розмірі 1% від загальної суми непоставленого/недопоставленого та/або поставлного з порушенням строків Продукції.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань з поставки товару, є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 1% у сумі 2120,00грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш», м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 106 000,00грн., штрафу у сумі 2 120,00грн., 3% річних у сумі 2 082,24грн., інфляційних витрат у розмірі 927,38грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання» (84313, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе. буд. 10В, ЄДРПОУ 05744426, р/р 26006013001035 в Краматорському відділенні №1 АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» (вул.Героїв Сталінграду, 147, м.Дніпропетровськ, 49033, ЄДРПОУ 00218615, р/р 26006001300187 в ПАТ «Акта банк», м.Дніпропетровськ, МФО 307394) заборгованість у розмірі 106 000,00грн., 3% річних у розмірі 286,72грн., штраф у розмірі 2120,00грн., судовий збір у розмірі 2168,13грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 04.10.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 08.10.12р