Постанова № 26384737, 09.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р. Справа № 5015/1513/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С., Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 рокуу справі№5015/1513/12 господарського суду Львівської області за позовомМіжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон-проект"до Закритого акціонерного товариства проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд"простягнення 158 894,98 грн.За участю представників сторін:

позивача:Блажевський П.І.,

відповідача: Сухоцький М.П.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про спонукання останнього до виконання умов мирової угоди, укладеної між МНВАП "Авіокон-проект" та ЗАТ проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд", шляхом стягнення коштів в розмірі 158 894,98 грн. (згідно заяви про зміну предмету позову).

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.05.2012р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2012р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, Закрите акціонерне товариство проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким припинити провадження справі

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого та апеляційного господарських судів -скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 25.05.2010 року у справі № 19/6 затверджено мирову угоду, укладену між Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон-проект" та ЗАТ проектно-будівельного об'єднання "Львівміськбуд", в якій сторони погодили, що МНВАП "Авіокон-проект", за умов належного, своєчасного та добровільного виконання умов даної мирової угоди , укладеної між Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон-проект" та ЗАТ проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" відмовляється від позовних вимог про:

визнання недійсними умов п.п. 3.1.1., 4.1.1., 1.4. попереднього договору, укладеного 22.07.2008р. між МНВАП "Авіокон-проект" та ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" та посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Репетою О.М. за реєстр. № 2921, які визначають строк для укладення основного договору, що не відповідає річному строку, встановленому ст. 182 ГК України;

розірвання попереднього договору, укладеного 22.07.2008р. між МНВАП "Авіокон - проект" та ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" та посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Репетою О.М. за реєстр. №2921;

стягнення з ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" на користь МНВАП "Авіокон-проект" безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 144449,99 грн.

В свою чергу згідно умов даної мирової угоди ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд" зобов'язується:

- у термін до 30.06.2010р. укласти зі МНВАП "Авіокон-проект" попередній договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна: 2-х кімнатної квартири № 96, загальною площею 63,86 м.кв., в будинку по вул. Скрипника у м. Львові. Умови даного попереднього договору визначаються МНВАП "Авіокон-проект" і повинні відповідати положенням даної мирової угоди.

В зв'язку з невиконанням відповідачем умов зазначеної мирової угоди, позивач звернувся до суду з позовом про спонукання останнього до виконання умов мирової угоди.

Ухвалюючи рішення про повне задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, виходив з того, що в результаті невиконання відповідачем умов укладеної мирової угоди, яка була затверджена ухвалою господарського суду Львівської області від 25.05.2010 року у справі № 19/6, в нього рахується заборгованість у розмірі 158 894,98 грн.

Колегія суддів вважає висновки попередніх судових інстанцій передчасними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Згідно зі ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк семи днів з моменту винесення постанови та вказує на те, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання рішення.

Отже, до компетенції державного виконавця відноситься з'ясування відповідності виконавчого документа ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди, якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні п.2 ч.2 ст.17 вказаного Закону та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не взяв до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про відкриття виконавчого провадження, чи відмову у відкритті виконавчого провадження; щодо звернення до державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення судового рішення; докази того, що ухвала суду про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Переглядаючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції, залишивши його без змін, не взяв вищевказане до уваги та послався на те, що в матеріалах справи наявна постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 13.06.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка мотивована тим, що ухвалою господарського суду Львівської області від 25.05.2010 р. не встановлено заходів примусового виконання рішень, передбачених ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", тому підстави для відкриття виконавчого провадження відсутні.

Однак, ніяких висновків щодо відповідності чи не відповідності ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" ухвали суду про затвердження мирової угоди від 25.05.2010р., апеляційним судом не зроблено.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення суду першої інстанції було винесено 22.05.2012р., а постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження була винесена 13.06.2012р., тобто позивач звернувся до державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди вже після винесення рішення по даній справі місцевим господарським судом.

Незважаючи на те, що вказаної обставини на день ухвалення рішення не існувало, апеляційний господарський суд залишив зазначене рішення без змін.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, прийняти заходи для всебічного, повного, та об'єктивного з'ясування дійсних обставини справи, встановити чи звертався позивач до виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження, перевірити відповідність ухвали від 25.05.2010 року про затвердження мирової угоди вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", надати правильну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2012р. та рішення господарського суду Львівської області від 22.05.2012р. у справі № 5015/1513/12 скасувати.

Справу №5015/1513/12 направити до господарського суду Львівської області на новий розгляд в іншому складі суддів.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова