Постанова № 26384651, 08.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 5009/243/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Запорізької областіна рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. у справі № 5009/243/12за позовомПрокурора Шевченківського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "ТТС, ЛТД" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Управління Держкомзему у місті Запоріжжі Запорізької області 2. Шевченківський територіальний відділ освіти, молоді та спортупростягнення 33 481,23 грн. шкоди, спричиненої державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Тітов В.Д., Голембо Е.Л.

третьої особи-1: не з'явився

третьої особи-2: не з'явився

прокурора: Ходаківський М.П.

в с т а н о в и в :

Прокурор Шевченківського району міста Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми (надалі -"ТОВ ВФ") "ТТС, ЛТД" про стягнення 33 481,23 грн. шкоди, спричиненої самовільним зайняттям земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки площею 0,1061 га із порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України (надалі -"ЗК України"). Відповідно, позов обґрунтовано наявністю підстав для стягнення з відповідача збитків, розрахованих згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (постанова Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 р.; надалі -"Методика № 963").

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.04.2012 р. (суддя Мойсеєнко Т.В.) в позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,1061 га, що свідчить про відсутність підстав для застосування Методики № 963.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. (судді Будко Н.В., Москальова І.В., М'ясищев А.М.) рішення місцевого господарського залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Заступник прокурора Запорізької області звернувся до Вищого господарського суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р., як такі, що прийняті із неправильним застосуванням норм матеріального права, і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Учасники процесу згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та треті особи не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.04.2011 р. Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ ВФ "ТТС, ЛТД" за результатами якої складено відповідній Акт № 103. При цьому зазначено, що на момент проведення перевірки встановлено факт огородження капітальним парканом земельної ділянки загальною площею 0,1061 га по вул. Пархоменка, 12а у м. Запоріжжя (землі житлової та громадської забудови). Крім того, зазначено про відсутність документів на вищевказану земельну ділянку, що є порушення вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України та свідчить її самовільне зайняття.

Копія Акту № 103 отримана директором ТОВ ВФ "ТТС, ЛТД" Тітовим В.Д., про що свідчить підпис без зауважень та заперечень останнього.

Крім того, 18.04.2011 р. Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області складено Акт № 9 обстеження земельної ділянки, відповідно до якого площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає 0,1061 га.

На підставі Методики № 963 Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області виконано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,1061 га., що склала 33 481,23 грн., які і заявлені до стягнення з відповідача у даній справі.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 211 ЗК України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, як правомірно вказано судами попередніх інстанцій, передбачений Методикою № 963.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для земель житлової та громадської забудови за формулою № 2 (Шс = Пс х (Нпз х Кн х Кк) х Кф х Кі) закріпленою у п. 4 Методики № 963. При цьому, одним з показників, що використовується у даній формулі, є показник "Пс", яким позначається площа самовільно зайнятої земельної ділянки.

Як зазначено вище, Актом № 103 та Актом № 9 від 18.04.2011 р. зафіксовано, що площа самовільно зайнятої земельної ділянки складає 0,1061 га. З даних документів вбачається, що самовільно зайнята земельна ділянка огороджена капітальним парканом, на земельній ділянці розташовані об'єкти нежитлового призначення, а саме: літ. Д-2, капітальна будівля літ. Б-2, капітальний гараж літ. Ж, металевий навіс літ. З, металевий ангар літ. Б-1.

Однак, господарськими судами встановлено, що лише будівля літ. Д-2 площею 135,3 кв.м., розташована за адресою вул. Пархоменка, 12а у м. Запоріжжя, належить ТОВ ВФ "ТТС, ЛТД" за Договором купівлі-продажу від 05.01.2000 р., укладеному із Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради. Право власності на будівлю літ. Д-2, розташовану за адресою вул. Пархоменка, 12а у м. Запоріжжя, посвідчено свідоцтвом про право власності від 25.05.2001 р. № 25, виданим управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради, та зареєстровано за ТОВ ВФ "ТТС, ЛТД" (реєстраційне посвідчення від 29.05.2000 р.).

У площу самовільно зайнятої земельної ділянки включено земельні ділянки під об'єктами, які згідно технічного паспорту на момент приватизації належали Шевченківському територіальному відділу освіти (капітальна будівля літ. Б-2, капітальний гараж літ. Ж, металевий навіс літ. З та металевий ангар літ. Б-1). Зазначені будівлі відповідач не використовує. Фактично площа земельної ділянки, яка знаходиться під приватизованим відповідачем об'єктом (літ. Д-2) та необхідна для його обслуговування, становить 0,0410 га.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач неодноразово звертався до міського голови з метою оформлення земельної ділянки під будівлею в оренду (заяви від 12.06.2000 р. № 19, від 19.03.2009 р. № 17, від 11.05.2011 р. № 34). Крім того, відповідач отримав висновок Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 29.04.2010 р. № 283/10 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 19 років для розташування слюсарної майстерні по вул. Пархоменка, 12а.

Дійсно, судами підтверджено, що на час виникнення спірних правовідносин земельну ділянку під будівлею відповідачем не оформлено у власність або користування. В той же час, за змістом ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки.

Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що розмір заподіяної шкоди було розраховано Управління Держкомзему у м. Запоріжжі Запорізької області на суму 33 481,23 грн. всупереч вимогам Методики № 963, а саме виходячи з безпідставно визначеної площі самовільно зайнятої земельної ділянки. Твердження, викладені в касаційній скарзі, зазначеного висновку не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у спірних судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. у справі № 5009/243/12 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова