Рішення № 2638464, 15.12.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" грудня 2008 р. Справа № 13/314-08

За позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ в особі філії „Розрахунковий центр „Приватбанку”, м. Київ

до 1. Приватного підприємства „Росток –Агро”, смт. Макарів

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Красилівський комбікормовий завод”, м. Красилів, Хмельницька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк

про визнання договору недійсним

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Коршун А.О. –довіреність №5305 від 24.11.2006р.;

від відповідача 1 не з’явився;

від відповідача 2 не з’явився;

від третьої особи не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства „Росток –Агро” (далі –відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Красилівський комбікормовий завод” (далі –відповідач 2) про визнання недійсними договору поставки №01-04/05 від 12.04.2005 р. укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що договір поставки №01-04/05 від 12.04.2005 р. укладено незаконно всупереч арешту та забороні на відчуження майна відповідача-1 оскільки майно, що є предметом спірного договору перебувало в заставі у позивача на підставі договору застави від 09.06.2004 р., що було зареєстровано у відповідному Державному реєстрі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2008 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк ( м. Київ, провулок Шевченко, 12 ).

Відповідач-2 письмових заперечень по суті заявлених позовних вимог не надав та зазначив, що оригінал договору поставки №01-04/05 від 12.04.2005 р. вилучено слідчими органами.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач 1 належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами суду від 29.09.2008 р., 20.10.2008 р., 03.11.2008 р., 19.11.2008 р. Таким чином, відповідач 1 не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Представник третьої особи та відповідача 2 в судове засідання не з’явились. Таким чином, третя особа та відповідач 2 не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд встановив.

09.06.2004 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено кредитний договір відповідно до якого позивач надав відповідачу 1 кредит у розмірі 170000 грн.

09.06.2004 року в забезпечення виконання зобов’язань по сплаті кредиту, між позивачем та відповідачем 1 було укладено Договір застави (далі –договір) предметом якого є надання ПП «Росток-Агро», належного йому на праві приватної власності майна, Мельничного комплексу МKM-1000 в кількості 1 шт. в заставу позивачу. Договір посвідчений приватним нотаріусом Горобець П.А., відомості про обтяження майна внесені до Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна.

В зв’язку з наявною заборгованістю відповідача 1 перед позивачем останній звернувся до Дарницького районного суду м.Києва із позовом до Ярмолинської Г.К (директор відповідача 1) та ПП «Росток-Агро», про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.

Як зазначає позивач рішенням суду від 05.12.2006 року позов задоволено в повному обсязі, рішення набрало законної сили 16.04.2007 року, після чого банком було отримано виконавчий лист, та пред'явлено його до примусового виконання у Державну виконавчу службу.

Як вбачається з матеріалів справи згідно постанови про повернення виконавчого документа ВДВС Красилівського РУЮ у Хмельницькій області від 06.02.2008 р. про стягнення з ПП «Росток-Агро»боргу на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк», яка зареєстрована під вхідним №1015 від 15.02.2008 року, позивачу стало відомо, що відповідно до довідки від 05.02.2008 року виданої ТОВ «Красилівський комбікормовий завод», мельничний комплекс МКМ-1000 знаходиться на балансі ТОВ «Красилівський комбікормовий завод»та був придбаний підприємством у ПП «Росток-Агро»відповідно до договору поставки №01-04/05 від 12.04.2005 року.

Проте суд вважає, що укладенню договору поставки №01-04/05 від 12.04.2005 року передувало порушення відповідачем 1 норм чинного законодавства, в зв’язку з чим спірний договір підлягає визнанню недійсними з огляду на таке.

Відповідачем 1 було порушено норми ст. 17 Закону України «Про заставу», в якій зазначено, заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Відповідачем 1 також було порушено вимоги ч. 2 ст. 586 ЦК України, в частині того, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором, п. 7.7 договору застави від 09.04.2004 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ПП «Росток-Агро»в якому чітко вказано, що заставодавець зобов'язується не передавати в оренду (майновий найм), у лізинг, у спільну діяльність або у безоплатне користування, не здійснювати відчуження або інше розпорядження Предметом застави без письмової згоди заставодержателя.

Судом встановлено, що позивач своєї згоди на відчуження предмету застави не надавав.

Отже з зазначеного випливає, що відповідач 1 не мав правоздатності на укладення правочину щодо продажу майна на підставі договору поставки №01-04/05 від 12.04.2005 року без згоди позивача.

Також про зазначене обмеження щодо можливості продажу вказаного майна відповідач 1 не повідомив відповідача 2.

Згідно ч.1 ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно з ч. 7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про визнання недійсним оспорюваного договору є правомірною і обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст.49 ГПК України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються пропорційно на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними договір поставки №01-04/05 від 12.04.2005 року укладений між Приватним підприємством «Росток-Агро»та Товариством з обмеженою відповідальністю „Красилівський комбікормовий завод”.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Росток –Агро” (Київська обл., смт. Макарів, вул. Дорожна 11; код 32810590) на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 507; код 14360570) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Красилівський комбікормовий завод” (Хмельницька область, м. Красилів, вул. Грушевського 150; код 00686871) на користь Закритого акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” (м. Дніпропетровська, вул. Набережна перемоги, 507; код 14360570) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита, та 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Наріжний С.Ю.