Постанова № 2638430, 03.12.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.08

Справа №АС3/540-08.

За позовом: Військового прокурора Сумського гарнізону центрального регіону України в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон, м. Конотоп Сумської області

до відповідачів: 1) Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області;

2) Головного управління державного казначейства в Сумській області

3) Державного казначейства України

про стягнення 2 214 714 грн. 00 коп.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ: ЛЕВЧЕНКО П.І.

СУДДІ: КОСТЕНКО Л.А.

ЗАЄЦЬ С.В.

Представники:

Від позивача Спащанська Т.А.

Від відповідачів 1)Дениченко Л.М., Бібік В.А., Волинцев І.В.

2) Нагорна Т.О.

3) не з‘явився

Прокурор Матвієнко О.В.

У засіданні брав участь секретар судового засідання Литвиненко Ю.В.

СУТЬ СПОРУ: прокурор згідно уточнених позовних вимог просить суд стягнути через Головне управління державного казначейства України в Сумській області на користь Державного підприємства «Авіакон» (позивача) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 2 214 714 грн. 00 коп.

Перший та другий відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували.

Представник третього відповідача в судове засідання не з‘явився, письмових пояснень суду не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Державне підприємство Міністерства оборони України Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Конотопської міської ради від 03.11.1998 р., засноване виключно на державній власності, входить до складу Міністерства оборони України та діє на основі Статуту, затвердженого Міністром оборони України.

Проведеною військовою прокуратурою Сумського гарнізону прокурорською перевіркою встановлено, що у період з серпня 2006 року на виконання діючих договорів ДП МО України «КАРЗ «Авіакон» здійснювались фінансові операції з купівлі та продажу товарно-матеріальних цінностей, в результаті яких, згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість» виникли підстави для відшкодування цього виду податку на рахунок платника.

У відповідності з п.п. 7.7.3 та 7.7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, позивачем було подано до першого відповідача податкові декларації за звітні періоди – серпень, жовтень 2006 р., лютий-вересень, листопад 2007 р., лютий-червень 2008 р. з доданими до них заявами про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунками сум бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що позивачем була заявлена до відшкодування сума – 5 670 897 грн. 00 коп.

З метою перевірки правомірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування в поданих податкових деклараціях, першим відповідачем було здійснено позапланові виїзні документальні перевірки позивача з питань обґрунтованості відшкодування з бюджету податку на додану вартість та розрахунку суми бюджетного відшкодування за вказані вище періоди.

За результатами проведених позапланових виїзних перевірок першим відповідачем було складено Довідки: від 24.10.2006р. № 314/23-3/12602750; від 21.12.2006р. № 189/23-3/12602750; від 27.04.2007р. № 177/23-5/12602750; від 29.05.2007р. № 220/23-5/12602750; від 16.07.2007р. № 285/23-5/12602750; від 31.07.2007р. № 307/23-5/12602750; від 31.08.2007р. № 349/23-5/12602750; від 12.10.2007 р. №409/23-5/12602750; від 22.10.2007 р. №420/23-5/12602750; від 30.11.2007 р. №492/23-5/12602750; від 30.01.2008 р. № 33/23-5/12602750; від 17.05.2008 р. №235/23-5/12602750; від 09.06.2008 р. №281/23-5/12602750; від 27.06.2008 р. №303/23-5/12602750.

Відповідно до висновків, зроблених у вказаних довідках, першим відповідачем встановлено, що за результатами перевірок на момент перевірки не виявлено взаємовідносин із суб‘єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні та інші документи яких визнано судом недійсними, або з суб‘єктами господарювання, місцезнаходження яких не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що відповідно до висновків, зроблених у вказаних довідках, першим відповідачем було підтверджено заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування по всім вказаним періодам, в яких позивачем заявлялося таке відшкодування.

Військовий прокурор мотивує свої вимоги тим, що через несвоєчасність проведення перевірок щодо сплати ПДВ усіма контрагентами, за розрахунками з якими ДП МОУ «КАРЗ «Авіакон» включило в податкові декларації належні до бюджетного відшкодування суми, позивач відмовляється належним чином оформити та подати в органи державного казначейства України відповідні висновки про суми відшкодування податку на додану вартість, а саме 2 214 714 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким випадком, відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону, є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З наведеної норми вбачається, що питання щодо встановлення від'ємного значення суми з податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт Законом не ставився у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, щодо яких перший відповідач не підтвердив та не спростував факту сплати ними до бюджету податку на додану вартість.

Бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Відповідно до 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) ... протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету.

Таким чином, Закон не ставить право позивача на податковий кредит, так само як і право на бюджетне відшкодування у залежність від факту сплати податку на додану вартість постачальником товарів (послуг) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону вбачається, що право на податковий кредит у позивача виникло в зв’язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду завіреними копіями договорів, оригіналами банківських платіжних доручень про сплату коштів постачальникам позивача та завіреними належним чином копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників.

До того ж, право позивача на бюджетне відшкодування та правильність розрахунків суми податку на додану вартість, що підлягає поверненню, підтверджена наявними в матеріалах справи довідками самого відповідача, в яких зазначено, що позаплановими виїзними документальними перевірками правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість по вказаних періодам, порушень не встановлено, а заявлена позивачем сума до відшкодування – підтверджується.

Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість”, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п. 10.4 ст. 10 Закону, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов’язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість, відповідно до Закону, покладаються на першого відповідача а не позивача, в зв’язку з чим немає підстав для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 7.7.5. та 7.7.6. пункту 7.7. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У підпункті 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 зазначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів до бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу .

Крім того у підпункті 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Законом передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування ( утому числі бюджетного боргу) є загальні доходи державного бюджету України . Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Виходячи з наведених вимог закону, платник податку має право на одержання бюджетного відшкодування протягом 40 днів з дня отримання податковим органом податкової декларації.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, але відповідачі, з урахуванням всіх обставин справи, не подали суду належних доказів, які б об’єктивно, і у визначеному законом порядку, підтвердили їх позицію.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги військового прокурора і позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Військового прокурора Сумського гарнізону центрального регіону України в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», м. Конотоп Сумської області до відповідачів: 1) Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області; 2) Головного управління державного казначейства в Сумській області; 3) Державного казначейства України про стягнення 2 214 714 грн. 00 коп. задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2 214 714 грн. 00 коп. шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок Державного підприємства Міністерства оборони України «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (41601, Сумська область, м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25, код ЄДРПОУ 12602750).

Згідно ст.186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення ( з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складений і підписаний 08.12.2008 року .

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ ЛЕВЧЕНКО П.І.

СУДДЯ КОСТЕНКО Л.А.

СУДДЯ ЗАЄЦЬ С.В.