Постанова № 26383604, 09.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 жовтня 2012 року 09:34 № 2а-13128/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Будконтракт»

до відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0021281502/10896 та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0021281502/10896

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Корніюк А.В.

Представники:

від позивача: Балановський Г.В. (директор ТОВ «Виробнича фірма «Будконтракт», протокол загальних зборів № 4 від 28.07.2011 р. наказ про призначення № 3 від 28.07.2011 р.)

від відповідача: не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 09.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Будконтракт»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0021281502/10896.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-13128/12/2670 та призначено справу до судового розгляду на 09.10.2012 р.

В судовому засіданні 09.10.2012 р. директором позивача було подано письмову заяву про уточнення (зміну) позовних вимог, відповідно до якої позивач в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0021281502/10896 та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 06.09.2012 року № 0021281502/10896.

В обґрунтування заявлених позовних вимог директор позивача зазначив, що при проведенні камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками ТОВ «ВФ «Будконтракт», відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року та заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 656 667 грн., оскільки при зазначеній перевірці податковим органом було невірно використано показники первинної декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року № 9042336121 від 20.07.2012 р., в якій позивачем було помилково зазначено дані контрагента ТОВ «Гросс», а не дані уточненого розрахунку з додатком № 5, що двічі подавалися позивачем до податкового органу 07.08.2012 р. та 20.08.2012 р., із вірно зміненими показниками контрагента, а саме ТОВ «КП «Добробут».

Зважаючи на таке, на думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкову повідомлення-рішення, винесене за наслідками даного Акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач в судове засідання 09.10.2012 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

Так, ухвала від 26.09.2012 р. про відкриття провадження у справі № 2а-13128/12/2670 була отримана відповідачем 02.10.2012 р., відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно ч.9 ст.35 КАС України, вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.

Крім того, ухвалою суду від 26.09.2012 р. про відкриття провадження у справі № 2а-13128/12/2670 було зобов'язано відповідача надати до матеріалів справи:

- письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача;

- нормативно-правове обґрунтування винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0021281502/10896;

- копії всіх документів, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0021281502/10896.

Однак, станом на 09.10.2012 р. відповідачем не було виконано вимог ухвали суду від 26.09.2012 р. про відкриття провадження у справі № 2а-13128/12/2670 та не було надано жодних заперечень на позовну заяву чи нормативно-правового обґрунтування винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0021281502/10896.

Відповідно до вимог ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Зважаючи на викладене, а саме не прибуття в судове засідання 09.10.2012 р. відповідача (суб'єкта владних повноважень), що був повідомлений належним чином, суд ухвалив розглядати справу № 2а-13128/12/2670 на підставі наявних у ній доказів, проти чого також не заперечив позивач.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення директора позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2012 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Київ на підставі п.200.10 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст.76 розділу II Податкового кодексу України, заступником начальника адміністрування ПДВ - Миргородець М.В. було проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Будконтракт».

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 13.08.2012 р. № 3881\1502\14285986, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме наявністю методологічної помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом та призвела до завищення податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року та заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 656 667 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного податкового законодавства, податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення:

- від 06.09.2012 року № 0021281502/10896, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 820 833,33 грн., в т.ч. за основним платежем -656 666,67 грн., та за штрафними санкціями -164 166,66 грн.

Однак, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

З наявних матеріалів справи, та наданих представником позивача пояснень, вбачається зокрема наступне.

20.07.2012 р. ТОВ «ВФ «Будконтракт»подало до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком № 5, де відобразило результати фінансової діяльності підприємства за червень 2012 року.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, в зазначеній декларації з ПДВ за червень 2012 р. позивачем була допущена механічна помилка, а саме: позивач сплутав індивідуальний податковий номер підприємств контрагентів, та замість ТОВ «КП «Добробут»(іпн 329258310083) було помилково внесено данні ТОВ «Гросс»(іпн 307296626546).

Зважаючи на самостійне виявлення позивачем зазначеної помилки, ТОВ «ВФ «Будконтракт» 07.08.2012 року подало до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з додатком № 5 де було відображено такі зміни, а саме: зазначені вірні дані контрагента - ТОВ «КП «Добробут»(іпн 329258310083).

Виправлена податкова звітність з ПДВ за червень 2012 р. була прийнята податковим органом на обох рівнях, що підтверджується квитанціями про прийняття податкової звітності в електронній формі № 1 та № 2, копії яких містяться в матеріалах справи.

16.08.2012 року на адресу позивача надійшли три листи Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, в яких позивачу було роз'яснено помилку та наведено права щодо її виправлення.

Використавши рекомендації Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва, позивач 20.08.2012 року ще раз подав до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за червень 2012 року з додатком № 5, з усуненням всіх помилок, та зазначена звітність також була прийнята податковими органами всіх рівнів без зауважень, про що свідчать квитанції про прийняття електронної звітності (копії наявні в матеріалах справи).

Однак, не зважаючи на це, під час камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками ТОВ «ВФ «Будконтракт», відповідачем з незрозумілих причин було використано показники первинної декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року № 9042336121 від 20.07.2012 р., в якій позивачем було помилково зазначено дані контрагента ТОВ «Гросс», а не дані уточненого розрахунку з додатком № 5, що двічі подавалися позивачем до податкового органу 07.08.2012 р. та 20.08.2012 р., із вірно зміненими показниками контрагента, а саме ТОВ «КП «Добробут».

Як підтверджується наявними матеріалами справи, жодних правовідносин із зазначеним контрагентом ТОВ «Гросс»- позивач в перевіряємому періоді не мав, а отже дані про такого контрагента були помилково зазначені позивачем в податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року № 9042336121 від 20.07.2012 р., та відповідно позивач до перевірки не міг надати жодні документи по правовідносинах ТОВ «Гросс», з яким правовідносин не було взагалі.

Також, відповідно до наявних у справ доказів, в перевіряємому періоді - червень 2012 року, позивач мав господарські відносини з контрагентом ТОВ «КП «Добробут»щодо придбання в останнього послуг з виконання робіт на об'єктах позивача.

Однак обґрунтування причин недослідження зазначеною перевіркою позивача правомірності формування ТОВ «ВФ «Будконтракт»податкового кредиту в червні 2012 р. за наслідками правовідносин саме із ТОВ «КП «Добробут» (виправлення відносно чого були двічі здійснені позивачем в уточнених розрахунках з додатком № 5 до декларації з ПДВ за червень 2012 р. від 07.08.2012 р. та 20.08.2012 р.), - відповідачем надано не було, а відповідно не було жодними допустимими доказами по справі обґрунтовано правомірність таких дій.

Натомість позивач надав до матеріалів справи всі первинні документи, на підставі яких ним було сформовано податковий кредит в червні 2012 р. у сумі 656 667 грн. за наслідками правовідносин із контрагентом ТОВ «КП «Добробут», а саме:

- Договір № 06-05-12 від 06.05.2012 р. із ТОВ «КП «Добробут»щодо придбання послуг з виконання робіт на об'єктах позивача;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 30.06.2012 р.;

- ліцензію ТОВ «КП «Добробут»серії АГ № 576041, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (дійсна з 05.04.2011 р. по 05.04.2016 р.);

- податкові накладні, виписані ТОВ «КП «Добробут»на адресу позивача в загальній сумі 3 940 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 656 667);

- свідоцтво платника ПДВ ТОВ «КП «Добробут»№ 13699205 від 13.07.2004 р.;

- Статут ТОВ «КП «Добробут».

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового Кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно пункту 46.5 статті 46 Податкового Кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»визначено, що в податковій декларації зазначаються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно із п.201.8 ст.201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм податкового законодавства, ТОВ «КП «Добробут», яке на час таких правовідносин із позивачем було зареєстроване платником ПДВ, надало послуги позивачу, та виходячи з договірної ціни таких послуг, належним чином оформило та надало позивачу податкові накладні (копії яких містяться в матеріалах справи).

Крім того, позивачем до матеріалів справи були надані докази визначення контрагентом ТОВ «КП «Добробут»податкових зобов'язань з ПДВ по правовідносинах із позивачем в червні 2012 р., а саме податкову декларацію ТОВ «КП «Добробут»з ПДВ за червень 2012 р. із додатком № 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), з якої вбачається, що ТОВ «КП «Добробут»в червні 2012 р. зобов'язання з ПДВ в розрізі правовідносин із позивачем були визначені в повній мірі для сплати до бюджету, а відповідно шкоди Державному бюджету внаслідок зазначених правовідносин позивача із ТОВ «КП «Добробут»завдано не було.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем за результатами правовідносин із ТОВ «КП «Добробут», на підставі отриманих податкових накладних, було правомірно відображено в податковій звітності суми податкового кредиту, а саме: за червень 2012 р. - на суму 656 667 грн.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, уразі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Як вже було зазначено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, зважаючи на допущення позивачем механічної помилки в декларації з ПДВ за червень 2012 р. (а саме замість даних ТОВ «КП «Добробут»(іпн 329258310083) було помилково внесено данні ТОВ «Гросс»(іпн 307296626546), позивач у відповідності до вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, 07.08.2012 року та повторно 20.08.2012 р. подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з додатком № 5 де було відображено такі зміни, а саме: зазначені вірні дані контрагента - ТОВ «КП «Добробут»(іпн 329258310083).

Проте відповідачем під час камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками ТОВ «ВФ «Будконтракт», без посилань на норми чинного законодавства, а отже безпідставно та необґрунтовано, було використано показники саме первинної декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року № 9042336121 від 20.07.2012 р., в якій позивачем було помилково зазначено дані контрагента ТОВ «Гросс», а не дані уточненого розрахунку з додатком № 5, що двічі подавалися позивачем до податкового органу 07.08.2012 р. та 20.08.2012 р., із вірно зміненими показниками контрагента, а саме ТОВ «КП «Добробут».

Враховуючи наведене суд вважає, що зазначена помилка позивача в декларації з ПДВ за червень 2012 р., що була самостійно ним виправлена в даних уточненого розрахунку з додатком № 5, не може бути підставою для визначення відповідачем грошового зобов'язання з ПДВ, що підтверджується також наступним.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПКУ, податковим законодавством встановлені певні підстави для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, а саме:

- контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

п.54.3.2 - дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як підтверджується наявними у справі доказами, та не було жодним чином заперечено відповідачем, сума податкового кредиту позивача з ПДВ за червень 2012 року, зазначена у податковій декларації з ПДВ за цей період, не є завищеною, правомірність її формування підтверджується наявними матеріалами у справі, та крім того, податкові зобов'язання в розрізі правовідносин із позивачем були в повному обсязі визначені його контрагентом ТОВ «КП «Добробут»для сплати до Державного бюджету в декларації з ПДВ за червень 2012 р.

Зважаючи на викладене та враховуючи наявні у справі докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0021281502/10896, а відповідно таке рішення підлягає скасуванню.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0021281502/10896, жодних заперечень на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився.

Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення та допустимі докази на їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 06.09.2012 року № 0021281502/10896.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В позовній заяві та в судових дебатах позивач не наголошував на вимозі щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 06.09.2012 року № 0021281502/10896.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 12.10.2012 р.